Єдиний унікальний номер судової справи 462/6736/24
Номер провадження 6/462/319/26
УХВАЛА
про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню
13 жовтня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Галайко Н. М.,
за участі секретаря судового засідання Бойко Д. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові матеріали письмової заяви уповноваженого представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Бойка Назара Романовича про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі № 462/6736/24 за позовною заявою першого заступника керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Голоюха Віктора Івановича (код ЄДРПОУ: [номер приховано], електронна пошта: lv@vpzhr.gp.gov.ua, адреса: м. Львів, вул. Клепарівська, 20) у інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Міноборони), код ЄДРПОУ: 00034022, електронна пошта: admou@mil.gov.ua, адреса: м. Київ, проспект Повітряних Сил, 6 до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,
встановив:
І. Рух справи (скорочений)
Перший заступник керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Голоюх В. І. у інтересах держави в особі Міністерства оборони України, 23.08.2024 року (вх. № 19529) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_1 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння (документ сформований в системі «Електронний суд» 22.08.2024 року), у якій просить суд:
-витребувати у ОСОБА_1 користь держави в особі Міністерства оборони України нерухоме майно - 4/1000 частки об`єкта нерухомого майна під реєстраційним номером 869775146101, що становить навіс під літ. 2Ю-1, загальною площею 224, 7 кв. м. (номер відомостей про речове право 37260730) та 4/1000 частки об`єкта нерухомого майна під реєстраційним номером 869775146101, що становить нежитлове приміщення з переробки харчових продуктів під літ. 2Щ-2, загальною площею 255, 3 кв. м. (номер відомостей про речове право 37260902), розташоване по АДРЕСА_2 ;
-стягнути з відповідача на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону суму сплаченого судового збору в розмірі 48 676 грн. 87 коп. (а.с. 1-6).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М. (а.с. 50).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 26.08.2024 року позовну заяву першого заступника керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Голоюха В. І. у інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння - повернуто заявнику (а.с. 51-53).
Постановою Львівського апеляційного суду від 25.01.2025 року апеляційну скаргу першого заступника керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Голоюхи В. І. задоволено. Ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 26.08.2024 року скасовано, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 95-99).
Супровідним листом Львівського апеляційного суду № 462/6736/24/2436/2025 від 27.01.2025 року стверджується, що вказана справа надійшла у Залізничний районний суд м. Львова 05.02.2025 року (вх. № 2900) (а.с. 103).
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.02.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М. (а.с. 104).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14.02.2025 року позовну заяву було залишено без руху, у зв`язку з її істотними недоліками (а.с. 105-107).
20.02.2025 року (вх. № 4092) від першого заступника керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Голоюха В. І. у інтересах держави в особі Міноборони до суду надійшла письмова заява (документ сформований у системі «Електронний суд» 19.02.2025 року) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14.03.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження у справі (а.с. 118-119).
Протокольною ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13.05.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 141).
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 27.11.2025 року ухвалено позовну заяву першого заступника керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Голоюха В. І. у інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння - задовольнити. Витребувано у ОСОБА_1 на користь держави в особі Міністерства оборони України нерухоме майно: - 4/1000 частки об`єкта нерухомого майна під реєстраційним номером 869775146101, що становить навіс під літ. 2Ю-1, загальною площею 224, 7 кв. м. (номер відомостей про речове право 37260730); - 4/1000 частки об`єкта нерухомого майна під реєстраційним номером 869775146101, що становить нежитлове приміщення з переробки харчових продуктів під літ. 2Щ-2, загальною площею 255, 3 кв. м. (номер відомостей про речове право 37260902), розташоване по АДРЕСА_2 (а.с. 248г-252б).
