Судові рішення

Ухвала № 140605000 у справі № 800/506/17 від 13.10.2026

Ухвала від 13.10.2026 в адміністративній справі № 800/506/17 (категорія «Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ»). Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, суддя Бучик А.Ю.

Справа№ 800/506/17
СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
СуддяБучик А.Ю.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ
Дата ухвалення13.10.2026
Надійшло до реєстру15.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140605000

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

УХВАЛА

13 жовтня 2026 року

м. Київ

справа №800/506/17

адміністративне провадження №Зн/990/32/26

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бучик А.Ю., перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Верховного Суду від 26 березня 2018 року у справі № 800/506/17 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати повністю рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - Комісія, КДКП) № 257дп-17 від 08 листопада 2017 року про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.

Верховний Суд рішенням від 26 березня 2018 року відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Рішення набрало законної сили 21 серпня 2018 року.

08 жовтня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Верховного Суду від 26 березня 2018 року у справі № 800/506/17 на підставі пункту 2 частини другої статті 361 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 364 КАС України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 364 КАС України до заяви додаються:

1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подана в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази направлення її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу;

2) документ про сплату судового збору;

3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;

4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;

5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 361 цього Кодексу учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили.

В обгрунтування заяви про перегляд рішення Верховного Суду від 26 березня 2018 року за нововиявленими обставинами позивач посилається на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 6 серпня 2021 року у справі № 522/13711/17, який набрав законної сили 14 квітня 2022 року.

Заявник просить поновити строк звернення до суду та вважає, що існували об`єктивні причини, які безпосередньо унеможливлювали своєчасне звернення із цією заявою у встановлений тридцятиденний строк.

Останній вказує, що ОСОБА_1 не був обвинуваченим, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем чи іншим учасником кримінального провадження № 4201616[телефон приховано] та справи № 522/13711/17. Судові рішення йому не вручалися, про дати розгляду та апеляційного перегляду він не повідомлявся, процесуальних повідомлень у цій справі не одержував. Мав лише загальний, а не повний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, що позбавляє можливості авторизуватися та отримувати вичерпну інформацію про результат розгляду конкретної справи.

24 вересня 2026 року внаслідок звернення до ОСОБА_2 - особи, щодо якої здійснювалося кримінальне провадження, ОСОБА_1 вперше отримав офіційну письмову відповідь про наявність вироку та про встановлені судом обставини щодо фальсифікації протоколу огляду мобільного телефона ОСОБА_2 , на який Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів посилалася під час розгляду дисциплінарної справи, за наслідками розгляду якої прийнято рішення про звільнення позивача.

Тому, вважає, що саме з 24 вересня 2026 року заявник дізнався про наявність нововиявлених обставин та не зволікаючи подав цю заяву.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, Суд зазначає таке.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Право на звернення до суду, в тому числі із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, згідно із зазначеними нормами, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Слід зазначити, що якщо цей день встановити точно неможливо, то строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому слово «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Поняття «поважні причини пропуску процесуальних строків» є оціночним, а вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку покладається на розсуд суду.

Суд зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Водночас Суд зазначає, що про наявність кримінального провадження № 4201616[телефон приховано] від 05 грудня 2016 року за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позивач був обізнаний під час розгляду справи № 800/506/17 Верховним Судом, що вбачається зі змісту рішення суду від 26 березня 2018 року.

Вирок у справі № 522/13711/17 (кримінальне провадження № 4201616[телефон приховано] від 05 грудня 2016 року) Приморським районний судом м. Одеса ухвалений 06 серпня 2021 року, законної сили набрав 14 квітня 2022 року.

Тобто заява про перегляд рішення Верховного Суду за нововиявленими обставинами подана після спливу понад чотирьох років після набрання законної сили вироком у кримінальній справі № 522/13711/17, на зміст якого ОСОБА_1 , посилається як на джерело нововиявлених обставин у адміністративній справі.

Верховний Суд наголошує, що Суд перевіряє обставини пропуску строку на підставі клопотання особи, в якому наведено поважність причин пропуску такого строку та наданих нею доказів, яким може бути надано відповідну правову оцінку Судом.

При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд звертає увагу, що пропуск строку на звернення до адміністративного суду обумовлений не існуванням непереборних перешкод, а виключно пасивною, інертною поведінкою позивача, що виключає можливість визнання причин пропуску строку поважними.

Безпідставне поновлення строків суперечить принципу юридичної визначеності, який є складовою верховенства права, та підриває засади res judicata. Адміністративне судочинство покликане забезпечувати стабільність публічно-правових відносин, а визнання «пасивної поведінки» достатньою підставою для поновлення строків створило б ризик фактичної безстроковості оскарження рішень, що неприпустимо.

Позивач не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку.

У цьому випадку пропуск строку на звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації своїх процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі не є поважною причиною пропуску строку на звернення до суду із відповідною заявою.

Суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 травня 2024 року у справі № 990/53/24 наголосила на необхідності наведення змістовних і вагомих доводів щодо вчинення усіх необхідних і можливих дій, які б указували на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку, зазначивши при цьому, що пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації своїх процесуальних прав не є поважною причиною для його поновлення.

Отже, вирішуючи питання поновлення строку на звернення до Суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цій справі, Суд не встановив обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення позивача, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами. Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування недотримання ним строків звернення до суду, не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними причин пропуску строку та його поновлення.

Згідно із частиною третьою статті 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

На підставі частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання визначених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи те, що заява подана поза межами строку, встановленого для її подання, а наведені позивачем причини пропуску строку є неповажними та належним чином необґрунтованими, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення встановленого судом недоліку шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням інших підстав пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

Керуючись статтями 169, 248, 364, 365, 366 КАС України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Верховного Суду від 26 березня 2018 року у справі № 800/506/17 залишити без руху.

Надати заявнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Бучик

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
21.08.2018 Постанова № 76262650 без тексту Велика Палата Верховного Суду
21.08.2018 Постанова № 76022660 без тексту Велика Палата Верховного Суду
08.05.2018 Ухвала № 73896766 без тексту Велика Палата Верховного Суду
26.03.2018 Рішення № 73042149 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
26.03.2018 Рішення № 73021652 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
10.01.2018 Ухвала № 71519763 без тексту Верховний Суд
22.11.2017 Ухвала № 70492221 без тексту Вищий адміністративний суд України
20.11.2017 Ухвала № 70416339 без тексту Вищий адміністративний суд України
20.11.2017 Ухвала № 70416332 без тексту Вищий адміністративний суд України