Ухвала № 140588415 у справі № 460/18847/26 від 12.10.2026

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 жовтня 2026 року м. Рівне №460/18847/26

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Поліщук О.В., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказів, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому просить суд (дослівно):

"визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, в особливий період, за умови встановлення судом порушень процедури призову;

визнати протиправним та скасувати довідку військово-лікарської комісії від 08.09.2026 № 2026-0908-2335-5637-02;

визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 у частині мого призову на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби;

скасувати наказ № 151 військової частини НОМЕР_1 про зарахування на військову службу та виключити зі списку особового складу;

поставити мене на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_3 де я перебував за місцем реєстрації".

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет дотримання вимог встановлених процесуальним законом, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (частина друга статті 9 КАС України).

Статтею 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Водночас, приписами статей 160, 161, 172 КАС України визначені обов`язкові вимоги до форми і змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, а також правила об`єднання в одній позовній заяві декількох позовних вимог.

Умовами прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161, 172 КАС України, а також дотриманні визначених статтею 122 КАС України строків звернення до суду, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.

Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені вимоги, які мають бути дотримані особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

За змістом пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Отже, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дію чи бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, які порушили її права, в чому конкретно полягає порушення її прав, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права, оскільки це визначатиме предмет доказування у справі.

Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.

Суд звертає увагу позивача на те, що вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України не дотримані ним в частині обґрунтування змісту всіх позовних вимог щодо відповідача.

Так, з тексту позовної заяви слідує, що позивачем у справі визначено одного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, позовні вимоги сформульовані і заявлені як до ІНФОРМАЦІЯ_1 , так і до інших осіб.

Зокрема, позивач просить визнати протиправною та скасувати довідку військово-лікарської комісії від 08.09.2026 № 2026-0908-2335-5637-0.

Судом встановлено, що оскаржувана довідка від 08.09.2026 № 2026-0908-2335-5637-0 винесена військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 , який не визначений відповідачем у справі.

Крім того, позивач також просить визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову позивача на військову службу.

При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_5 також не визначений відповідачем у справі.

Більше того, позивач також просить скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 151 від 11.09.2026, проте військова частина НОМЕР_1 також не визначена відповідачем у справі.

Отже, суб`єктний склад учасників справи має бути чітко визначений позивачем, з метою визначення того суб`єкта, до якого адресовані позовні вимоги.

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та військова частина НОМЕР_1 , рішення яких оскаржуються позивачем в межах цієї справи, не були самостійно визначені позивачем як відповідачі у справі.

Зазначене свідчить про неузгодженість заявлених позовних вимог із суб`єктним складом відповідачів, визначених позивачем самостійно у позовній заяві.

Крім того, згідно з частиною сьомою статті 161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Так, предметом спору в межах цієї справи є, зокрема, визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби.

Проте, спірний наказ (його оригінал, копія чи витяг з наказу) до адміністративного позову позивачем долучено не було.

Натомість, позивачем заявлено клопотання про витребування у ІНФОРМАЦІЯ_1 спірного наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації.

З даного приводу суд зауважує, що частиною першою статті 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій стаття 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї .

Крім цього, частина друга статті 80 КАС України містить вимоги до форми клопотання про витребування доказів. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Вказане вище, узгоджується з приписами частин другої та четвертої статті 79 КАС України згідно з якими позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Аналізуючи положення наведених вимог КАС України, якими чітко встановлений порядок подання клопотання про витребування доказів, суд приходить до висновку, що підставою для його задоволення є лише неможливість самостійно надати докази з підтверджуючими документами про те, що усі належні дії, спрямовані на отримання відповідного доказу, здійснені та (або) з зазначенням у клопотанні при витребуванні доказів причин неможливості самостійно отримати відповідний доказ.

Відтак, оскільки позивачем не наведено жодних обгрунтувань щодо вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання зазначеного доказу, а також зважаючи на недоведення позивачем факту неможливості самостійно надати витребуваний доказ, суд дійшов висновку, що таке клопотання в частині витребування спірного наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд констатує, що до позовної заяви не додано копію наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації, як і не додано клопотання (оформленого відповідно до частини другої статті 80 КАС України) про витребування судом даного доказу.

За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 160 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

позовної заяви, яка б відповідала вимогам статті 160 КАС України, в частині приведення суб`єктного складу учасників справи у відповідність до змісту заявлених позовних вимог;

належним чином засвідченої копії оскаржуваного наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації або клопотання (оформленого відповідно до частини другої статті 80 КАС України) про витребування судом даного доказу.

Керуючись статтею 169 КАС України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказів, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Ольга ПОЛІЩУК