Справа № 592/13417/26
Провадження № 2/592/3863/26
УХВАЛА
13 жовтня 2026 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Костенко В.Г., за участю секретаря судового засідання Сидоренко Ю.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРІНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
з участю представника відповідача Бороха В.М.
УСТАНОВИВ:
Позивач просить стягнути з відповідача борг в сумі 68 428 грн та понесені витрати на сплату судового збору 2662,4 грн та правничої допомоги 16 000 грн.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 30.01.2026 набув права кредитора по кредитним договорам №009/0078/04/21 від 01.04.2021, 009/3185/05/21 від 14.05.2021, №002/00472/08/21 від 25.08.2021. Згідно договорів попередній кредитори надали відповідачу кредити. Однак відповідач свої обов`язки не виконує у зв`язку з чим має заборгованість на загальну 68 428 грн.
13.08.2026 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі і призначено судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судове засідання о 09-30 год. 13.10.2026.
Відповідач подав відзив у якому визнавав позов частково. Заперечення мотивував тим, що є військовослужбовцем, а тому у період воєнного стану з нього не можуть бути стягнуті проценти за користування кредитом.
Також подав клопотання у якому просить зупинити провадження у справі. Таке клопотання мотивував тим, що з 02.04.2022 призваний у Збройні Сили України під час мобілізації. На підтвердження клопотання надав копію військового квитка.
Представник позивача у судове засідання не з`явився та не висловив думки з приводу клопотання відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав клопотання. Також пояснив, що зі слів відповідача він здійснював часткове повернення коштів по договорам, але у зв`язку зі службою не може повернутися додому та відшукати докази й подати суду.
Для вирішення зазначеного клопотання відповідача слід звернути увагу на наступне.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 251, п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, зокрема до припинення перебування у складі Збройних Сил України.
Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із захистом України.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Через збройну агресію російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан. Відповідними Указами Президента України затвердженими відповідними Законами України дію воєнного стану у зв`язку з агресією російської федерації. Дію воєнного стану неодноразово продовжено та він діє по час постановлення цієї ухвали.
Тож на території України введено воєнний стан, який діє на час постановлення цього рішення.
Слід зазначити, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, від 21 жовтня 2010 року, § 47).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.(ч. 1 ст. 2 ЦПК України)
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
До основних засад судочинства ч. 3 ст. 2 ЦПК України віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін.
Виходячи зі змісту ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона реалізує свої процесуальні права на власний розсуд з метою досягнення бажаного процесуального результату.
У той же час суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. (п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України)
На час вирішення клопотання відповідача не вбачається, що він зловживає своїми процесуальними правами. Натомість через перебування у лавах Збройних Сил України він позбавлений можливості скористатися своїми процесуальними правами, зокрема правом на справедливий суд.
Умови перебування відповідача на військовій службі у період дії воєнного стану значно відрізняється від перебування іншої особи на іншій підконтрольній Україні території де бойові дії не ведуться. В умовах збройної агресії збройні сили знаходяться у стані який необхідний для здійснення оборони. У будь-який момент військовослужбовець може бути переміщений з одного місця дислокації на інше, задіяний в бойових діях тощо. Умови служби під час війни супроводжуються небезпекою для життя та здоров`я військовослужбовця. Він може зазнати обмежень у використанні засобів комунікації, подачі докаів тощо. З цього слід зробити висновок, що учасник судового розгляду який перебуває на військовій службі об`єктивно позбавлений можливості повноцінно користуватися своїми процесуальними правами.
Обмеження у процесуальних правах вочевидь кореспондується з тим, що законодавець забезпечив права таких учасників та передбачив імперативний обов`язок суду зупинити провадження у справі.
Ураховуючи наведене, вбачається, що відповідач перебуває у складі Збройних Сил України й в України введено воєнний стан. У зв`язку з цим він обмежений у процесуальних правах та праві на справедливий суд. Такі обставини у сукупності є обов`язковими підставами для зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
У суді приймає участь його представник, проте представник не наділений самостійними правами на подачу доказів. Більше того представник без відповідача не може надати такі докази.
На підставі зазначеного суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 251, 253 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Зупинити провадження у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРІНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до припинення перебування у складі Збройних Сил України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумської апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання.
Повне рішення складене 1310.2026.
Суддя Владислав КОСТЕНКО