ІІ. Щодо заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню
Уповноважений представник ОСОБА_1 - адвокат Бойко Н. Р., 01.10.2026 року (вх. № 27037) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова (документ сформований в системі «Електронний суд» 28.09.2026 року), із письмовою заявою про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню та зупинення виконання у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Голоюха Віктора Івановича у інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, у якій просить:
- зупинити виконання Самбірським ВДВС у Самбірському районі Львівської області Львівського МУ МЮ України за виконавчим листом, виданим 31.12.2025 року Залізничним районним судом м. Львова у справі № 462/6736/24;
- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий 31.12.2025 року Залізничним районним судом міста Львова у справі № 462/6736/24 про витребування у ОСОБА_1 на користь держави в особі Міністерства оборони України нерухомого майна: 4/1000 частки об`єкта нерухомого майна під реєстраційним номером 869775146101, що становить навіс під літ. 2Ю-1, загальною площею 224,7 кв. м. (номер відомостей про речове право 37260730); 4/1000 частки об`єкта нерухомого майна під реєстраційним номером 869775146101, що становить нежитлове приміщення з переробки харчових продуктів під літ. 2Щ-2, загальною площею 255,3 кв. м. (номер відомостей про речове право 37260902), розташоване по АДРЕСА_2 .
Заява обґрунтована тим, що рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 27.11.2025 року у даній справі задоволено позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та витребувано у ОСОБА_1 на користь держави частки об`єктів нерухомого майна, розташованих по АДРЕСА_2 . На виконання вказаного рішення суду 31.12.2025 року видано виконавчий лист, за яким 27.02.2026 року державним виконавцем Самбірського ВДВС відкрито виконавче провадження № 80369120.
За заявником, 13.05.2026 року стягувачем (Міністерством оборони України) на підставі рішення суду самостійно зареєстровано право власності на витребувані об`єкти нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у зв`язку з чим рішення суду виконано в повному обсязі, а матеріально-правовий обов`язок боржника припинився. З огляду на те, що державним виконавцем виконавче провадження не закінчено, заявник на підставі ст. 432 ЦПК України просить визнати виконавчий лист у справі № 462/6736/24 таким, що не підлягає виконанню повністю, та зупинити виконання за виконавчим документом до розгляду заяви по суті.
ІІІ. Позиція осіб, які беруть участь у справі
Учасники процесу у судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Однак 13.10.2026 року (вх. № 28255) від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Бойко Н. Р. адресу суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи без участі, із змісту якої вбачається, що останній просить суд задовольнити дану заяву та розглядати справу за його відсутності.
Так, суд ухвалив проводити розгляд заяви за відсутності учасників справи, які у судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду заяви були повідомлені належним чином, оскільки згідно із положенням ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Окрім цього, у зв`язку з неявкою усіх учасників справи згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV. Позиція суду
Розглянувши подану заяву, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані документи, суд виходить із необхідності забезпечення належного балансу між обов`язковістю судових рішень та реальним змістом правовідносин, що склалися між сторонами.
Суд враховує, що судове втручання має бути спрямоване на вирішення реального та актуального правового спору, а також на усунення процесуальних дій, які втратили практичний сенс у зв`язку зі зміною або припиненням відповідних правовідносин. Наявність процесуального документа сама по собі не може зумовлювати продовження його застосування за відсутності фактичного підґрунтя для реалізації передбачених ним наслідків.
Оцінюючи обставини справи, суд виходить із того, що зміст і обсяг прав та обов`язків сторін визначаються не лише ознаками процесуального документа, а й фактичним станом їх реалізації, з урахуванням принципів правової визначеності, пропорційності та справедливості.
За таких умов суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, динаміку їх розвитку та значення заявлених вимог у контексті досягнення мети судового захисту, що передбачає приведення процесуальних дій у відповідність до реального правового стану, а не їх формальне продовження.
V. Встановлені судом обставини
Так, рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 27.11.2025 року ухвалено позовну заяву першого заступника керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Голоюха В. І. у інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння - задовольнити. Витребувано у ОСОБА_1 на користь держави в особі Міністерства оборони України нерухоме майно: - 4/1000 частки об`єкта нерухомого майна під реєстраційним номером 869775146101, що становить навіс під літ. 2Ю-1, загальною площею 224, 7 кв. м. (номер відомостей про речове право 37260730); - 4/1000 частки об`єкта нерухомого майна під реєстраційним номером 869775146101, що становить нежитлове приміщення з переробки харчових продуктів під літ. 2Щ-2, загальною площею 255, 3 кв. м. (номер відомостей про речове право 37260902), розташоване по АДРЕСА_2 .
