У Х В А Л А
про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 600/3692/25-а
14 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2026 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху на підставі ч.3 ст.298 КАС України, оскільки ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2026 відмовлено у задоволенні, поданого разом з апеляційною скаргою клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
На виконання вимог зазначеної ухвали апелянт подав заяву, в якій повторно просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник зазначає, що апеляційну скаргу було підготовлено та направлено 07 липня 2026 року звичайним поштовим листом без опису вкладення після сплати судового збору в сумі 1453,44 грн. Оскільки зазначене поштове відправлення не було доставлено до суду, 27 серпня 2026 року апеляційну скаргу подано повторно через підсистему «Електронний суд».
Крім того, апелянт посилається на запровадження в Україні воєнного стану, виконання військовою частиною бойових завдань у Донецькій, Харківській та Луганській областях, можливість обстрілів і необхідність невідкладного виконання наказів військового командування. На думку скаржника, зазначені обставини є об`єктивними та непереборними, а тому становлять поважні причини пропуску процесуального строку.
Також апелянт посилається на положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, рекомендації Ради суддів України від 02 березня 2022 року та практику Верховного Суду, стверджуючи, що поновлення строку забезпечить дотримання принципу рівності сторін.
Розглянувши заяву та наведені в ній доводи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з матеріалами справи, оскаржуване рішення прийнято 22.06.2026 та того ж дня доставлено до електронного кабінету відповідача.
Апеляційну скаргу відповідачем сформовано в системі "Електронний суд" 27.08.2026 та зареєстровано 01.09.2026, тобто з пропуском строку встановленого ст.295 КАС України.
За змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску процесуального строку є обставини, які об`єктивно перешкоджали своєчасному вчиненню відповідної процесуальної дії, не залежали від волевиявлення особи, були непереборними за конкретних обставин та підтверджені належними доказами.
При цьому обов`язок доведення обставин, на які особа посилається як на підставу для поновлення процесуального строку, покладається на заявника.
Щодо доводів про направлення апеляційної скарги поштовим відправленням 07 липня 2026 року, то колегія суддів зазначає, що наведені апелянтом обставини щодо первинного направлення апеляційної скарги поштовим відправленням не підтверджені належними доказами.
Як вбачається із заяви, скаржник направив апеляційну скаргу звичайним поштовим листом без опису вкладення. Водночас до заяви не наведено доказів, які б достовірно підтверджували зміст відповідного поштового відправлення, адресу його направлення та факт передання саме апеляційної скарги для пересилання до суду апеляційної інстанції.
Платіжна інструкція про сплату судового збору від 07 липня 2026 року підтверджує факт сплати відповідного платежу, проте сама по собі не доводить факту направлення апеляційної скарги до суду в зазначену дату.
За таких обставин твердження апелянта про втрату або недоставлення поштового відправлення не можуть бути визнані достатньо підтвердженими.
Саме по собі посилання на відсутність судового розгляду апеляційної скарги не доводить факту її первинного направлення поштою та не підтверджує наявності об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду.
Так, судова колегія враховує, що дійсно Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який діє на теперішній час.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічні висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 по справі № 990/115/22.
Введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.
У цій справі апелянт зазначає, що військова частина з початку повномасштабного вторгнення виконує бойові завдання в окремих регіонах України, а також посилається на можливість обстрілів, терміновість виконання наказів командування та необхідність переміщення особового складу.
Проте наведені твердження мають загальний характер. До заяви не наведено конкретних відомостей та доказів, які б підтверджували, що протягом строку на апеляційне оскарження військова частина перебувала в таких умовах, які об`єктивно унеможливлювали підготовку та подання апеляційної скарги або використання доступних способів її направлення до суду.
Зокрема, скаржник не обґрунтував, яким чином виконання конкретних бойових завдань, переміщення підрозділів, обстріли чи інші обставини, пов`язані з воєнним станом, вплинули на можливість подання апеляційної скарги в період із дня отримання судового рішення до закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Також не наведено конкретних обставин, які пояснювали б неможливість своєчасного повторного звернення до суду після ймовірного недоставлення поштового відправлення.
Отже, скаржник не довів наявності прямого причинного зв`язку між виконанням військовою частиною бойових завдань та пропуском установленого законом строку на апеляційне оскарження саме в цій справі.
Посилання на статті 617, 263 Цивільного кодексу України та статтю 218 Господарського кодексу України не змінюють наведених висновків, оскільки положення про звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання не встановлюють автоматичного звільнення учасника адміністративного процесу від обов`язку дотримуватися процесуальних строків. Питання їх поновлення вирішується відповідно до спеціальних положень КАС України.
Не є самостійною підставою для поновлення строку і посилання на рекомендації Ради суддів України від 02 березня 2022 року. Такі рекомендації не скасовують установлених КАС України процесуальних строків та не звільняють учасника справи від обов`язку довести об`єктивні причини їх пропуску.
Посилання апелянта на принцип рівності сторін також не спростовує наведених висновків, оскільки дотримання цього принципу передбачає застосування процесуальних правил до учасників справи на рівних умовах, з урахуванням доведених обставин кожної конкретної справи.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що наведені у заяві обставини в сукупності не підтверджують існування об`єктивних, непереборних та належним чином доведених перешкод, які унеможливлювали своєчасне подання апеляційної скарги.
Таким чином, підстав для поновлення Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року колегія суддів не вбачає.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
1. Відмовити в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.