ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 р. Справа № 480/1599/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 (головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал) у справі №480/1599/25
за позовом ОСОБА_1
до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України
про визнання дій протиправними, скасування протоколу та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив суд:
визнати протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі по тексту - Центральна ВЛК ЗСУ МОУ, відповідач) щодо неналежного розгляду його заяви від 18.12.2024 в частині встановлення причинно-наслідкового зв`язку захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини;
скасувати протокол засідання військово-лікарської комісії Центральної ВЛК ЗСУ МОУ від 05.01.2025 №116 щодо ОСОБА_1 ;
зобов`язати Центральну ВЛК ЗСУ МОУ повторно розглянути його звернення щодо встановлення причинно-наслідкового зв`язку захворювання пов`язаного із захистом Батьківщини та ухвалити нове рішення, яким встановити причинний зв`язок захворювання "Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини".
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 відмовлено у задоволенні позову.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати останнє та прийняти нове, яким задовольнити його вимоги.
В обґрунтування вимог скарги апелянт висловлює незгоду із діями відповідача щодо неналежного розгляду звернення позивача в частині встановлення причинно-наслідкового зв`язку захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, а також протоколом засідання військово-лікарської комісії Центральної ВЛК ЗСУ МОУ від 05.01.2025 № 116, оскільки травму було отримано позивачем під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, а тому оспорюваний протокол має містити висновок комісії про те, що захворювання «Так, пов`язане із захистом Батьківщини».
Окрім того, зазначає, що з метою вирішення питань військово-лікарської експертизи Центральна ВЛК ЗСУ МОУ не була позбавлена можливості залучити головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів чи фахівців інших спеціальностей відповідно до вимог пп. 2.3.4 п. 2.3 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, що сприяло б детальнішому та ґрунтовнішому вирішенню поставлених перед нею питань, проте комісією таких дій вчинено не було.
Вважає, що заявлені ним вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідачем не подано відзив на апеляційну скаргу.
На підставі положень ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, проходячи військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , 28.08.2023 отримав травму у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби.
Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №2/4752 від 28.12.2023 позивач 28.08.2023 отримав поранення: Акубаротравма (28.08.2023) у вигляді вираженого цефалгічного, вестибуло-атактичного, постконтузійного синдромів. Травма (поранення) пов`язана з виконанням обов`язків військової служби в районі бойових дій та із захистом Батьківщини (а.с.18).
За наслідками проведеного позивачу медичного огляду "Травма, поранення, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини", "Захворювання, Так, пов`язане з проходженням військової служби", потребує відпустки після травми, поранення на 30 календарних днів, що підтверджується довідками військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня Святого Пантелеймона" Сумської міської ради №1161 від 06.05.2024 та від 20.05.2024 № 1215 та від 09.07.2024 № 1436, від 10.10.2024 № 2214(а.с.23, 27,29, 40).
Крім того, під час перебування на лікуванні в зазначеному вище закладі охорони здоров`я, позивачу відповідно до довідки ВЛК від 12.09.2024 №1929 надана відпустка для лікування у зв`язку із хворобою.
Позивач, не погодившись із формулюванням причинного зв`язку захворювання, викладеного в довідці ВЛК Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» Сумської міської ради №2214 від 10.10.2024, та вважаючи, що таке захворювання має бути пов`язане із захистом Батьківщини, звернувся зі скаргою до 12-ї регіональної військово-лікарської комісії.
За результатами розгляду скарги 12-ю регіональною військово-лікарською комісією причинний зв`язок травми та захворювань, вказаний у вищезазначеній довідці, було скасовано та встановлено наступне: "Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини"; "Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби", що підтверджуються витягом з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії №4314 від 28.11.2024 (а.с.32).
18.12.2024, позивач звернувся до Центральної ВЛК ЗСУ МОУ із заявою, в якій просив розглянути подані ним медичні та військово-облікові документи, визнати захворювання таким, що пов`язане із захистом Батьківщини, та надати відповідну постанову ВЛК (а.с.35-37).
Відповідачем за наслідками розгляду такого звернення прийняла протокол засідання військово-лікарської комісії Центральної ВЛК ЗСУ МОУ від 05.01.2025 №116, яким встановлено:
"Акубаротравма (28.08.2023) у вигляді цефалгічного, вестибуло-атактичного, постконтузійного синдромів, хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості І ст." солдата ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про обставини травми від 20.12.2023 №2/4752, виданою командиром Військової частини НОМЕР_1 , військово-обліковою та медичною документацією - "Травма, Так, пов`язана із захистом Батьківщини".
Захворювання: "Поширений остеохондроз. хребта, кили міжхребцевих дисків Cб-C7, Th2-Th3, Th6-Th7, LS-S1, протрузії міжхребцевих дисків С3-С4, С4-C5, C5-C6, Th7-Th8, L2-L3, L3-L4, L4-L5. Стан після операції-дискектомії Сб-Ст, переднього спондилодезу С6-C7 кейджем з вторинними радикулярним та больовим синдромами. Помірне порушення функції хребта. Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, 2 ступеня, КВР ІІ (високий)", що підтверджується військово-обліковою та медичною документацією - "Захворювання, Так, Пов`язані з проходженням військової служби".
Захворювання: "Викривлена носова перетинка", що підтверджується військово-обліковою та медичною документацією - "Захворювання, Ні , Не пов`язане з проходженням військової служби".
