У Х В А Л А
про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження
Справа № 600/1849/25-а
14 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.
розглянувши у письмовому провадженні клопотання Приватного підприємства "КАМ`ЯНКА АГРАР-ІНВЕСТ" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "КАМ`ЯНКА АГРАР-ІНВЕСТ" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
В С Т А Н О В И В :
відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Разом із апеляційною скаргою представник позивача клопотав про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач зазначає, що директор підприємства Бортич Л.І., яка є єдиною особою, уповноваженою діяти від імені підприємства без довіреності, упродовж червня - серпня 2026 року періодично перебувала за межами України у зв`язку з виконанням обов`язків голови правління благодійної організації «Благодійний фонд "ГромадаХаб". На підтвердження цих обставин позивач посилається на накази про службові відрядження, звіти за їх результатами та документи щодо отримання гуманітарної допомоги.
Крім того, позивач зазначає про відсутність інших працівників, які могли б забезпечити представництво його інтересів у суді та вчинити необхідні процесуальні дії, а також про те, що справа розглядалася судом першої інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За твердженням позивача, з повним текстом судового рішення директор підприємства фактично ознайомилася лише 16 серпня 2026 року, після повернення в Україну. З огляду на наведене позивач вважає, що пропуск строку зумовлений об`єктивними обставинами, які не залежали від його волі, та просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Оцінивши наведені доводи в сукупності, колегія суддів доходить таких висновків.
За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 10 КАС України.
Згідно вимог частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року по справі №9901/405/19 виклала правову позицію про те, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Згідно з матеріалами справи, оскаржуване рішення прийняте 15.06.2026 в порядку письмового провадження.
Повний текст рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.06.2026 доставлено Приватному підприємству "КАМ`ЯНКА АГРАР-ІНВЕСТ" в електронний кабінет 15.06.2026 20:34 (а.с.78).
Враховуючи зазначене, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.06.2026 з урахуванням норм законодавства є 16.07.2026.
Апеляційна скарга подана до суду 04.09.2026. Тобто, з пропуском строку на її подання.
З огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, позивач (зокрема, директор Приватного підприємства "КАМ`ЯНКА АГРАР-ІНВЕСТ"), маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Колегія суддів критично оцінює доводи позивача про те, що перебування директора підприємства за кордоном у зв`язку зі здійсненням гуманітарної діяльності об`єктивно унеможливило своєчасне подання апеляційної скарги.
Суд не ставить під сумнів суспільну значущість гуманітарної діяльності, на яку посилається позивач, та не заперечує можливості службових відряджень директора благодійної організації. Водночас виконання нею відповідних обов`язків в іншій організації саме по собі не доводить наявності непереборних перешкод для реалізації процесуальних прав підприємства.
Наведені позивачем документи можуть підтверджувати факт та мету перебування ОСОБА_1 за кордоном у відповідні періоди. Проте такі обставини необхідно відмежовувати від доказів неможливості вчинення процесуальних дій від імені позивача.
Зокрема, з наведених пояснень не вбачається, що в період із дня складення повного тексту рішення до закінчення строку апеляційного оскарження директор підприємства була позбавлена можливості користуватися засобами електронного зв`язку, отримувати процесуальні документи, надавати доручення щодо підготовки апеляційної скарги або в інший спосіб організувати захист прав та інтересів підприємства.
Сам факт перебування особи за межами України не свідчить про неможливість вчинення процесуальних дій, а позивач не навів конкретних обставин, які б підтверджували існування таких перешкод протягом усього строку апеляційного оскарження.
Не є достатньою підставою для поновлення строку й посилання позивача на відсутність інших працівників підприємства.
Організація діяльності юридичної особи, визначення порядку виконання її управлінських функцій та забезпечення можливості реалізації процесуальних прав належать до сфери її власної організаційної відповідальності. Відсутність у штаті інших працівників або невидача довіреностей на представництво інтересів підприємства самі по собі не підтверджують існування обставин, які об`єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до суду.
При цьому позивачем не наведено доказів того, що вжиття розумних заходів для організації представництва або підготовки апеляційної скарги було неможливим з незалежних від нього причин.
Колегія суддів також відхиляє посилання позивача на те, що розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін перешкоджав своєчасному поданню апеляційної скарги.
Розгляд справи без виклику учасників не змінює встановленого законом порядку обчислення строку апеляційного оскарження та сам по собі не свідчить про наявність поважних причин його пропуску.
Участь у справі та подання процесуальних документів покладають на учасника обов`язок добросовісно користуватися наданими йому процесуальними правами, виявляти належну зацікавленість у перебігу судового розгляду та вживати розумних заходів для своєчасного отримання інформації про результати розгляду справи.
Крім того, за твердженням самого позивача, директор підприємства фактично ознайомилася з повним текстом рішення 16 серпня 2026 року, тоді як апеляційну скаргу подано лише у вересні 2026 року.
Таким чином, навіть після зазначеної позивачем дати ознайомлення з рішенням до подання апеляційної скарги минув додатковий період часу. При цьому з наданих пояснень не вбачається конкретних обставин, які б об`єктивно перешкоджали підготувати та подати апеляційну скаргу в цей період.
Саме по собі твердження про подання скарги в розумний строк після ознайомлення з рішенням не звільняє заявника від обов`язку обґрунтувати причини пропуску встановленого законом строку та підтвердити їх належними доказами.
Посилання позивача на суспільну значущість гуманітарної діяльності, добросовісність його процесуальної поведінки та обґрунтованість доводів апеляційної скарги також не змінюють наведених висновків.
Предметом вирішення на цьому етапі є не правильність рішення суду першої інстанції по суті спору, а наявність передбачених законом підстав для поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження.
Право на апеляційний перегляд судового рішення є складовою права на судовий захист, проте його реалізація здійснюється з дотриманням установлених процесуальних правил. Застосування таких правил не може вважатися надмірним формалізмом, якщо суд оцінює конкретні обставини справи, перевіряє наведені доводи та надає мотивовану відповідь на аргументи заявника.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено існування об`єктивних, непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне подання апеляційної скарги. Наведені причини пропуску строку переважно пов`язані з організацією діяльності підприємства та виконанням його директором обов`язків в іншій організації, однак не підтверджують неможливості вчинення відповідних процесуальних дій.
Невмотивоване задоволення заяви апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
Слід зазначити, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
При цьому, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року.
Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
у задоволенні клопотання Приватного підприємства "КАМ`ЯНКА АГРАР-ІНВЕСТ" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску Приватним підприємством "КАМ`ЯНКА АГРАР-ІНВЕСТ" строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.