Номер провадження 2/201/6582/2026
ЄУН 201/11755/26
Соборний районний суд міста Дніпра
У Х В А Л А
13 жовтня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі
головуючого судді Давидовської Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовною заявою Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості кредитним договором,
установив:
До Соборного районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 131 692,01 грн, а також просить стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору.
Ухвалою суду від 07 серпня 2026 року цивільну справу залишено без руху.
13 серпня 2026 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 19 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, та призначено судове засідання. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з`явився. На електронну пошту суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
На підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Статтею 43 Цивільного процесуального кодексу України визначені права і обов`язки учасників справи серед яких право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною 8 вищевказаної ст. вказано, що у випадку, коли документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Пунктом 15 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 року № 2155-VIII передбачено, що електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Частинами 1 і 3 статті 6 і частиною 1 статті 7Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 року № 851-IV передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
З аналізу наведених норм права вбачається, що електронний документ має силу оригіналу документа лише за наявності електронного цифрового підпису автора.
14 лютого 2019 року Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу № 9901/43/19, зазначила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного документу. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Отже, відповідно до загальноприйнятих правил оформлення документів, підпис є обов`язковим реквізитом будь-якого офіційного документу, який надає йому юридичної сили, підтверджує справжність, правильність, а також відповідальність певної особи за його зміст. Кожна заява, клопотання чи заперечення, повинно бути підписане особою, що її подає, відсутність підпису ставить під сумнів її дійсне волевиявлення.
У супереч зазначеним положенням законодавства, надіслане відповідачем клопотання не містить кваліфікованого електронного підпису, що унеможливлює його розгляд судом.
Водночас суд зазначає, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожній особі гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Основними засадами судочинства відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції України визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Права та обов`язки учасників справи закріплені у ст. 43, 49 ЦПК України, згідно з якими відповідач має право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ст.12 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини роз`яснив, що принцип рівності сторін - це один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що розгляд справи слід відкласти, повідомивши сторони про наступне судове засідання.
На підставі статей 223, 240, 258-260 Цивільного процесуального кодексу України, суд
постановив:
Клопотання відповідача залишити без розгляду.
Відкласти судовий розгляд справи до 28 жовтня 2026 року до 10:30 години.
Роз`яснивши сторонам право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://gt.dp.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Т.В. Давидовська