Суд враховує, що 31.12.2025 року Залізничним районним судом м. Львова видано виконавчий лист.
Із наданих заявником документів вбачається, що 27.02.2026 року Самбірським відділом державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП № 80369120.
Відповідно до інформаційної довідки від 08.09.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 13.05.2026 року державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Паньківим В. М. на підставі рішення Залізничного районного суду міста Львова від 27.11.2025 року у справі № 462/6736/24 зареєстровано право власності на зазначені вище 4/1000 частки навісу (літ. 2Ю-1) та 4/1000 частки нежитлового приміщення (літ. 2Щ-2) по АДРЕСА_2 за стягувачем - Міністерством оборони України.
Водночас записи про право власності ОСОБА_1 на вказані частки об`єктів нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно погашено.
VІ. Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї зави та застосовані норми права
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Згідно до положень ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а судовий захист неможливо повноцінно здійснити без обов`язковості виконання судових рішень.
Стаття 9 Конституції України визначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 п. п. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих назабезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02 від 26.04.2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06 від 19.02.2009 року). Невиконанням рішення суду, яке набуло законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.
Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас, суб`єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.
Європейський Суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 року за заявою № 31443/96 у справі «Броньовський проти Польщі» зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Суд враховує, що ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з правовою позицією, зазначеною у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.09.2021 року у справі № 824/254/19:
«Виконавчий документ може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припиненням зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання».
Згідно з правовою позицією, зазначеною у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.08.2021 року у справі № 814/775/20:
«Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
До процесуальних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання».
Частиною 5 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
У доктрині приватного права припинення зобов`язання обумовлюється дією правоприпиняючих юридичних фактів. Юридичні факти, що зумовлюють припинення зобов`язання, отримали назву підстав припинення. Припинення зобов`язання - це припинення правового зв`язку його суб`єктів, у яких припиняються суб`єктивні права і обов`язки, що складають зміст зобов`язальних правовідносин (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.01.2023 року у справі № 161/13862/19 /провадження № 61-7868св21/).
VІІ. Висновки суду
Аналізуючи досліджені по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Суд приймає до уваги, що право власності на спірні частки об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за стягувачем - Міністерством оборони України на підставі рішення Залізничного районного суду міста Львова від 27.11.2025 року, а відповідні записи про права боржника ОСОБА_1 погашено.
З урахуванням наведеного виконавчий лист виданий на виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 31.12.2025 року у справі № 462/6763/24 підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 259-261, 268, 352-355, 432 ЦПК України, суд -
постановив:
1. Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бойка Назара Романовича про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню та зупинення виконання у цивільній справі № 462/6736/26 за позовом першого заступника керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Голоюха Віктора Івановича у інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.
2. Зупинити виконання Самбірського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за виконавчим листом, виданим 31.12.2025 року Залізничним районним судом міста Львова у справі № 462/6736/24.
3. Визнати виконавчий лист виданий 31.12.2025 року Залізничним районним судом міста Львова у справі № 462/6736/24 про витребування у ОСОБА_1 на користь держави в особі Міністерства оборони України нерухомого майна: - 4/1000 частки об`єкта нерухомого майна під реєстраційним номером 869775146101, що становить навіс під літ. 2Ю-1, загальною площею 224,7 кв.м. (номер відомостей про речове право 37260730); - 4/1000 частки об`єкта нерухомого майна під реєстраційним номером 869775146101, що становить нежитлове приміщення з переробки харчових продуктів під літ. 2Щ-2, загальною площею 255,3 кв.м. (номер відомостей про речове право 37260902), розташоване по АДРЕСА_2 таким, що не підлягає виконанню.
4. Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко