Справа № 447/2522/19 Головуючий у 1 інстанції: Карбовнік І. М.
Провадження № 22-ц/811/967/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
У Х В А Л А
про відмову у відкритті апеляційного провадження
13 жовтня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Савуляка Р. В.
суддів: Левика Я.А., Шандри М.М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа відділ держаної реєстрації актів цивільного стану Червоноградського міського управління юстиції про встановлення факту батьківства,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року заяву задоволено.
Встановлено факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Львові відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зобов`язано Червоноградський відділ реєстрації актів цивільного стану міського управління юстиції у Львівській області, внести зміни в актовий запис №798 від 19 жовтня 1995 року, складений відділом реєстрації актів цивільного стану Червоноградського міського управління юстиції Львівської області, на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме у графі відомості про батька, записати батьком « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України». У графі по батькові дитини змінити з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».
Рішення суду 16 березня 2026 року оскаржив представник ОСОБА_1 - Калмиков С.В., однак апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження передбаченого ЦПК України.
Однак, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, така подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого ЦПК України.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року необхідно відмовити у зв`язку з наступним.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина третя статті 354 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв. Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 29 квітня 2020 року у справі №450/3537/17.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі №361/161/13-ц (провадження №61-37352сво18).
Апеляційним судом встановлено, що оскаржуване рішення ухвалене Миколаївським районним судом Львівської області 11 грудня 2019 року
Апеляційна скарга подана лише 16 березня 2026 року, тобто після спливу більше п`яти років з моменту проголошення та складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.
З відомостей Єдиного державного реєстру вбачається, що оскаржуване рішення ухвалене Миколаївським районним судом Львівської області 11 грудня 2019 року, повний текст рішення складено 19 грудня 2019 року.
16 березня 2026 року представник ОСОБА_1 - Калмикова С.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року, після спливу присічного (преклюзивного) річного строку з дня складення повного тексту судового рішення.
В поданій апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року, з покликанням на те, що про оскаржуване рішення ОСОБА_1 та його представнику ОСОБА_2 стало відомо 27 серпня 2020 року під час судового розгляду цивільної справи №465/2673/20 щодо усунення ОСОБА_3 від спадкування.
Після чого, представник ОСОБА_1 - адвокат Калмиков С. В. звернувся із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства, заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Червоноградського міського управління юстиції Львівської області.
Окрім цього в апеляційній скарзі, заявник описував рух справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, та зокрема покликається на постанову Верховного Суду від 25 лютого 2026 року, якою провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року за нововиявленими обставинами закрито, з тих підстав, що провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами було відкрито за заявою особи, яка не є учасником справи і не наділена процесуальним правом на звернення з такою заявою.
Вважав, що відповідно до постанови Львівського апеляційного суду від 03 червня 2021 року, з врахуванням правової позиції колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 25 лютого 2026 року, заявник ОСОБА_1 та його представник мають право на подання апеляційної скарги на рішення від 19 грудня 2019 року Миколаївського районного суду у порядку окремого позовного провадження у цивільній справі №447/2522/19, із поновленням строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Як зазначає в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , що про оскаржуване рішення стало відомо 27 серпня 2020 року під час судового розгляду цивільної справи №465/2673/20 щодо усунення ОСОБА_3 від спадкування.
Проте, ОСОБА_1 , не скориставсь своїм процесуальним правом на апеляційне оскарження даного судового рішення.
Звернення з заявою про перегляд рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року за нововиявленими обставинами не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року.
Подібного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20 січня 2022 року у справі № 141/1072/16-ц, де зазначив, що звернення із заявою про перегляд зазначеного судового рішення за нововиявленими обставинами не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
З урахуванням висновків Верховного Суду викладених у постанові від 20 січня 2022 року у справі № 141/1072/16-ц та в ухвалі від 07 серпня 2023 року у справі № 137/1578/20, ухвалою Львівського апеляційного суду від 26 серпня 2026 року наведені представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження визнано не поважними, оскільки обрання заявником способу захисту шляхом звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами саме по собі не перешкоджало своєчасному поданню апеляційної скарги.
