Справа № 522/12530/26
Провадження №2/522/12866/26
УХВАЛА
14 жовтня 2026 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси - Косіцина В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
07 жовтня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 721,00 гривень, а також здійснити розподіл судових витрат.
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Косіциній В.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 09.10.2026 №3427886, відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 у реєстрі відсутні.
Згідно відповіді з ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області від 06.08.2026, ОСОБА_1 зареєстрованим або знятим з реєстрації не значиться.
Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Згідно відповіді з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи від 09.10.2026 №3427910, відомості про заробітну плату ОСОБА_1 - відсутній.
За ОСОБА_1 відсутні зареєстровані на праві власності об`єкти нерухомого майна, що підтверджується інформаційною довідкою з ДРРП від 09.10.2026 №497576796.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
КЦС ВС у постанові від 14.08.2024 у справі №607/5535/22 зробив висновку про те, що особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Судді з 8 вересня 2025 року отримали електронний доступ до Реєстру внутрішньо переміщених осіб Міністерства соцполітики.
Згідно наявної в матеріалах справи відповіді щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери від 09.10.2026 №3427917, Дмитрук Сергійович з 19.04.2022 був ВПО, а отже його останнім відомим зареєстрованим місцем проживання є: Миколаївська область, Врадіївський район.
На підставі вище зазначеного, суд вважає, що дана справа територіально підсудна Врадіївському районному суду Миколаївської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Слід також зауважити, що в силу ст. 378 ЦПК України, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
У статті 32 ЦПК України вказує на те, що не допускаються спори між судами про підсудність.
У відповідності до ч.4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а у випадку їх неврахування, повинен це обгрунтувати.
Згідно Постанови ВП ВС від 26.08.2019 по справі №855/364/19, якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов`язковості положень інституту підсудності адміністративних справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом.
Тому, враховуючи те, що цивільна справа №522/12530/26 була помилково передана за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси, а підстави для розгляду цивільної справи №522/12530/26 Приморським районним судом м. Одеси - відсутні, суд доходить до висновку про те, що справа підлягає передачі за підсудністю, на розгляд до територіальної юрисдикції Врадіївського районного суду Миколаївської області (56301, Врадіївський р-н, Миколаївська обл., с-ще Врадіївка, вул. Незалежності, буд. 103).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 30, 31, 32, 187, 260, 353, 378 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Матеріали цивільної справи №522/12530/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати за підсудністю до Врадіївського районного суду Миколаївської області (56301, Врадіївський р-н, Миколаївська обл., с-ще Врадіївка, вул. Незалежності, буд. 103).
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Передачу справи №522/12530/26 на розгляд до Врадіївського районного суду Миколаївської області здійснити на підставі даної ухвали не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя Косіцина В.В.
14.10.26