Справа № 357/15027/26
Провадження № 2-а/357/495/26
У Х В А Л А
13.10.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до: 1) Департаменту патрульної поліції; 2) інспектора батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції Пермякова Максима Олександровича, про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2026 року від ОСОБА_1 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява щодо оскарження постанови серії ЕНА № 7750211 від 20.08.2026.
31.08.2026 ухвалою судді вказаний позов залишено без руху з підстав його невідповідності статтями 160, 161 КАС України та надано позивачу строк для усунення недоліків позову протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
У вересні 2026 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом з уточненим позовом, предметом оскарження та квитанцією про сплату судового збору.
14.09.2026 ухвалою судді прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
17.09.2026 на адресу суду від представника Департаменту патрульної поліції - Коляди В.Г., надійшла заява про заміну неналежного відповідача, в якій вказано, що оскаржувану постанову винесено посадовою особою територіального органу Національної поліції - Білоцерківським районним управлінням поліції ГУ НП в Київській області, а не посадовою особою Департаменту патрульної поліції. При цьому належним відповідачем є саме відповідний державний орган, а не конкретна посадова особа, яка прийняла рішення про застосування санкції. Просив замінити неналежних відповідачів у справі на належного - Головне управління Національної поліції в Київській області, а відповідного інспектора залучити в якості третьої особи.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Статтями 160, 161 КАС України визначені вимоги до позовної заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (ч. 4 ст. 77 КАС України).
У відповідності до ч. 1 ст. 46 вказаного Кодексу сторонами у адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративному процесі є суб`єкт владних повноважень (ч. 3 даної статті).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.
Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію в постанові від 26.09.2024 у справі № 990/220/24 щодо повноважень суду щодо визначення обґрунтованості позову на стадії відкриття провадження у справі.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відкриття провадження у справі регламентовано нормами глави 2 розділу ІІ КАС України, які не наділяють суд повноваженнями при вирішенні питання про відкриття провадження у справі давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, належності, допустимості та достатності доказів, на які посилається позивач у позовній заяві, визначати належних учасників справи. Ці питання можуть вирішуватись на інших стадіях адміністративного процесу.
Із положень п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС в поєднанні з вимогами ст. ст. 5, 77 цього Кодексу випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві, хто, котрий саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних з визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для визнання позовної заяви неподаною і повернення позивачу.
Отже, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Враховуючи зміст заяви Департаменту патрульної поліції та порядок розгляду даної справи - в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, суд вважає необхідним запропонувати позивачу подати до суду заяву щодо підтримання чи не підтримання позову у редакції станом на час відкриття провадження, або подати до суду уточнену позовну заяву з обґрунтованим клопотанням про заміну відповідача у відповідності до змісту поданої на адресу суду заяви Департаменту патрульної поліції.
Позивачу слід звернути увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Слід роз`яснити, що залишення даного позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду.
За змістом п. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначається підстави для залишення без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Таким чином, суд вважає а необхідне залишити даний адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 248, 286, 294 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків позову протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя А. Ю. Цуранов