Справа № 531/2323/26
Провадження № 2-з/461/63/26
УХВАЛА
Іменем України
13.10.2026 м. Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Зубачик Н.Б.,
секретаря судових засідань Кремінець К.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання кредитного договору недійсним та скасування запису про заборгованість -
В С Т А Н О В И В:
в провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання кредитного договору недійсним та скасування запису про заборгованість.
Позивач одночасно з позовом звернувся до Карлівського районного суду Полтавської області із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити стягнення за виконавчим провадженням № 81798959, відкритим 21.08.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Я.В. - до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі за його позовом до АТ «Ідея Банк» про визнання кредитного договору недійсним та скасування запису про заборгованість.
В обґрунтування заяви покликається на те, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Лавріненко Я.В. перебуває виконавче провадження № 81798959, відкрите на підставі виконавчого листа № 461/2677/26 виданого 23.07.2026 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором № М30.34606.011684144 від 10.03.2025. Позивач зазначає, що на даний час в рамках виконавчого провадження проводяться заходи щодо примусового стягнення коштів (накладено арешт на майно/ рахунки, здійснюються відрахування із заробітної плати та інших доходів). Разом з тим, вказує, що спірний кредитний договір укладено внаслідок шахрайських дій третіх осіб без його відома, за цим фактом відкрито кримінальне провадження (№1202617545162 від 17.08.2026), а стягнення коштів за неіснуючим та оспорюваним зобов`язанням завдає йому суттєвої матеріальної та моральної шкоди, відтак існує реальна загроза безпідставного списання з нього грошових коштів до закінчення судового розгляду справи. Просить заяву задоволити.
Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 17.09.2026 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову передано за підсудністю на розгляд до Галицького районного суду м. Львова.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.10.2026 визначено головуючого суддю Зубачик Н.Б.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, всебічно з`ясувавши обставини, на які заявник покликається як на підставу вимог своєї заяви, вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов може забезпечуватися зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі № 640/32706/21 (адміністративне провадження № К/990/25212/22, К/990/27365/22) вказано, що «судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деяким, визначеними у частині другій статті 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, а саме, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобам. При цьому таке судове рішення стає обов`язковим для виконання до його апеляційного перегляду. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками, можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності застосування відповідного заходу, його співмірність із заявленими позовними вимогами, наявність зв`язку між обраним заходом забезпечення та предметом спору, а також імовірність утруднення чи унеможливлення ефективного захисту прав у разі невжиття такого заходу. При цьому необхідно враховувати баланс інтересів сторін та недопустимість невиправданого обмеження прав інших осіб.
Аналогічний підхід викладено в постанові Верховного Суду від 25 липня 2024 року у справі № 565/1607/23. Верховний Суд дійшов висновку, що пункт 6 частини першої статті 150 ЦПК України не передбачає можливості забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, виданого судом на виконання судового рішення, яке набрало законної сили та не скасоване у встановленому законом порядку. Застосування такого заходу фактично призводило б до зупинення виконання судового рішення в іншій справі до вирішення нового спору по суті.
Як вбачається з матеріалів заяви, на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Я.В. перебуває виконавче провадження ВП № 81798959 з виконання виконавчого листа № 461/2677/26, виданого 23.07.2026 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за договором кредиту № М30.34606.011684144 від 10.03.2025 в розмірі 73378,27 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
В межах даного виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Я.В. 21.08.2026 винесено постанову про арешт коштів боржника.
Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання кредитного договору недійсним та скасування запису про заборгованість.
Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
При цьому, суд не може обмежитися лише посиланням заявника на наявність спору між сторонами та ймовірність настання для нього несприятливих майнових наслідків, а повинен оцінити наведені доводи у сукупності з поданими доказами, перевірити наявність реальної необхідності в застосуванні відповідного заходу забезпечення позову, його співмірність із заявленими позовними вимогами та здатність забезпечити ефективний захист прав позивача.
Разом з тим, передбачений пунктом 6 частини першої статті 150 ЦПК України захід забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа застосовується у випадку, коли відповідний виконавчий документ оскаржується боржником у судовому порядку. Натомість із доводів заяви вбачається, що позивач оспорює дійсність кредитного договору та наявність відповідного зобов`язання, а не зазначає про оскарження в судовому порядку виконавчого листа № 461/2677/26 як виконавчого документа. За таких обставин сам факт подання позову щодо кредитного договору не може ототожнюватися з оскарженням виконавчого документа в розумінні зазначеної процесуальної норми.
Покликання заявника на відкриття кримінального провадження за фактом можливих шахрайських дій третіх осіб також не є самостійною та достатньою підставою для задоволення заяви. Відповідні обставини підлягають з`ясуванню під час судового розгляду на підставі належних і допустимих доказів.
Суд також бере до уваги, що забезпечення позову має тимчасовий характер та не повинно створювати можливість фактичного нівелювання наслідків судового рішення, яке набрало законної сили, без належного обгрунтування необхідності такого втручання.
З огляду на викладене, враховуючи предмет позову, характер заявленого заходу забезпечення позову, а також недоведеність того, що невжиття такого заходу істотно ускладнить або унеможливить ефективний захист чи поновлення прав позивача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви, а відтак, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання кредитного договору недійсним та скасування запису про заборгованість.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Зубачик Н.Б.