Постанови ВЛК про причинний зв`язок зазначених захворювань за довідками військово-лікарської комісії комунального некомерійного підприємства "Клінічна лікарня Святого Пантелеймона" Сумської міської ради від 06.05.2024 №1161, від 20.05.2024 №1215 та від 10.10.2024 №2214 - відмінено.
За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 та наданих до Центральної ВЛК ЗСУ МОУ копій медичних та військово-облікових документів, підстав для задоволення вимог, викладених у заяві від 18.12.2024 щодо перегляду постанови про причинний зв`язок захворювань, оформлених довідками ВЛК комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня Святого Пантелеймона" Сумської міської ради від 09.07.2024 №1436, від 12.09.2024 №1929, від 10.10.2024 №2214 та прийняття постанови про причинний зв`язок цих захворювань у формулюванні: "Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини" не встановлено" (а.с.38).
Позивач, вважаючи, протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду його заяви від 18.12.2024 в частині встановлення причинно-наслідкового зв`язку захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, та не згоди із протоколом засідання військово-лікарської комісії Центральної ВЛК ЗСУ МОУ від 05.01.2025 №116 щодо ОСОБА_1 , звернувся з позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався.
Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Відповідно до ст.1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» №2801-XII (далі по тексту - Закон №2801-XII) законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.
Згідно зі ст.70 Закону № 2801-XII визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України "Про національну безпеку України".
Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров`я.
Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 (далі по тексту - Положення №402, в редакції станом на час спірних правовідносин), визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.
Згідно пп.2.3.1 п.2.3 глави 2 розділу І Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Відповідно до пп.2.3.3 п.2.3 глави 2 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також:
організація медичного огляду військовослужбовців;
розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи;
прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.
Відповідно до пп.2.3.4 п.2.3 глави 2 розділу І Положення №402 ЦВЛК має право:
оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;
перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;
перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах;
перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;
запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок;
розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;
надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (пп.2.3.5 п.2.3 глави 2 розділу І Положення №402 ЦВЛК).
Судом встановлено, що позивач, проходячи військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , 28.08.2023 отримав травму у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби.
Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №2/4752 від 28.12.2023 позивач 28.08.2023 отримав поранення: Акубаротравма (28.08.2023) у вигляді вираженого цефалгічного, вестибуло-атактичного, постконтузійного синдромів. Травма (поранення) пов`язана з виконанням обов`язків військової служби в районі бойових дій та із захистом Батьківщини (а.с.18).
За результатами розгляду звернення позивача та наданих до Центральної ВЛК ЗСУ МОУ копій медичних та військово-облікових документів, останньою не встановлено підстав задоволення заяви від 18.12.2024 та перегляду постанови про причинний зв`язок захворювань, оформлених довідками ВЛК комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня Святого Пантелеймона" Сумської міської ради від 09.07.2024 №1436, від 12.09.2024 №1929, від 10.10.2024 №2214 та прийняття постанови про причинний зв`язок цих захворювань у формулюванні: "Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини", що підтверджується оспорюваним протоколом.
Доводи апелянта щодо неналежного розгляду його заяви від 18.12.2024 в частині встановлення причинного зв`язку захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідачем належним чином розглянуто надані позивачем документи, за результатами чого прийнято мотивоване та обґрунтоване рішення (оспорюваний протокол).
У контексті наведеного вище колегія суддів звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.02.2022 у справі №160/7153/20, згідно з яким перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12.02.2021 у справі №820/5570/16 та від 12.06.2020 у справі №810/5009/18.
З огляду на положення ст.2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від 26.02.2025 у справі №240/13173/22.
Це означає, що суд фактично не може переоцінювати вмотивованість рішення органу ВЛК в частині постановки особі конкретного діагнозу, правильності або неправильності визначення захворювань, причинного зв`язку захворювання або інших суттєвих понять, які перебувають в площині спеціальних медичних знань тощо.
Отже, питання правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення за медичними показниками є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу, оскільки це не входить до його компетенції.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 у справі №160/31586/23.
Колегія суддів зазначає, що позивач не ставить під сумнів законність процедури прийняття відповідачем спірного рішення.
Оскільки позивач не оскаржує дії та рішення відповідача в частині порушення процедури проведення переогляду рішень ВЛК, а питання визначення причинного зв`язку захворювання належить до дискреційних повноважень ВЛК (у цьому випадку - відповідача), колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача.
З урахуванням наведеного вище, доводи апеляційної скарги про незгоду з діями відповідача щодо розгляду звернення позивача та з оскаржуваним протоколом, які мотивовані тим, що травму було отримано під час виконання бойового завдання, а тому висновок комісії має містити формулювання "Так, пов`язане із захистом Батьківщини", колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Доводи скаржника про те, що відповідач не був позбавлений можливості залучити головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів чи фахівців інших спеціальностей відповідно до вимог пп. 2.3.4 п. 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402, колегія суддів вважає такими, що не свідчать про протиправність дій відповідача, оскільки, з урахуванням змісту наведеної норми Положення №402, вирішення відповідних питань є правом ЦВЛК, а не її обов`язком.
Колегія суддів зазначає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах, відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено (доказано) правомірність власних дій та рішення (оспорюваного припису), що є предметом оскарження у даній справі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права та правомірно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, врахуванню у даній справі підлягають висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції вище та які є релевантними до спірних відносин у даній справі.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 у справі №480/1599/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова