Справа № 446/454/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.10.2026 м.Кам`янка-Бузька
Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Ляшко О. П.
секретар судового засідання Новосад І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка-Бузька заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду,
встановив:
23.09.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про розстрочення виконання рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 08.09.2026 у справі №446/454/26 про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 40 858,67 грн, встановивши такий порядок його виконання: ОСОБА_1 сплачує на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість щомісячними рівними платежами у розмірі 4 085,87 грн, не пізніше 25 (двадцять п`ятого) числа кожного календарного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем постановлення ухвали суду про розстрочення виконання рішення, до повного погашення заборгованості, але не пізніше 08 вересня 2027 року
В обґрунтування заяви вказала, що на даний час вона позбавлена можливості сплатити всю заборгованість, що стягнута з неї вказаним рішенням суду одним платежем, оскільки є особою молодого віку, перебуває у скрутному матеріальному становищі, також немає постійного доходу. Відтак, вказує, що сума заборгованості у розмірі 40858,67 грн., визначена до стягнення з неї рішенням суду є завеликою, непідйомною та фінансово обтяжливою, вона не має наміру ухилятись від виконання рішення, однак не в змозі сплатити заборгованість у вказаному розмірі одним платежем, а тому змушена просити суд розстрочити її сплату. За вказаних обставин, просить розстрочити виконання вказаного рішення суду про стягнення з неї заборгованості.
Ухвалою суду від 25.09.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання.
25.09.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» - Сахарова О.І. надійшла заява в якій вона заперечила щодо задоволення заяви ОСОБА_1 про розстрочення рішення суду. Зазначила, що посилання заявниці на необхідність дотримання балансу інтересів сторін не може враховувати виключно її майновий стан. Вказує, що судове рішення набрало законної сили, а Стягувач має законний інтерес у своєчасному отриманні присуджених коштів. Надання розстрочення на 10 місяців призведе до додаткового тривалого відтермінування виконання рішення та покладення негативних наслідків невиконання зобов`язання на Стягувача. Вважає, що ОСОБА_1 не доведено наявності виняткових обставин, які б обґрунтовували необхідність розстрочення виконання рішення на заявлений строк, просила врахувати інтереси стягувача, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання.
У судове засідання учасники справи не з`явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд дослідив матеріали цивільної справи та заяви, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішення Кам?янка-Бузького районного суду Львівської області від 08 вересня 2026 року у справі № 446/454/26 позов задоволено частково та вирішено стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» суму заборгованості за кредитним договором № 325203730 від 29.07.2023 у сумі 31249,52 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2609,15 грн. та 7000 грн. витрат на професійну правову допомогу.
Також встановлено, що ОСОБА_1 не заперечує сплати вказаної заборгованості, однак через скрутне матеріальне становище не має можливості сплатити всієї суми боргу одним платежем, що також підтверджується наданими ОСОБА_1 індивідуальними відомостями про застраховану особу за формами ОК-5 та ОК-7 від 16.09.2026, сформованими засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України, з яких видно, що останні відомості про нарахований ОСОБА_1 заробіток (дохід), з якого сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стосуються грудня 2022 року, починаючи з 01 січня 2023 року і станом на 16 вересня 2026 року у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування будь-які відомості про заробіток (дохід) відповідача відсутні.
Згідно з ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Поряд з цим, згідно частин 1, 3, 4, 5 статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Розстрочення виконання рішення суду це надання боржнику можливості виконання рішення по частинах у певні строки.
Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Виходячи із вимог ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Таким чином, підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання цього рішення. У вирішенні питання про відстрочення та розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.
Так, заявник ОСОБА_1 стверджує, що вона не має стабільного доходу, а матеріальне становище її важке. Водночас не відмовляється сплачувати заборгованість, однак просить сплату такої розтермінувати.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо).
Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.
Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.
Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.
Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.
Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника, на його право на розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Розстрочка виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення усієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої, ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю.
У відповідності до ч. 5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, заявником доведено, що можливості сплатити заборгованість за кредитним договором № 325203730 від 29.07.2023 у сумі 31249,52 грн., судовий збір у розмірі 2609,15 грн. та 7000 грн. витрат на професійну правову допомогу, визначену до стягнення з неї вказаним рішенням суду, в повній мірі на даний час немає, просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище, те, що рівень її доходів є мізерним та вразі стягнення такої одним платежем, позбавить її засобів до існування, у зв`язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду до 08.09.2027.
Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що наявні підстави для розстрочення рішення суду, оскільки заявник не отримує достатнього, стабільного доходу для виконання рішення суду одразу в повному обсязі, однак має намір виконати рішення добровільно. Водночас, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 задовольнити та розстрочити виконання рішення Кам?янка-Бузького районного суду Львівської області від 08 вересня 2026 року у справі № 446/454/26 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 40 858,67 грн, встановивши такий порядок його виконання: ОСОБА_1 сплачує на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість щомісячними рівними платежами у розмірі 4 085,87 грн, не пізніше 25 (двадцять п?ятого) числа кожного календарного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем постановлення ухвали суду про розстрочення виконання рішення, до повного погашення заборгованості, але не пізніше 08 вересня 2027 року.
На підставі ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст.55,260,435,446 ЦПК України,-
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду - задоволити.
Розстрочити виконання рішення Кам?янка-Бузького районного суду Львівської області від 08 вересня 2026 року у справі № 446/454/26 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 325203730 від 29.07.2023 у сумі 31249,52 грн., судовий збір у розмірі 2609,15 грн. та 7000 грн. витрат на професійну правову допомогу, встановивши такий порядок його виконання: ОСОБА_1 сплачує на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість щомісячними рівними платежами у розмірі 4 085,87 грн, не пізніше 25 (двадцять п?ятого) числа кожного календарного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем постановлення ухвали суду про розстрочення виконання рішення, до повного погашення заборгованості, але не пізніше 08 вересня 2027 року.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Ухвала постановлена 13.10.2026.
Суддя О.П. Ляшко