Ухвала № 140599050 у справі № 521/17477/17 від 12.10.2026

_____________________________________________________________________________________________________________________

справа № 521/17477/17

провадження № 2-з/947/498/26

УХВАЛА

про забезпечення позову та прийняття уточнень

12.10.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси в одноособовому складі:

суддя Літвінова І.А. - головуючий,

за участю:

секретаря судового засідання Победрі О.С.,

представника позивача - Старостіна С.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Нєдова О.С.,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шерстюка П.П.,

вирішуючи у відкритому судовому засіданні заяви з процесуальних питань, поданих представником позивача ОСОБА_3 адвокатом Старостіним С.О., у цивільній справі № 521/17477/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель Микола Володимирович про визнання недійсними спадкових договорів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа № 521/17477/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель Микола Володимирович про визнання недійсними спадкових договорів.

В ході підготовчого провадження, 10.03.2026 року, стороною позивача було подано заяву про забезпечення позову. Позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним та приватним нотаріусам, Міністерства юстиції України, державним реєстраторам, які утворені та діють у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо об`єкта нерухомого майна - квартири, що розташована за адресою: в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 491363951101, номер запису про право власності/довірчої власності: 7881190; накласти арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 491363951101, номер запису про право власності/довірчої власності: 7881190; заборонити реєстрацію місця проживання будь-яких осіб в квартирі, що знаходиться за адресою: в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 491363951101, номер запису про право власності/довірчої власності: 7881190.

Ухвалою суду від 18.03.2026 року заяву сторони позивача про забезпечення позову було задоволено.

Згодом, 04.09.2026 року стороною позивача було надано до суду заяву про забезпечення позову, в якої позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним та приватним нотаріусам, Міністерства юстиції України, державним реєстраторам, які утворені та діють у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо об`єкта нерухомого майна - квартири, що розташована за адресою: в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 491363951101). Накласти арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 491363951101). Заборонити реєстрацію місця проживання будь-яких осіб в квартирі, що знаходиться за адресою: в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 491363951101).

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що спірна квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі продажу від 20.08.2022 року № 2383, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., номер запису про право власності 47649545. Оскільки в ухвалі про забезпечення позову від 18.03.2026 року, постановленій Київським районним судом м. Одеси у даній справі, зазначено інший номер запису про право власності, а саме 7881190, який змінився після того як до державного реєстру речових прав було внесено запис про право власності іншої особи то дана обставина унеможливлює внесення відомостей про вищенаведені обтяження, встановлені зазначеною ухвалою суду до ДРРП.

В ході розгляду вищезазначеної заяви було встановлено, що найменування цієї заяви з процесуальних питань викладено, як «Заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви». Крім цього, заявник просив забезпечити позов шляхом «зміни ухвали Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2026 року про забезпечення позову у цивільній справі № 521/17477/17 в прохальній частині….».

Проаналізувавши обґрунтування заяви та зміст заходів, про вжиття яких просив заявник, суд встановив необхідність відібрати пояснення від особи, яка подала заяву та з`ясувати певні питання, необхідні для розгляду заяви.

На підставі наведеного, суд ухвалив продовжити процесуальний строк розгляду заяви «про забезпечення позову до подачі позовної заяви» (вхід. № 77001/26 від 04.09.2026) у цивільній справі № 521/17477/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель Микола Володимирович про визнання недійсними спадкових договорів; розгляд заяви адвоката Старостіна С.О., який діє від імені ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі № 521/17477/17 провести з відібранням пояснень від особи, яка подала заяву у судовому засіданні.

В наступному, поза межами судового засідання стороною позивача подана заява про забезпечення позову з виправленнями (вхід. № 779063).

В судових засіданнях 02.10.2026 та 08.10.2026 року представник позивача адвокат Старостін С.О., надав свої пояснення щодо обставин виконання попередньо постановленої ухвали про забезпечення позову, підтвердивши, що ухвала про накладення, зокрема, арешту на спірну квартиру так і не була виконана, у зв`язку із зміною власника квартири, якого позивач просить залучити до участі у справі співвідповідачем.

