Справа № 357/896/13- ц
Провадження № 4-с/357/41/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Вдовика А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: начальник Білоцерківського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Юрченко Світлана Юзефівна, АТ «Правекс Банк», ОСОБА_2 на дії /бездіяльність органу примусового виконання,-
В С Т А Н О В И В :
10.09.2026 представник скаржника адвокат Семенюта Р.А. сформував в системі «Електронний суд» скаргу та просив суд : визнати неправомірною бездіяльність начальника Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Юрченко Світлани Юзефівни, що полягає у незнятті арешту з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладеного у виконавчому провадженні ВП № 43091179 на підставі постанови державного виконавця органу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Карпенко Н.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.04.2014 ; зобов`язати начальника Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Юрченко Світлану Юзефівну зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений у виконавчому провадженні ВП № 43091179, а саме обтяження: - номер запису про обтяження: 8111174 (спеціальний розділ); - дата та час державної реєстрації: 17.12.2014 12:33:52;- документи, подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 43091179, виданий 17.04.2014, видавник: Районний відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, державний виконавець Карпенко Н.В.;- відомості про суб`єктів обтяження: особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; обтяжувач - Районний відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, код ЄДРПОУ 34846037;- вид обтяження: арешт нерухомого майна;- опис предмета обтяження: все нерухоме майно.
Скаржник зазначає, що ще у 2017 році сам стягувач у ВП АТ «Правекс Банк» письмово підтвердив, що зобов`язання, у забезпечення якого було обтяжене майно ОСОБА_1 , виконане, і жодних претензій майнового характеру він не заявляв. Протягом наступних дев`яти років стягувач не вчинив жодної дії, спрямованої на примусове виконання. 31.07.2026 скаржник через представника звернулася до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби із заявою про зняття арешту з майна, накладеного у ВП № 43091179 і не знятого після завершення виконавчого провадження. Листом від 03.09.2026 №20995, який отримано 08.09.2026, відділ фактично відмовив у задоволенні заяви, зазначивши, що для вирішення питання про зняття арешту необхідно надати підтвердження відсутності заборгованості та підстави для винесення постанови про звільнення майна з-під арешту відсутні, і що відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий в даному в даному випадку лише за рішенням суду.
Представник скаржника просив розглядати справу за відсутності скаржника і її представника. Скаргу підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 29.09.2026 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити скаргу.
Інші заінтересовані особи в судове засідання своїх представників не направили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Оглянувши матеріали скарги, суд дійшов висновку що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
За приписами статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/896/13-ц, яке набрало законної сили 05.08.2013, з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , солідарно, було стягнуто на користь ПАТ КБ «Правекс Банк» 524 289,94 грн боргу.
27.11.2013 судом по даній справі було видано виконавчий лист № 2/357/1029/13 та постановою державного виконавця органу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Карпенко Н.В. від 17.04.2014 було відкрито виконавче провадження ВП № 43091179. Цією ж датою винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, на підставі якої 17.12.2014 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про обтяження № 8111174 - арешт усього нерухомого майна ОСОБА_1 , у тому числі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 22134608), який належить їй на підставі свідоцтва про право власності від 14.02.2008.
Встановлено, що постановою старшого державного виконавця Орловського Д.С. від 30.06.2016 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Строк для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив 30.06.2017.
Виконавчий документ повторно до примусового виконання не пред`являвся, питання про поновлення цього строку стягувачем не порушувалося. Наведені обставини підтверджені відділом державної виконавчої служби, зокрема, листом від 03.09.2026 № 20995 відділ ДВС повідомив, що виконавче провадження перебувало на примусовому виконанні у відділі, 30.06.2016 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а обтяження з реєстраційним номером 8111174 від 17.12.2014 зареєстроване і є чинним.
З наданих скаржником матеріалів слідує, що 27.07.2017 між ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_2 укладено договір про прощення частини боргу за договором про відкриття кредитної лінії № 935-001/08Ф від 15.09.2008, за умовами якого позичальник сплатив 12 000 доларів США (квитанція № FJB172[телефон приховано] від 27.07.2017), а решту заборгованості банк простив.
Листом від 31.07.2017 № 3546/11-05-1БТ ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» повідомив приватного нотаріуса, що зобов`язання за кредитним договором № 935-001/08Ф від 15.09.2008 виконані в повному обсязі, у зв`язку з чим договір іпотеки припинив свою дію, та надав дозвіл на зняття заборони відчуження і припинення іпотеки щодо того самого житлового будинку в АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 .
При цьому, суд зазначає, що направлене стягувачем повідомлення нотаріусу про дозвіл зняття заборну на відчуження і виконання зобов`язань за кредитним договром не є тотожним повідомленню ДВС у ВП про відсутність претензій до боржників.
Скаржник повідомляє, що 30.07.2026 вона самостійно звернулася до АТ «ПРАВЕКС БАНК» із заявою про надання інформації щодо стану заборгованості за виконавчим листом № 2/357/1029/13 від 27.11.2013 та про звернення банку як стягувача до відділу державної виконавчої служби із заявою про зняття арешту. Станом на день подання цієї скарги, тобто більш ніж через місяць після вручення, відповіді від банку не надійшло і жодних вимог до скаржниці банк не заявив. Це додатково свідчить про відсутність у стягувача будь-якого інтересу до подальшого збереження арешту.
Встановлено, що 31.07.2026 скаржник через свого представника звернулася до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби із заявою про зняття арешту з майна, накладеного у ВП № 43091179 і не знятого після завершення виконавчого провадження.
Листом від 03.09.2026 №20995, відділ ДВС відмовив у задоволенні заяви, зазначивши, що для вирішення питання про зняття арешту необхідно надати підтвердження відсутності заборгованості та підстави для винесення постанови про звільнення майна з-під арешту відсутні, і що відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий в даному в даному випадку лише за рішенням суду.
Статтею 451 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
За змістом положень ч.4,5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також розглядати в установлені законом строки заяви учасників виконавчого провадження.
Пунктом 8 ч. 3 ст. 18 цього Закону виконавцю надано право здійснювати реєстрацію (припинення) обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням. За ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Аналогічний за змістом припис містила ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, чинного на час накладення арешту. Отже, арешт не є самостійним обмеженням права власності, він має суто службовий, забезпечувальний характер і не може існувати після того, як відпала мета, задля якої його накладено.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох років, а у разі повернення виконавчого документа стягувачу цей строк обчислюється заново з дня його повернення.
Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Законодавством не передбачено обов`язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження та в такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом установлених законом строків (правова позиція ВП Верховного Суду в постанові від 14.05.2025 у справі №2/1522/11652/11).
Так, за позицією Великої Палати Верховного Суду у справі № 2/1522/11652/11, бездіяльність державного виконавця не є неправомірною, оскільки повернення виконавчого документа стягувачу не є закінченням виконавчого провадження і не зобов`язує виконавця знімати арешт з майна боржника.
Тому, з огляду на встановлені обставини даної скарги та за відсутності заяви стягувача у ВП №43091179 про погашення (прощення) боргу, суд вважає, що не має підстав стверджувати про неправомірну бездіяльність начальника Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Юрченко Світлани Юзефівни, що полягає у незнятті арешту з усього нерухомого майна ОСОБА_1 .
Однак, в даному випадку, не можна залишити поза увагою той факт, що стягувач АТ «Правекс Банк» з 2016 року не скористався своїм правом та не подавав повторно на виконання виконавчий лист за рішенням суду протягом встановленого строку. Строк повторного пред`явлення виконавчого листа № 2/357/1029/13 сплив в 2017 році, і його поновлення стягувачем не ініціювалося.
З матеріалів даної скарги слідує, що арешт на майно скаржника, був накладений 17.04.2014 виключно з метою забезпечення реального виконання виконавчого документа, та зберігається цей арешт вже понад 12 років і майже 10 років після повернення виконавчого листа, за відсутності будь-якого відкритого виконавчого провадження щодо скаржника та за відсутності майнових претензій стягувача. Скаржник позбавлена можливості розпорядитися єдиним належним їй житловим будинком.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 13.07.2022 р. у справі № 2/0301/806/11, наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
За таких обставин, оцінивши в сукупності наявні у справі докази та враховуючи інформацію надану відділом державної виконавчої служби, та за відсутності відкритого ВП з примусового виконання вищевказаного рішення суду, суд вважає, що арешт на майно скаржника порушує її права. При цьому, суд звертає увагу на тривалість арешту майна за відсутності відкритого виконавчого провадження та майнових претензій стягувача .
Оцінюючи належність, достовірність, а також достатній взаємозв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.
На підставі зазначеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 81, 200, 206, 263-265, 447-453 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу задовольнити частково.
Зобов`язати начальника Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Юрченко Світлану Юзефівну зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений у виконавчому провадженні ВП № 43091179, а саме обтяження: - номер запису про обтяження: 8111174 (спеціальний розділ); - дата та час державної реєстрації: 17.12.2014 12:33:52; - документи, подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 43091179, виданий 17.04.2014, видавник: Районний відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, державний виконавець Карпенко Н.В.; - відомості про суб`єктів обтяження: особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; обтяжувач - Районний відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, код ЄДРПОУ 34846037; - вид обтяження: арешт нерухомого майна;- опис предмета обтяження: все нерухоме майно.
В решті вимог скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повний текст ухвали суду виготовлено 12.10.2026 року.
Суддя О. Я. Ярмола