ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення
Справа № 500/2969/25
13 жовтня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у цій справі позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо застосування обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 максимальним розміром.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2025 нарахування та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набрало законної сили 30.09.2025.
17.06.2026 до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Необхідність встановлення судового контролю заявник обґрунтував невиконанням рішення суду, незважаючи на примусове виконання рішення за участі органів державної виконавчої служби. При цьому, якщо відповідач нараховану заборгованість за період з 01.03.2025 по 30.11.2025 не виплачував з посиланням на Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Порядок №821), то підстав не виплачувати у належному розмірі поточну пенсію з 01.12.2025 не було. Натомість відповідач таку проводив у попередньому розмірі, виплативши у грудні 2025 року 26620,30 грн.
Ухвалою суду від 18.06.2026 прийнято до розгляду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Ухвалою суду від 03.07.2026 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволено, зобов`язано відповідача (боржника) Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у строк три місяці (до 03.10.2026) подати до суду звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №500/2969/25 разом з доказами надіслання копії звіту позивачу.
01.10.2026 до суду надійшов звіт про виконання судового рішення, у якому Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вказало, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у цій справі добровільно виконано в межах своїх повноважень у листопаді 2025 року. На виконання рішення суду у цій справі проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано борг, який станом на 24.09.2026 складає 22129,62 грн та буде в подальшому виплачуватись згідно з чинним законодавством після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду та ухваленням Кабінетом Міністрів України порядку їх використання. Наразі позивачу виплачено 6458,88 грн.
Ще відповідач зазначив, що у період чинності постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" (далі - Порядок №821) механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування), визначався зазначеним Порядком. На даний час, постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046 "Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)" (далі - Постанова № 1046) визначено правила фінансування пенсійних виплат, нарахованих / перерахованих за рішеннями судів. Застосування особливого порядку використання коштів державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України на цю мету визначено пунктом 14 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", яким, зокрема встановлено, що починаючи з 1 січня 2026 року видатки з бюджету Пенсійного фонду України на виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова № 1046 визначає механізм розподілу коштів на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та на погашення заборгованості з їх виплати на виконання ретроспективних судових рішень (за час, що передує даті набрання рішенням суду законної сили). Нормативним актом передбачено, що такі виплати здійснюються пропорційно всім одержувачам пенсій за рішеннями суду, які включено до електронних пенсійних справ та сформованого на їх підставі переліку пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), нарахованих на виконання рішень суду станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому проводиться їх виплата. Виплати здійснюються виходячи з виділених на ці цілі бюджетних асигнувань у межах помісячного розпису державного бюджету / доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, але не більше від належної до виплати суми, що обліковується в переліку. Таким чином, виплата нарахованої згідно рішення суду доплати буде проведена в порядку, передбаченому Постановою №1046.
Позивачем подано заперечення звіт про виконання судового рішення, в якому заявник звертає увагу на факт неповного виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 в цій справі, зокрема в частині здійснити виплату пенсії. Згідно зі звітом встановлено, що суб`єктом владних повноважень не наведено наявності обґрунтованих обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, а заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області в межах наданої компетенції не проведений комплекс заходів для повного та неухильного виконання рішення суду, прийнятого у цій справі, не здійснено виплату пенсійного забезпечення позивача у належному розмірі, у межах зобов`язальної частини судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Розгляд звіту про виконання судового рішення здійснено судом в порядку письмового провадження.
Ознайомившись зі звітом та іншими заявами, поданими учасниками справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов до таких висновків.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною другою статті 381-1 КАС України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Як установлено частиною першою статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За приписами частини другої-третьої статті 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Судом встановлено, що звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відповідає вимогам частини другої-третьої статті 382-2 КАС України та поданий у встановлений судом строк.
У поданому до суду звіті відповідач зазначив, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №500/2969/25 здійснено ОСОБА_1 з 01.03.2025 нарахування та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром.
У матеріалах справи наявний протокол перерахунку пенсії позивача з 01.12.2025 на підставі рішення суду. За змістом проведеного перерахунку розмір пенсії позивача склав 41558,50 грн, проте з урахуванням пониження суми відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", до виплати належить 29796,80 грн.
Також позивачу нараховано борг за період березень-листопад 2025 року як різниця пенсії 29796,80 грн, що підлягала виплаті, та 26620,30 грн, що фактично виплачено, у розмірі 3176,50 грн щомісяця на загальну суму 28588,50 грн, який обліковується в автоматизованій базі даних обробки пенсійної документації (електронній пенсійній справі).
Частина нарахованої заборгованості в сумі 6458,88 грн виплачена додатковими відомостями за рахунок виділених асигнувань: 01.09.2025 - 105,88 грн, 01.10.2025 - 3176,50 грн, 01.11.2025 - 3176,50 грн.
Залишок невиплачених коштів становить 22129,63 грн.
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області в межах наданої компетенції проведений комплекс заходів для повного та неухильного виконання рішення суду, прийнятого у цій справі, здійснено перерахунок пенсійного забезпечення позивача у належному розмірі, у межах його зобов`язальної частини, яке в частині нарахування пенсії виконано у повному обсязі.
Щодо виплати заборгованості, яка утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовими рішеннями, то відповідач вказує, що частково така виплачується, решта - буде проведена Пенсійним фондом України за умови наявності відповідного бюджетного фінансування.
Приписами статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно з пунктами 1, 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 (далі - Положення № 28-2), Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.
Пунктом 3 Положення № 28-2 визначено, що основними завданнями управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.
Відповідно до пункту 4 Положення № 28-2 Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
У контексті викладеного слідує висновок, що фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Аналогічну позицію викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.05.2022 у справі № 360/940/20.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що відсутність належного фінансування для виконання рішення суду не може вважатися невиконанням рішення суду без поважних на те підстав.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу на керівника управління не захищає право особи на отримання бюджетних коштів (постанови Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 16.07.2018 у справі №811/1469/18 та у справі №560/523/19, від 07.11.2019 у справі №420/70/19).
Фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
За таких обставин суд вважає, що відповідачем наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, а вжиті ним заходи на час розгляду звіту є достатніми з огляду на межі його повноважень та встановлений порядок бюджетного фінансування.
При цьому суд не встановив обставин, які б свідчили про умисне ухилення відповідача від виконання рішення суду, ігнорування вимог суду або припинення вжиття заходів, спрямованих на його виконання. Матеріалами справи підтверджується вчинення відповідачем дій спрямованих на виконання судового рішення у цій справі, враховуючи, що невиплата нарахованих сум має місце не внаслідок ухилення від виконання судового рішення, а через відсутність у необхідному розмірі коштів, необхідних для його виконання. Відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів для виконання такого.
Таким чином, згідно поданого звіту судове рішення в межах покладених ним зобов`язань на відповідача здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2025 нарахування пенсії без обмеження максимальним розміром виконане, а в частині виплати - виконується і буде в повному обсязі виконане після виділення коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. При цьому матеріалами справи підтверджено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не відмовляється від виконання зобов`язальної частини рішення суду, а виконує його у межах своїх повноважень.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що правові підстави для відмови у прийнятті поданого Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звіту про виконання рішення суду у справі № 500/2969/25 відсутні, оскільки виплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення відповідача є неможливою, а повторне зобов`язання подати звіт, у розглядуваному випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Такі висновки викладені у постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі № 380/17892/24, 16.04.2026 у справі № 380/1362/25, 16.04.20206 у справі № 380/7174/25.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про виконання судового рішення слід прийняти.
Питання про прийняття звіту про виконання судового рішення вирішується з урахуванням часу перебування судді Чепенюк О.В. у відпустці з 09.10.2026 по 12.10.2026, у перший робочий день судді після відпустки.
Керуючись статтями 248, 381-1, 382, 382-3 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №500/2969/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 13 жовтня 2026 року.
Суддя Чепенюк О.В.