В ході даного судового засідання представник позивача ОСОБА_3 адвокат Старостін С.О. підтримав заяву про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_4 (нового власника квартири) та просив задовольнити його заяву про забезпечення позову.

Представники відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяв сторони позивача.

Протокольною ухвалою суду від 08.10.2026 року ОСОБА_4 , як нового власника квартири залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

Щодо заяви по суті справи в частині уточнення позову, суд не вважає, що стороною позивача допущено одночасну зміну предмету та підстав, оскільки у зв`язку із зміною власника квартири відбулося вимушене залучення нового співвідповідача, доповнення позовних вимог та доповнення обставин та підстав цих вимог, що не порушує приписи пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України, якими, зокрема, встановлено право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання, а також право до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Щодо питання про забезпечення позову, то суд, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали цивільної справи, дослідивши надані заявником докази, зважаючи на встановленні у засіданні обставини, дійшов висновку про необхідність вчинення дій, спрямованих на забезпечення позову з огляду на наступне.

Відповідно до статей 149, 150 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 1, 2 та 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Так, предметом позову у даній справі є визнання недійсними спадкових договорів щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом з`ясовано, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.03.2026 року вже було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та встановлення відповідних заборон. Однак, вказана ухвала не була виконана органами державної реєстрації оскільки після її постановлення з`ясувалось, що право власності на спірну квартиру зареєстроване за іншою особою, а саме, за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 20.08.2022 року № 2383, у зв`язку з чим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було змінено номер запису про право власності на № 47649545 (замість № 7881190, який був зазначений у попередній ухвалі суду).

Станом на день розгляду первинної заяви, сторона позивача у своїй заяві просила накласти обтяження на квартиру із зазначенням конкретного номеру запису № 7881190. Суд, на засаді принципів диспозитивності, змагальності та повноважень, визначених статтею 153 ЦПК України, розглянув заяву виключно в межах сформульованих позивачем вимог та на підставі наданих ним документів, запобігаючи самостійній зміні змісту заяви, а також здійсненню з власної ініціативи досудового пошуку або доказуванню замість сторони процесу.

Вказаний підхід повністю узгоджується з правовою позицією Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (зокрема, у постановах від 19 серпня 2020 року у справі № 381/4366/18 та від 16 грудня 2020 року у справі № 361/4294/19), де наголошено: «Суд при розгляді заяви про забезпечення позову не може перебирати на себе функції збирання доказів чи перевірки відомостей, які за законом зобов`язана надати зацікавлена сторона. Забезпечення позову на підставі наданих заявником даних є реалізацією принципу змагальності, де ризик правових наслідків вчинення чи невчинення процесуальних дій (зокрема, надання застарілих даних про майно) несе сама сторона».

Таким чином, неотримання судом витягу з реєстру речових прав 18.03.2026 року обумовлено дотриманням меж суддівського розсуду, принципу диспозитивності та відсутністю у суду законодавчо закріпленого обов`язку (та права) самостійно збирати чи актуалізувати доказову базу за заявами про забезпечення позову.

Водночас виявлення невідповідності реєстраційного номеру запису на даній стадії (після надання стороною позивача нових доказів та отримання судом пояснень у засіданні) є усувною обставиною. Це не спростовує наявності ризиків, визначених статтею 149 ЦПК України, а лише вимагає від суду винесення нової обґрунтованої ухвали із зазначенням виправлених, актуальних на цей час реквізитів об`єкту нерухомості задля забезпечення можливості її реального виконання органами державної реєстрації прав.

Зміна номеру запису про право власності та відчуження спірного майна на користь третіх осіб під час розгляду справи створює реальну загрозу того, що в разі задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , виконання судового рішення та ефективне поновлення його прав буде неможливим або суттєво ускладненим, у випадку задоволення позову.

Згідно зі статтею 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити обґрунтування необхідності вжиття заходів та їхні конкретні види.

Попри те, що заявник помилково назвав документ «Заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви» (хоча справа вже слухається), її зміст повністю відповідає положенням ст. 151 ЦПК України, оскільки чітко визначає об`єкт, підстави та необхідні заходи захисту.

Відповідно до частини п`ятої статті 153 ЦПК України суд, встановивши обґрунтованість заяви, ухвалює рішення про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд керується правовими позиціями Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зазначено, що необхідність забезпечення позову - це оціночний фактор, що існує при наявності очевидної небезпеки того, що невжиття заходів може призвести до ускладнення чи уможливлення виконання судового рішення. Інститут забезпечення позову є сукупністю процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 333/6749/19 висловлено правову позицію, згідно з якою у справах, де предметом спору є право власності або інші речові права на нерухоме майно, належним та ефективним способом забезпечення позову є саме накладення арешту на це майно та заборона вчинення реєстраційних дій. Такі заходи є відповідними та співмірними предмету позову, оскільки вони спрямовані на збереження статусу-кво до вирішення спору по суті та запобігають подальшому відчуженню майна на користь третіх осіб.

У постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 757/45133/19-ц колегія суддів наголосила, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, яке не вирішує спір по суті, але упереджує ризики втрати майна. Невідповідність актуальних реєстраційних даних (зокрема, номеру запису про право власності чи зміна зареєстрованого власника майна) є самостійною підставою для вжиття додаткових чи уточнюючих заходів забезпечення позову, щоб виключити можливість подальшого переоформлення об`єкта.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову, про які просить заявник (арешт майна, заборона реєстраційних дій та заборона реєстрації місця проживання), є безпосередньо пов`язаними з предметом спору, є пропорційними та співмірними з заявленими позовними вимогами. Вони не порушують прав інших осіб безповоротно, а лише тимчасово обмежують право розпорядження та реєстрації до остаточного вирішення справи судом.

Невжиття таких заходів дозволить власнику майна повторно відчужити квартиру чи вселити до неї сторонніх осіб, що призведе до необхідності ініціювання нових судових процесів та нівелює ефективність судового захисту позивача.

Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання можливого рішення суду, а відтак й до порушення конституційного права особи на доступ до правосуддя, в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а оскільки позивачем доведене дійсне виникнення спору між сторонами, суд, оцінивши докази, застосовує заходи забезпечення позову.

Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення позову. Достеменно знаючи про наявність заяви про забезпечення позову, відповідачі з заявами щодо зустрічного забезпечення до суду також не зверталися.

Згідно з частиною п`ятою статті 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Керуючись ст.ст. 89, 136, 149-159 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Старостіна С.О., про забезпечення позову у цивільній справі № 521/17477/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель Микола Володимирович про визнання недійсними спадкових договорів - задовольнити.

Заборонити органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним та приватним нотаріусам, Міністерства юстиції України, державним реєстраторам, які утворені та діють у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо об`єкта нерухомого майна - квартири, що розташована за адресою: в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 491363951101).

Накласти арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 491363951101).

Заборонити реєстрацію місця проживання будь-яких осіб в квартирі, що знаходиться за адресою: в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 491363951101).

Заяву по суті щодо уточнень позову прийняти, роз`яснивши сторонам право співвідповідача подати клопотання про розгляд справи спочатку, право подати відзив щодо уточненого позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом.

Примірник ухвали одночасно з направленням заявнику - направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Попередити учасників справи та виконавців ухвали, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Роз`яснити учасникам справи можливість суду допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим за клопотанням учасника справи.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрите виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Роз`яснити відповідачам та іншим особам, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, їх право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися, у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 ЦПК України підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову.

Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який постановив ухвалу про їх застосування, за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Днем складення повної ухвали є 12 жовтня 2026 року.

Суддя Літвінова І. А.