Вищезазначеною ухвалою Львівського апеляційного суду від 26 серпня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року залишено без руху. Надано скаржнику строку для долучення клопотання про поновлення строку із зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження з відповідними доказами.
На виконання ухвали Львівського апеляційного суду від 26 серпня 2026 року, представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року.
Однак, колегія суддів звертає увагу, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року є аналогічні тим, які були викладені в апеляційній скарзі, та були визнані неповажними.
Підставі пропуску строку на апеляційне оскарження, які можуть бути визнані поважними та пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги, скаржником не наведено.
Верховний Суд в ухвалі від 07 серпня 2023 року у справі № 137/1578/20 зазначив наступне: «звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не є перешкодою для подання апеляційної скарги на це судове рішення. Також, Верховний Суд зауважив, що учасник справи та/або особа, яка не брала участі у розгляд справи, маючи намір оскаржити судове рішення, ухвалене за наслідками розгляду по суті позовних вимог, має реалізовувати свої процесуальні права відповідно до норм процесуального права, зокрема із дотриманням строків на подання апеляційної скарги, визначених законом, незалежно від права (наміру) вчинення інших процесуальних дій. Верховний Суд звернув увагу, що ОСОБА_1, ознайомившись із оскаржуваними судовими рішеннями суду першої інстанції, на власний розсуд розпорядився своїм процесуальним правом щодо перегляду рішення Літинського районного суду Вінницької області від 16 березня 2022 року та додаткового рішення цього ж суду від 21 березня 2022 року, реалізація такого права у цьому випадку відбулася саме шляхом подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, а не шляхом оскарження цих рішень в апеляційному поряду у межах процесуальних строків, визначених законом. Так, зазначені звернення, як то заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та апеляційна скарга є самостійними процесуальними діями, проте законодавець не ставить реалізацію такого права у залежність однієї процесуальної дії від іншої. Тому, ОСОБА_1 мав усвідомлювати та бути обізнаним про ймовірність настання негативних для нього наслідків, зумовлених значним пропуском строку на подання апеляційної скарги.».
Колегія суддів звертає увагу, що обрання заявником способу захисту шляхом звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами саме по собі не перешкоджало своєчасному поданню апеляційної скарги.
Таким чином скаржником не наведено та не долучено доказів наявності поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року.
Вказана апеляційна скарга подана до Львівського апеляційного суду після закінчення строків, установлених законодавством, і підстави, наведені у апеляційній скарзі про поновлення строку на апеляційне оскарження, не можна визнати поважними, оскільки вони не свідчать про існування об`єктивних перешкод у своєчасному поданні скаржником апеляційної скарги й не виправдовують значний (понад 5 років) пропуск процесуального строку на її подання.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (справа «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
З матеріалів справи не вбачається, що пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлений обставинами непереборної сили.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду та забезпечення принципу правової визначеності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
Колегія суддів, враховуючи, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подана більше як через 5 років з моменту складення повного тексту судового рішення, та у зв`язку з відсутністю передбачених ч. 2 ст. 358 ЦПК України підстав для поновлення строку, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року слід відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження - залишити без задоволення.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року.
Повернути ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 999 грн. відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №80 від 13 березня 2026 року, Платник: ОСОБА_2 , одержувач платежу: ГУК Львiв/Личаківський р-н/22030101, рахунок: НОМЕР_1 , Призначення платежу *;101;[номер приховано];22030101;[номер приховано]; ОСОБА_7 ; НОМЕР_2 ; Судовий збір, за позовом ОСОБА_2 , на рішення від 11.09.2019 по справі 447/2522/19, Львівський апеляційний суд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцять днів з дня її складення.
Ухвала складена і підписана 13 жовтня 2026 року.
Головуючий: Савуляк Р. В.
Судді: Левик Я.А.
Шандра М.М.