УХВАЛА
13 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №120/144/25
адміністративне провадження № К/990/43555/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року у справі №120/144/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати позивачу в заниженому розмірі грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 19 липня 2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2022 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок його грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 19 липня 2022 року включно, грошової допомоги на оздоровлення за 2021, 2022 роки, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовлено.
На зазначене рішення суду першої інстанції військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року залишено без руху. Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, у п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 липня 2025 року відмовив військовій частині НОМЕР_1 в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі № 120/144/25 повернуто особі, яка її подала.
У серпні 2026 року військова частина НОМЕР_1 повторно звернулася до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
23 вересня 2026 року Верховним Судом зареєстровано касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року у справі №120/144/25, яка надійшла через підсистему "Електронний суд". Заявник просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким поновити військовій частині НОМЕР_1 строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року.
Перевіривши матеріали касаційної скарги та зміст ухвалених у цій справі судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
З матеріалів касаційної скарги та відомостей з Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції зазначив, що військова частина НОМЕР_1 з апеляційною скаргою звернулася після спливу одного року з моменту оголошення рішення суду першої інстанції.
Згідно частини третьої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Частиною другою статті 299 КАС України визначено, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій він не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та/або обов`язки.
Суд вважає, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вірно застосовано положення частини другої статті 299 КАС України. Доводи відповідача, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року у справі №120/144/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді Ж. М. Мельник-Томенко
О. Р. Радишевська