П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
13 жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/17640/26
Суддя-доповідач П`ятого апеляційного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року у справі №420/17640/26 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці задоволено.
До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року у справі №420/17640/26.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року апеляційну скаргу Одеської митниці на вказане судове рішення залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги.
До суду 07 жовтня 2026 року від апелянта надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги або продовження строку усунення недоліків, у разі відмови у задоволенні клопотання. Вказане клопотання обґрунтоване відсутністю належного бюджетного асигнування для сплати судового збору та вжиття заходів щодо отримання бюджетного асигнування на сплату судового збору.
Розглянувши подане апелянтом клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню в частині відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, з підстав зазначених у клопотанні, з огляду на наступне.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку, дотримання вимог процесуального закону ст.296 КАС України стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання до апеляційної скарги документу про сплату судового збору.
Підстави для відстрочення, звільнення, зменшення розміру судового збору визначені ч.1 ст. 133 КАС України, ст.8 Закону № 3674-VI.
За змістом ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Згідно з ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, вичерпний перелік умов, згідно вимог ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», не містить таких підстав для відстрочення сплати судового збору, як відсутність можливості сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку з відсутністю коштів.
Згідно з позицією, сформованою, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2025 року у справі №420/11879/25, від 23 січня 2019 року № 215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», є повноваженнями суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Однією із основних засад судочинства відповідно до п.1 ч. 2 ст.129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Відповідач, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.
Отже апелянтом не обґрунтовано підстави для відстрочення сплати судового збору згідно вимог ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
Разом з тим, клопотання в частині продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
У ч. 1, 3, 6 ст. 121 КАС України закріплено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду. Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк.
З метою забезпечення реалізації права апелянта на оскарження рішення суду та враховуючи зазначення апелянтом про вчинення дій, направлених на забезпечення виконання вимог ухвали суду, вважаю за необхідне продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 169, 243, 248, 298, 325, 328 КАС України суддя,-
У Х В А Л И В:
Відмовити Одеській митниці у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року у справі №420/17640/26 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови.
Продовжити Одеській митниці строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 КАС України, скарга буде повернута скаржнику.
Повідомити апелянта, що заяви, клопотання необхідно направляти до суду через систему «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва