УХВАЛА
13 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 380/13789/25
адміністративне провадження № К/990/21588/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Соколова В.М., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 21 серпня 2021 року по 08 липня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 21 серпня 2021 року по 08 липня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись із рішенням суду військова частина НОМЕР_1 звернулася до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимозі статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору, клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку відмовлено. Визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження військової частини НОМЕР_1 від 06 квітня 2026 року. Відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження військової частини НОМЕР_1 від 06 квітня 2026 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі № 380/13789/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність.
12 травня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі № 380/13789/25.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2026 року касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишено без руху.
03 червня 2026 року від військової частини НОМЕР_1 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 22 травня 2026 року надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2026 року продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
03 липня 2026 року до Верховного Суду від скаржника вдруге надійшла заява про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. На обґрунтування вказаного клопотання скаржник зазначає, що військова частина НОМЕР_1 як розпорядник бюджетних коштів, проводить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, які встановлені кошторисом. Скаржник не може сплатити судовий збір за рахунок інших коштів (заробітної плати працівників, грошового забезпечення військовослужбовців). Разом з тим, заявник зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 вживаються належні та необхідні заходи для сплати судового збору у даній справі, а саме: направлено заявку на довольчий орган для виділення коштів з детальним розрахунком потреби в коштах за бюджетною програмою на 2026 рік; розрахунки, які обґрунтовують зміни показників видатків бюджету за бюджетною програмою на 2026 рік. Але процедура отримання відповідних коштів потребує додаткового часу. На підставі викладеного просить Суд продовжити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, визначених ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2026 року продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
24 серпня 2026 року до Верховного Суду від скаржника втретє надійшла заява про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. На обґрунтування вказаного клопотання скаржник зазначає, що військова частина НОМЕР_1 як розпорядник бюджетних коштів, проводить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, які встановлені кошторисом. Скаржник не може сплатити судовий збір за рахунок інших коштів (заробітної плати працівників, грошового забезпечення військовослужбовців). Разом з тим, заявник зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 вживаються належні та необхідні заходи для сплати судового збору у даній справі, а саме: направлено заявку на довольчий орган для виділення коштів з детальним розрахунком потреби в коштах за бюджетною програмою на 2026 рік; розрахунки, які обґрунтовують зміни показників видатків бюджету за бюджетною програмою на 2026 рік. Але процедура отримання відповідних коштів потребує додаткового часу. На підставі викладеного просить Суд продовжити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, визначених ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2026 року.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
У встановлений судом строк військова частина НОМЕР_1 не виконала вимог ухвали Верховного Суду від 22 травня 2026 року в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення.
При цьому скаржник не навів жодних доводів на обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження та не зазначив обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду касаційної інстанції.
Як убачається з матеріалів касаційного провадження, клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги обґрунтовані виключно відсутністю коштів для сплати судового збору. Водночас, такі доводи стосуються можливості виконання вимоги щодо сплати судового збору, а не причин пропуску строку на касаційне оскарження, і самі собою не свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання заяви про поновлення цього строку.
Крім того, ухвалами Верховного Суду від 22 червня 2026 року та 11 серпня 2026 року скаржнику продовжувався строк для усунення недоліків касаційної скарги, що надавало йому додатковий час для виконання вимог суду. Однак, упродовж установленого та продовженого строків скаржник не подав заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням належного обґрунтування причин його пропуску.
За таких обставин наведені скаржником мотиви щодо відсутності коштів для сплати судового збору не можуть бути визнані обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, позаяк, не стосуються обставин, які зумовили несвоєчасне звернення з касаційною скаргою.
Таким чином, станом на момент постановлення цієї ухвали заявник не усунув недоліки касаційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги в частині подання заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та належних та допустимих доказів, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційно скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді А.Г. Загороднюк В.М. Соколов Л.О. Єресько