ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
щодо розгляду справи в судовому засіданні
13 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/20435/26
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Драйвкар" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
установив:
У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Драйвкар» (далі - позивач, «ТОВ «Драйвкар»») звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Житомирської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач, Житомирська митниця) про коригування митної вартості від 09 грудня 2025 року № UA101020/2025/000174/1.
Ухвалою суду від 19 червня 2026 року позов прийнято до провадження та призначено до розгляду в електронній формі у порядку спрощеного позовного провадження, відповідачу встановлено строк для подання відзиву протягом 15 днів з дня отримання ухвали.
Відповідач подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши клопотання та матеріали справи, суд зазначає таке.
За змістом пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до частин 1-3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження
Отже, саме суд наділений повноваженнями враховувати всі складники, наведені в частині третій статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та самостійно визнати справу такою, що має незначну складність.
При відкритті провадження суд дійшов висновку, що справу можливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін повинно бути обґрунтованим та містити достатні мотиви неможливості розгляду цієї справи в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Однак у поданому клопотанні не наведено обґрунтованих доводів неможливості вирішення цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Клопотання не містить вагомих обґрунтувань щодо необхідності чи наявності істотних підстав для розгляду цієї справи в судовому засіданні, у ньому не зазначено, які саме обставини суд може встановити лише в судовому засіданні, а саме по собі клопотання сторони про розгляд справи з викликом сторін не є достатньою підставою для здійснення саме такого розгляду.
Суд звертає увагу, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не позбавляє сторони права на подання суду документів по суті справи, додаткових письмових пояснень та будь-яких інших доказів.
З урахуванням складності справи, характеру спірних відносин та предмета доказування, а також обсягу та характеру наданих доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 248, 92, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання Житомирської митниці про розгляд у судовому засіданні з викликом сторін відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис