МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
14.10.2026 р. № 400/8745/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л. розглянувши у порядку письмового провадження питання щодо застосування заходів процесуального примусу
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду на новому розгляді є справа за позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі- відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати грошового забезпечення, у тому числі додаткової винагороди за період з 02.11.2022 р. по 08.12.2023 р.; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, у тому числі додаткової винагороди, за період з 02.11.2022 р. по 08.12.2023 р.
Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд в постанові від 09.10.2025 зазначив, що: «Суди попередніх інстанцій не з`ясували які саме завдання, за якою посадою і де виконував військовослужбовець ОСОБА_1 у спірні періоди та чим це підтверджується. Тобто, якщо позивач протягом періоду, щодо якого виник спір, не виконував бойових завдань чи інших завдань, які в розумінні пункту 1 Постанови № 168 дають підстави для виплати додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100 000 грн, то які завдання він у такому разі виконував протягом цього часу та/або де проходив службу в цей час.
58. Пославшись у своїх рішеннях на відсутність факту безпосередньої участі позивача в бойових діях або заходах, суди попередніх інстанцій не надали оцінки документам (наказам), які стали передумовою для видачі довідки військової частини НОМЕР_1 від 26 лютого 2024 року № 320, не встановили правових підстав для видачі цієї довідки, зокрема мети її складання. Суди попередніх інстанцій також не з`ясували, чи підтверджують зазначені у ній документи факт безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах у періоди, вказані у цьому позові.
59. Крім того, суди попередніх інстанцій не дослідили (не витребували) записи журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журналу надходження розпоряджень по підрозділу, не перевірили чи містять вони згадки про позивача та його безпосередню участь у бойових діях та/або заходах за окреслений цим позовом період. До того ж суди не з`ясували обставини складання (нескладання) рапортів стосовно позивача про участь його у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань у військовій частині НОМЕР_1 у спірні періоди».
З урахуванням вказаної постанови Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 13.11.2025 витребував зазначені докази у відповідача.
У зв`язку з невиконанням ухвали від 13.11.2025, 15.01.2026 суд витребував докази повторно, а 14.04.2026 -втретє.
Вимоги ухвал виконані в частині.
Ухвалою суду від 15.06.2026 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 на виконання ухвал Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.11.2025, 15.01.2026, 14.04.2026 про витребування доказів, направити матеріали, що становлять державну таємницю за ступенем секретності «таємно» та службовою інформацією із грифом «Для службового користування», до режимно-секретного органу Миколаївського окружного адміністративного суду, який має спеціальний дозвіл на проведення діяльності, пов`язаної з державною таємницею.
Копія даної ухвали доставлена відповідачу в його електронний кабінет 16.06.2025 року, що підтверджується відповідною довідкою, наявною в матеріалах справи.
При цьому, суд констатує, що станом на момент винесення даної ухвали, витребуваних доказів відповідачем не надано, як і не подано повідомлення про неможливість подання таких доказів.
Згідно положень ст. ст. 124, 129 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Конституційний Суд України вказав, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 року № 16- рп/2009).
Відповідно до ч. 6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (ч. 7 ст. 80 КАС України).
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч. 8 ст. 80 КАС України).
Так, станом на момент винесення даної ухвали, вимоги ухвали про витребування документів не виконані, причини невиконання суду не повідомлено.
Таким чином безпідставне ненадання суду витребуваних доказів та неповідомлення про причини їх неподання свідчать про створення перешкод у здійсненні судочинства, що зумовлює необхідність вживати заходи процесуального примусу.
Згідно ч. 4 ст. 45 КАС України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно з статтею 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 145 КАС України встановлено, що заходами процесуального примусу є, крім інших, штраф.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (ч. 5 ст. 149 КАС України).
Враховуючи неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, та неподання таких доказів в порядку та у строки, встановлених судом, тим самим перешкоджаючи всебічному, повному та об`єктивному розгляду справи, беручи до уваги невиконання ухвали cуду від 15.06.2026 року, суд дійшов висновку про необхідність застосування до відповідача процесуального примусу шляхом стягнення в дохід Державного бюджету України суми штрафу у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 року, який дорівнює 3328 грн., розмір штрафу складає 3328 грн.
Частиною 3 ст. 145 КАС України передбачено, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 144, 149, 248, 256, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
1. Застосувати до Військової частини НОМЕР_1 захід процесуального примусу у вигляді штрафу.
2. Стягнути в дохід Державного бюджету України із Військової частини НОМЕР_1 штраф у розмірі 3328 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень) на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
3. Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України:
Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
Боржник: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
Строк пред`явлення ухвали до примусового виконання в частині стягнення штрафу на користь Державного бюджету України - протягом трьох місяців з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Попередити військову частину НОМЕР_1 , що відповідно до ч. 6 ст. 149 КАС України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.
5. Попередити військову частину НОМЕР_1 , що відповідно до ч. 3 ст. 145 КАС України застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.
Суддя Л.Л. Дерев`янко