Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
13 жовтня 2026 року Справа № 520/5169/25
Харківський окружний адміністративного суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.09.2026 р. № 2000-1002-8/155448 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 року по справі №520/5169/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково та вирішено:
"Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру виплачуваної пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 року, а саме виплаті пенсії в частині, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2025 року в повному нарахованому розмірі без застосування до виплати в частині, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум."
20.05.2026 року до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 року по справі №520/5169/25 в порядку ст. 382 КАС України, а саме: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у строк, встановлений судом, звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 року по справі №520/5169/25 шляхом надання доказів виплати ОСОБА_1 пенсії в повному нарахованому розмірі без застосування до виплати в частині, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення без обмеження максимальним розміром.
Свою заяву обґрунтовує тим, що свою заяву обґрунтовує тим, що Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 року по справі №520/5169/25 позов задоволено:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру виплачуваної пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 року, а саме виплаті пенсії в частині, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 року в повному нарахованому розмірі без застосування до виплати в частині, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 року по справі №520/5169/25 залишено без змін.
З 01.01.2026 року постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 р. № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" продовжено на 2026 рік обмеження виплати пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
Однак, резолютивна частина рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 року по справі №520/5169/25 сформульована наступним чином:
"Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 року в повному нарахованому розмірі без застосування до виплати в частині, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум."
Таким чином, резолютивна частина рішення не містить посилання на постанову КМУ, а зобов`язує пенсійний орган взагалі не застосовувати інститут понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
Однак, незважаючи на це, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області з 01 січня 2026 року знову застосовано до виплати в частині, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність понижуючі коефіцієнти до відповідних сум перевищення.
Отже рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 року по справі №520/5169/25 відповідачем не виконано повністю, чим обумовлено процедуру судового контролю.
Ухвалою ХОАС від 17.06.2026 р. заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 року по справі №520/5169/25 в порядку ст. 382 КАС України - задоволено.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 90 днів з дня отримання даної ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 року по справі №520/5169/25 в частині виплати перерахованої пенсії.
14.09.2026 р. до ХОАС надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.09.2025 р. № 2000-1002-8/155448 згідно якого просить прийняти та затвердити звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 року по справі №520/5169/25.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 року по справі №520/5169/25 (надалі - рішення суду), Головним управлінням проведено перерахунок пенсії за результатами якого на момент виконання рішення суду загальна сума доплати за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 склала 246575, 76 грн.
Для виконання рішення суду Головним управлінням направлено листи до Пенсійного фонду України від 29.05.2026 №2000-0510-5/94792 та від 03.09.2026 р. за вих. №2000-0510-5/1497805.
На підставі постанови КМУ № 1778 від 30.12.2025 відбувся перерахунок пенсії позивача, а саме пониження суми 52212, 42грн. у результаті чого сума пенсії позивача з 01.01.2026р. становить 34056, 98 грн.
Вважає, що відповідачем вжито достатніх залежних від нього заходів щодо виконання судового рішення. Отже, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості виконати судове рішення.
Дослідивши матеріали справи, поданий звіт, суд зазначає наступне.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч.2 ст.372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання.
У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч.1 ст.382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За правилами частин 1-5 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Отже, виходячи з положень статті 382-3 КАС України судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду, або ж розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. При цьому, для прийняття судом звіту суб`єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб`єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням.
У пунктах 46, 48, 52 рішення Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 у справі «Іванов проти України» зазначено, що від особи, яка домоглась винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. В таких справах державний орган, який було належним чином проінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Відсутність у заявника можливості домогтись виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.
Отже, державний орган повинен вжити всіх необхідних заходів для виконання судового рішення, яке набрало законної сили і є обов`язковим до виконання, за умови належного повідомлення державного органу про таке судове рішення.
Так, як вбачається зі звіту відповідача та наявних у справі доказів, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 та нараховано різницю в сумі 246575, 76 грн.
Тобто, відповідачем в межах обумовленого в цій справі спірного періоду проведено перерахунок пенсії позивачу згідно судового рішення.
Проте, щодо питання виплати позивачу цієї різниці між сумами фактично отриманої та нарахованої пенсії відповідач вказує, що така заборгованість буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України.
Так, з цього приводу суд вважає за необхідним зазначити, що згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 5 червня 2012 року N 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року N 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково за рахунок коштів Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Відповідач у звіті вказав, що відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 за №53/37389 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до пункту 7 розділу II Порядку, за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм.
Водночас черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили, згідно з абзацом 2 пункту 7 розділу II Порядку.
В даному випадку суд бере до увагу ту обставину, що у випадку надходження грошових коштів на рахунок відповідача за відповідним цільовим призначенням, Управління автоматизованим способом, пропорційно обсягу виділених з державного бюджету коштів та кількості отримувачів, здійснює розрахунок та часткову виплату заборгованості в порядку черговості таких виплат.
Тобто Головне управління виконує свої функції щодо виплати існуючої заборгованості за судовими рішеннями, однак виключно в межах наявних ресурсів.
