Справа № 953/8433/26
н/п 2/953/4740/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" жовтня 2026 р.
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.
розглянув у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання довіреності удаваним правочином, який вчинений з метою приховання іншого правочину - договору купівлі-продажу та визнання права власності
УСТАНОВИВ:
У червні 2026 року представник ОСОБА_1 вернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просить визнати довіреність, посвідчену 09 травня 1998 року державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори Глібко О.В. на ім`я ОСОБА_1 , удаваним правочином, який приховує фактично укладений між сторонами договір купівлі-продажу житлового будинку від 07 травня 1998 року; визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд ухвалою від 29.06.2026 прийняв справу до розгляду та відкрив загальне позовне провадження.
Суд ухвалою від 10.09.2026 задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів, витребував у Державної міграційної служби України інформацію щодо місця реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та інформацію у Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану в м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України інформацію про наявність/відсутність даних (витяг з реєстру, дані, тощо) про смерть ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
29.09.2026 від Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції до суду надійшла витребувана інформація, до якої долучено витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.
Відповідно до витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У судове підготовче засідання, призначене на 14.10.2026 позивач та його представник не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (представник позивача був присутній у попередньому засіданні).
Позивач звернувся з позовом у цій справі 23.06.2026.
Згідно з витягами Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тобто до звернення з позовом у цій справі.
Водночас, на момент відкриття провадження у справі, в матеріалах справи були відсутні відомості про смерть відповідачів.
Згідно з частиною четвертою статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.06.2019 у справі № 185/998/16-ц сформував висновок, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позов пред`явлено до померлої особи, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.
Цивільне-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 473/1433/18, постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 274/1484/17, від 09.10.2023 у справі № 688/181/23, від 10.04.2024 у справі № 760/14336/22.
Отже, судова практика з указаного процесуального питання є сталою та сформованою.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Отже, згідно зі сталою судовою практикою Верховного Суду смерть відповідача до відкриття провадження означає відсутність у нього необхідної процесуальної правосуб`єктності для участі у справі. Наслідком відсутності правосуб`єктності є обов`язкове закриття провадження у справі, навіть якщо позивач дізнався про смерть відповідача після відкриття провадження. Після смерті особа не може бути стороною у справі, тому її заміна і правонаступництво неможлива.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд, враховуючи встановлені обставини, а саме, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до звернення позивача до суду, то наявні підстави для закриття провадження у цивільній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
При цьому суд враховує, що вказане положення є імперативним і незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судом та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі, а тому у суду відсутня можливість розгляду позовних вимог до правонаступника у разі наявності такого.
Крім того, за змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У даному випадку, залучення судом правонаступників відповідачів, які померли ще до звернення позивача до суду, як наслідок потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги до відповідачів і вимоги до їх спадкоємців мають різні матеріально-правові підстави. При цьому, ймовірні вимоги до спадкоємців відповідачів є новими та потребують доказуванню новими обставинами, які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
За таких обставин, суд, з урахуванням імперативних приписів процесуальних норм права та усталеної практики Верховного Суду щодо закриття провадження у справі у разі звернення з позовом до особи, яка померла до його пред`явлення, вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України щодо вимог до обох відповідачів, оскільки такі померли до звернення з позовом у цій справі. Інших відповідачів позивач не визначав.
Керуючись статтями 2, 25, 47, 55, 255, 259 - 261, 353 - 355 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі № 953/8433/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання довіреності удаваним правочином, який вчинений з метою приховання іншого правочину - договору купівлі-продажу та визнання права власності закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Роман ВІТЮК