Ухвала № 140589271 у справі № 751/4776/19 від 17.09.2026

Справа №751/4776/19

Провадження №6/751/338/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

у складі: головуючого-судді Яременко І. В.

секретаря судового засідання Решетник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович, про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Капіталресурс» звернулось до суду з заявою про заміну стягувача - ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс» у виконавчому листі №751/4776/19 від 27.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу та видачу дубліката виконавчого листа.

Заявлені вимоги мотивують тим, що на виконання рішення суду видано виконавчий лист № 751/4776/19 від 27.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором. 22.08.2025 між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Зазначають, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 61212138 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 16.04.2020 приватним виконавцем вищевказане ВП було завершено, оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних АСВП жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. За вказаних обставин просять видати дублікат виконавчого листа. Зазначають, що на даний час ТОВ «Капіталресурс», у зв`язку з відсутністю виконавчого документу, не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись у встановленому законом порядку. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили. Представник заявника в заяві просить розгляд справи проводити без їх представника. Від приватного виконавця надійшли заява про розгляд справи у його відсутність, а також копії матеріалів з АСВП.

У відповідності до ч.3 ст. 442 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутність учасників справи, оскільки їх неявка не є перешкодою для вирішення справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд доходить наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16.10.2019 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 25111,76 грн заборгованості за кредитним договором № б/н від 15.03.2016, а також 1342,56 грн судового збору (а.с. 3-5).

27.11.2019 Новозаводським районним судом м. Чернігова видано виконавчий лист № 751/4776/19 (а.с. 35).

07.02.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Ю.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61212138 про примусове виконання виконавчого листа № 751/4776/19, виданого 27.11.2019 Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 25111,76 грн заборгованості за кредитним договором та 1342,56 грн судового збору (а.с. 36).

16.04.2020 приватним виконавцем виконавчого Приходьком Ю.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та повернуто виконавчий документ стягувачу (а.с. 43).

Згідно відомостей з автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження №61212138 має стан «завершено» (а.с.20).

22.08.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» (Клієнт) та ТОВ «Капіталресурс» (Фактор) укладено договір факторингу №8-22-08/2025, відповідно до умов якого Клієнт відступає належні йому права грошової вимоги до позичальників, зазначених у реєстрі боргових зобов`язань, а Фактор здійснює фінансування Клієнта шляхом купівлі у нього прав вимоги та сплачує Клієнту за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором. Ціна цього договору становить 93 375 000,00 грн (а.с.16-18)

Відповідно до витягу з реєстру боргових зобов`язань №11 до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 15.03.2016 становить 22924,56 грн (а.с.21)

Згідно повідомлення приватного виконавця, ВП № 61212138 було вилучено з архіву для знищення 02.01.2024 (а.с. 32).

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 ЦК України).

Вказані норми не встановлюють імперативної вимоги щодо передання первісним кредитором новому кредитору оригіналів первинних документів як умови переходу права вимоги, отже, і наявності оригіналів цих документів у нового кредитора. Передання таких документів має на меті перевірку існування у первісного кредитора права вимагати виконання боржником відповідних обов`язків, а також змісту та обсягу таких обов`язків.

Обставина не передання новому кредитору документів, які засвідчують права, що передаються, створює певні ризики для нового кредитора, пов`язані з невиконанням боржником своїх зобов`язань на користь саме нового кредитора. Однак відсутність передання новому кредитору таких документів не може вказувати на відсутність передання права вимоги взагалі.

Водночас вимога щодо надання боржнику доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні відповідно до статті 517 ЦК України не є тотожною до вимоги щодо надання до суду доказів відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги до боржника для здійснення заміни кредитора у справі (процесуального правонаступництва). Зазначені вимоги випливають із різних правових підстав та не є взаємозалежними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012.

В постанові від 18.10.2023 у справі № 905/306/17 Верховний Суд зазначив, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни; для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (див. постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012).

В постановах від 20.02.2019 у справі № 910/16109/14, від 06.09.2023 у справі № 466/3066/13-ц Верховний Суд виснував, що відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення права вимоги, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання сторонами своїх зобов`язань за таким договором, є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні його заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Дослідивши матеріали заяви, судом встановлено, що заявником не підтверджено належними доказами перехід права вимоги до боржника, оскільки до заяви не долучено докази здійснення оплати за договором факторингу № 8-22-08/2025.

Тобто, відсутні належні докази у підтвердження того, що ТОВ «Капіталресурс» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № б/н від 15.03.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 25111,76 грн.

Згідно зі статтями 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, відсутні підстави для заміни стягувача у виконавчому листі №751/4776/19 від 27.11.2019 .

Відповідно до пункту 17.4 частини 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18).

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009, провадження № 61-5388св18.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Також, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Разом з тим, в матеріалах відсутні будь-які акти, довідки, пояснення, докази втрати виконавчого листа, з яких би достовірно вбачався факт та обставини втрати виконавчого листа, на підставі якого було відкрито виконавче провадження.

Приймаючи до уваги те, що судом не встановлено підстав для заміни стягувача у виконавчому листі, а також відсутні будь-які докази, що дійсно було втрачено виконавчий лист, суд доходить висновку, що заява ТОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу виконавчого листа задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 55, 76-81, 247, 258, 260, 354-355, 442, п. 17 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 512-517 ЦК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович, про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини ухвали, протягом того ж строку з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 21.09.2026.

Суддя І. В. Яременко