За таких обставин суд доходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області в особі свого керівництва вживає можливі заходи з метою повного виконання судового рішення у цій справі, а фактична невиплата заборгованості зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання відповідачем встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічну позицію Верховний Суд України висловив, зокрема, в ухвалі від 19 травня 2015 року № 21-1044а15 та в постанові від 22 листопада 2016 року у справі № 804/5081/13-а та підтримав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі N 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 та ухвалі від 23 січня 2021 року у справі N 611/26/17.
Як зазначив Верховний Суд у своїх ухвалах від 04.07.2023, від 12.12.2023 у справі № 200/3958/19-а, де предметом розгляду також був звіт органу Пенсійного фонду України щодо виконання судового рішення, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.
У відповідності до абз. 2 ч. 5 ст. 382-3 КАС України якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Таким чином зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, а також правових позицій Верховного Суду, суд доходить висновку, що в діях керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відсутня вина у формі умислу щодо невиконання судового рішення та виплати позивачу існуючої заборгованості по перерахованим пенсійним виплатам. Відтак, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин з боку відповідача.
З огляду на це суд не вбачає підстав для накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області штрафу за невиконання судового рішення від 24.07.2025 у справі № 520/5169/25.
Суд в цьому випадку погоджується з доводами відповідача, що покладені судом зобов`язання на ГУ ПФУ в Харківській області можуть бути виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області лише після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України.
Отже, враховуючи вищевикладені обставини, фактичні дані та наявні у справі докази, суд доходить висновку про можливість звільнення керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду у справі № 520/112804/24, від накладення штрафу.
Разом із тим, наведені вище обставини, а саме відсутність фінансування Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на виплату коштів позивачу, невиділення Пенсійним фондом України коштів на такі цілі не свідчить про виконання в повному обсязі рішення суду від від 24.07.2025 у справі № 520/5169/25, а лише є підтвердженням того, що невиконання судового рішення об`єктивно не залежить лише від дій посадових осіб вказаного Управління.
Зважаючи на це, суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у поданому звіті не підтвердило документально повне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 у справі № 520/5169/25 в частині виплати позивачу заборгованості за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 на загальну суму246575, 76 грн.
Відтак, за наслідками розгляду поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області звіту та доданих до нього матеріалів, зважаючи на обов`язковість виконання судового рішення, суд дійшов висновку щодо відмови у його прийнятті.
Водночас, як зазначалось судом вище, частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу (частина 9 статті 382-3 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
В даному випадку суд зазначає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 у справі № 520/5169/25 набрало законної сили 26.02.2026.
Вказане рішення виконано частково, в частині проведення перерахунку відповідних пенсійних виплат. Проте, в частині виплати нарахованої позивачу різниці між розміром нарахованої та розміром фактично виплаченої пенсії за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 на загальну суму 246575, 76 грн., судове рішення залишається не виконаним. Вказана сума заборгованості включена до Реєстру судових рішень, що ведеться органами Пенсійного фонду України та по цей час позивачу не виплачена.
Як зазначає Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у звіті про виконання рішення суду, єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду від 24.07.2025 у справі № 520/5169/25, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті таких сум заборгованості.
Отже, відсутність відповідного фінансування Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з боку розпорядника бюджетних коштів вищого рівня є обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення у цій справі.
Зважаючи невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 у справі № 520/5169/25 в частині виплати заборгованості по перерахованій пенсії за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 на загальну суму 246575, 76 грн., а також наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу виконання цього рішення в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області виплатити заборгованість по перерахованій пенсії на стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області на користь позивача заборгованості по перерахованій пенсії за період з 20.03.2024 по 31.03.2025 на загальну суму 246575, 76 грн.
Частиною 3 статті 3 КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Суд вкотре зауважує, що частиною 3 статті 382-3 КАС України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд додатково може за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Водночас, частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, за наслідками розгляду звіту ГУ ПФУ в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду 24.07.2025 у справі № 520/5169/25, суд дійшов висновку про зміну способу виконання цього рішення в частині виплати заборгованості по перерахованій пенсії.
Стосовно твердження позивача про невиконання судового рішення в частині пенсійних виплат з січня 2026 року, які йому виплачуються у розмірі 34056,98 грн., а не 53712, 42 грн., то дійсно, як убачається з матеріалів справи, така сума у 2026 році була розрахована пенсійним органом з урахуванням положень статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».
У зв`язку з цим, суд відзначає, що оскільки зазначені дії Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області не були предметом спору, не досліджувались та не розглядались в межах справи № 520/5169/25, фактично є новими правовідносинами, що перебувають поза межами поданого відповідачем звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 у справі № 520/5169/25, то суд зазначає про неможливість їх розгляду в межах цієї справи.
Крім того, суд ураховує, що встановлення судового контролю не може підміняти собою окремий розгляд спору щодо правомірності застосування норм пенсійного законодавства, якщо відповідне питання не було вирішене судом у межах первісної справи.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 294, 372, 378, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.09.2025 р. № 2000-1002-8/155448 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 по справі № 520/5169/25.
Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від сплати штрафу.
Змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від від 24.07.2025 по справі № 520/5169/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості по перерахованій пенсії, а саме: "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по перерахованій пенсії за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 на загальну суму 246575, 76 грн. (двісті сорок шість тисяч п`ятсот сімдесят п`ять гривень 76 копійок).».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Повна ухвала складена 13.10.2026 р.
Суддя Бадюков Ю.В.