У Х В А Л А
про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 240/6487/26
14 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 у даній справі залишено без руху на підставі ч.3 ст.298 КАС України у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та неподанням обґрунтованого клопотання про його поновлення.
Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення вказаного недоліку шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням відповідних доказів.
До суду надійшла заява відповідача про усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування заяви апелянт зазначає, що первинно подав апеляційну скаргу в межах установленого процесуального строку. Вважає, що його дії свідчать про добросовісне ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження, а підстави для поновлення строку мають оцінюватися з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21.
Розглянувши матеріали справи та доводи вказаного клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Шевченко проти України" від 26 квітня 2007 року та рішення у справі "Трух проти України" від 14 жовтня 2003 року).
У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року).
Разом з тим, право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, установлених законом. Кожний із процесуальних кодексів установлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі можуть ініціювати їхнє вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу, що не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав особи й основоположних свобод.
За усталеною позицією Верховного Суду, при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Матеріалами справи встановлено, що апелянт отримав копію оскаржуваного рішення 26.05.2026.
Вперше подана ним апеляційна скарга 22.06.2026 - без порушення процесуального строку. Вирішуючи допустимість і відповідність цієї апеляційної скарги вимогам КАС України, апеляційний суд залишив її без руху, надавши апелянту достатній термін для усунення встановлених недоліків, а в подальшому ухвалою від 13.07.2026 повернув апеляційну скаргу позивачу у зв`язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги.
Разом із тим, 02.10.2026 відповідач повторно подав до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, однак поза межами встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження. У зв`язку з недотриманням вимог процесуального закону апеляційний суд ухвалою від 08.10.2026 залишив апеляційну скаргу без руху та надав строк для усунення її недоліків.
Посилання апелянта на добросовісність своєї поведінки та первинне подання апеляційної скарги в межах установленого процесуального строку не спростовують факту повторного звернення до суду лише 02.10.2026, тобто зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду, копію якого військова частина НОМЕР_1 отримала 26.05.2026.
При цьому наведені апелянтом доводи та посилання на правові висновки Верховного Суду самі по собі не підтверджують наявності об`єктивних і непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному повторному зверненню до суду.
Неналежна організація процесу оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного й обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Колегія суддів вважає, що відповідач не навів достатніх підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки не довів наявності об`єктивних і непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному повторному зверненню до суду з апеляційною скаргою.
Водночас саме по собі повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права на повторне звернення до апеляційного суду, однак не означає наявності безумовного права оскаржувати судові рішення в будь-який момент після повернення первісно поданої апеляційної скарги без урахування встановлених процесуальних строків, так само як і не покладає на суд обов`язку поновлювати такий строк за відсутності поважних причин його пропуску.
Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19.
Колегія суддів зауважує, що всі учасники справи є рівними перед законом і судом, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.11.2022 року у справі №560/15534/21.
Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене, у відкритті апеляційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.