Справа № 457/1483/26
провадження №2-о/457/53/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі головуючого-судді Марчука В.І.,
секретар судового засідання Кушнір М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. У своїй заяві просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме: встановити юридичний факт неправильності (неповноти) запису про народження ОСОБА_2 № 703 від 27.12.1962 у частині запису національності його батька ОСОБА_3 як «українець» замість «поляк»; зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису № 703 про народження ОСОБА_2 , зазначивши «поляк» замість «українець». Заява мотивована тим, що він виховувався відповідно до польських традицій, сповідує римо-католицьку віру, підтримує стосунки зі своїми родичами - поляками, святкує польські свята та вважає себе поляком. ІНФОРМАЦІЯ_1 у Львові народився його батько - ОСОБА_2 . Відомості про національність його дідуся ОСОБА_3 , внесені у свідоцтво про народження його батька ОСОБА_2 , не відповідають дійсності, адже його батько та дідусь, батько його батька були уродженими поляками. Його належність, належність батька та дідуся до польської національності є його невід`ємним правом та не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Його сім`я по батькові мала польське коріння, проте у зв`язку з політикою радянської влади це не афішувалося, оскільки на той час поляки зазнавали утисків та гонінь зі сторони влади. На теперішній час представниками Республіка Польща надані певні можливості для вивчення польської культури, мови та встановлення національних зв`язків, спрощеного порядку в`їзду до Польщі, отримання «карти поляка», що дає право на отримання пільг щодо навчання та працевлаштування, але зазначені можливості стосуються етнічних поляків, які змогли підтвердити своє польське коріння.
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просив проводити розгляд заяви у його відсутності, заяву підтримує з наведених у ній підстав та просить задовольнити його вимоги.
Представники заінтересованих осіб у судове засідання не з`явилися.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до висновку, що вимоги заяви є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 26.06.1997 відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського міськвиконкому, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 26.06.1997 відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського міськвиконкому зроблено актовий запис № 3158. Батьком дитини вказано ОСОБА_2 , національність якого зазначено «українець».
Зі свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 , виданого Львівським міським палацом одруження (актовий запис № 763), вбачається, що національність його батька - ОСОБА_3 - зазначена як «українець».
Відповідно до свідоцтва про хрещення, складеними 06.04.1933 Катедрою Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у м. Львів, ОСОБА_3 , син ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Львові, охрещений був 06.04.1933.
Згідно з архівною довідкою № ф-369 від 23.04.2020, виданою Центральним державним історичним архівом України, м. Львів, у документах фонду № 369 (римо-католицька митрополича консисторія, м. Львів), у метричній книзі римо-католицької парафії м. Львова за 1923-1959 роки виявлено запис про хрещення ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і хрещений ІНФОРМАЦІЯ_4 , і є римо-католицького сповідання, батько: ОСОБА_7 (віросповідання - римо-католицьке), мати: ОСОБА_8 (віросповідання - греко-католицьке).
Відповідно до довідки, виданої Катедрою Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у м. Львів, ОСОБА_1 є практикуючим католиком і регулярно навідується зі своєю родиною до Львівська катедрального собору, у сім`ї практикуються польські звичаї та традиції.
Відомості про польське походження ОСОБА_1 мають істотне значення для встановлення сімейного походження. Встановлення факту належності до польської національності батька, дідуся та його самого, внесення відповідних змін щодо національності до державного реєстру актових станів, необхідне заявнику для реалізації особистих прав на отримання можливості користуватися окремим пільгами та гарантіями, які надаються Республікою Польща, зокрема, вивчення польської культури, мови та встановлення національних зв`язків, спрощеного порядку в`їзду до Республіки Польща, для спілкування з рідними.
За змістом п.1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції) далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Згідно з п. 2.13 вказаних Правил підставою для внесення змін в актові записі цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до абзацу 2 пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» № 12 від 07 липня 1995 року суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках невиправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).
Пунктом 9 цієї ж постанови судам роз`яснено, що в порядку встановлення неправильності записів у актах громадянського стану до цих актів вносяться зміни щодо прізвища, імені, по батькові, місця і дати народження, коли були допущені помилки під час реєстрації акта.
Відповідно до п. 11 вищезгаданої постанови суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадянського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану.
Відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановити факти, які і за іноземним законодавством тягнуть за собою правові наслідки для заявника і рішення суду необхідне заявникові для застосування у відносинах з громадянами інших держав.
Належність батька заявника, його бабусі до польської національності є особистим не від`ємним правом та не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.
Відповідно до абз. 4 п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року № 12 «Про практику розгляду судами справ щодо встановлення неправильності запису в актах громадського стану» питання щодо встановлення неправильності в актовому записі про народження, зокрема, щодо доповнення відомостей про національність та громадянство батьків, суд вирішує на підставах письмових та інших доказів, що з достовірністю підтверджують заявлену вимогу.
Оскільки національність особи визначається національністю її батьків, яка зазначається в актових записах про народження особи, то єдиним шляхом встановлення та визначення національності особи є внесення доповнень в актовий запис про її народження щодо національності її батьків.
На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду - п. 2.16.7. Правил. Отже, єдиний нормативно-правовий документ, що встановлює порядок внесення записів до актів цивільного стану, а сааме: Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, не передбачає іншої процедури окрім як наявність рішення суду.
Єдиним шляхом встановлення факту, від якого залежить визначення національності особи, є встановлення відповідного факту у судовому порядку, тому, що саме на підставі рішення суду відділом реєстрації актів цивільного стану в актовий запис про народження особи вносяться доповнення відомостей про національність.
Встановлюючи факт належності батька заявника - ОСОБА_2 до польської національності, суд виходить з того, що у свідоцтві про хрещення, складеним 06.04.1933 Катедрою Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у м. Львів, зазначено, що ОСОБА_3 , син ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Львові, охрещений був 06.04.1933, а згідно з архівною довідкою № ф-369 від 23.04.2020, виданою Центральним державним історичним архівом України, м. Львів, у документах фонду № 369 (римо-католицька митрополича консисторія, м. Львів), у метричній книзі римо-католицької парафії м. Львова за 1923-1959 роки виявлено запис про хрещення ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і хрещений 06.04.1933, і є римо-католицького сповідання, батько: ОСОБА_7 (віросповідання - римо-католицьке), мати: ОСОБА_8 (віросповідання - греко-католицьке). Отже, ОСОБА_3 однозначно був охрещений у римо-католицькому обряді, а запис про його національність у свідоцтві про народження сина ОСОБА_2 було внесено помилково як «українець» замість «поляк».
Неправильність відомостей про національність батька у свідоцтві про народження заявника стало наслідком помилки державного органу, вказана помилка підлягає виправленню шляхом встановлення факту неправильності запису про національність ОСОБА_2 в частині запису національності його батька, який, у свою чергу, є сином поляка ОСОБА_3 .
Оцінюючи дослідженні по справі докази та обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що мається достатньо підстав для встановлення факту належності батька заявника - ОСОБА_2 до польської національності, та встановлення факту неправильності записів в актових записах про народження ОСОБА_2 в частині зазначення в графі «національність батька» в частині зазначенні національності його батька як «поляк», а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року №15 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне) значення відповідно до Цивільного процесуального Кодексу України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку для встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення: встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Частиною 1 вказаної статті визначено перелік фактів, які встановлюються судом.
Аналіз ч.2 цієї статті дає можливість зробити висновок, що цей перелік не є вичерпним. Цією нормою Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно зі ст.35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду та віросповідання.
Відповідно до ст. 300 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на індивідуальність, має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Заявник відносить себе до польської національності і на даний час бажає відновити свою дійсну національність. Відповідно до ст.11 Закону України «Про національні меншини в Україні», громадяни України мають право обирати та відновлювати свою національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від свої національності не допускається.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року «Про практику розгляду судами справ щодо встановлення неправильності актового запису в актах громадянського стану» при розгляді таких справ слід враховувати, що в актових записах про народження повинні міститись відомості про національність батьків, а якщо їх не було внесено чи неправильно зазначено, то такий актовий запис має бути доповнено відповідно до рішення суду. Питання щодо національності батьків, суд вирішує на підставі письмових та інших доказів. При вирішенні факту щодо неправильності запису про національність батьків слід врахувати, що згідно Указу Президента України від 31 грудня 1991 року «Про порядок зміни громадянами України національності» у паспорт громадянина вносяться відомості про національність відповідно до національності одного із батьків.
Враховуючи те, що в ході розгляду справи встановлені судом обставини свідчать про приналежнісь батька заявника до польської національності, зокрема те, що батько заявник є сином поляка ОСОБА_3 . Отже, заявник має право вільно обирати та відновити свою національність. З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що заява є підставною та обґрунтованою, а тому заяву ОСОБА_1 слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 293, 315 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Заяву задовольнити.
Встановити юридичний факт неправильності (неповноти) актового запису про народження ОСОБА_2 № 703 від 27.12.1962 в частині запису національності його батька ОСОБА_3 як «українець» замість «поляк».
Зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису № 703 про народження ОСОБА_2 від 27.12.1962 у частині запису національності його батька ОСОБА_3 , зазначивши «поляк» замість «українець».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя: В. І. Марчук