У Х В А Л А
12 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 752/9825/24
провадження № 61-12414ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Бєликова Вадима Ігоровича на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Відділ служби у справах дітей та сім`ї Центру соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради, про визначення способу участі баби та діда у вихованні й спілкуванні з дитиною та
ВСТАНОВИВ:
У травні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про визначення способу участі баби та діда у вихованні та спілкуванні з дитиною.
20 січня 2026 року рішенням Ірпінського міського суду Київської області позов задоволено частково.
Визначено спосіб участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (разом) у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом систематичних побачень та спілкування:
- у першу суботу та неділю місяця - з 11 год 00 хв до 18 год 00 хв за місцем проживання дитини (або за умови попередньої домовленості з матір`ю дитини - за межами міста, в якому проживає дитина), без присутності матері дитини, з правом відвідування у зазначені години культурно-масові, спортивні, розважальні, оздоровчі заходи та заклади, дитячі кафе та інші заклади харчування. Дід та баба самостійно забирають та повертають дитину за місцем її проживання;
- у канікулярний період: осінь, зима, весна (у вільний від навчання, гуртків та спортивних секцій час) - виключно за умови попередньої домовленості з матір`ю та батьком дитини. Дід та баба самостійно забирають та повертають дитину за місцем її проживання, якщо сторони (матір і дід та баба) не домовились між собою про інше;
- 15 календарних днів підряд або окремо у період з 01 червня до 25 серпня щороку: за місцем проживання діда та баби - під час дії воєнного стану в Україні виключно за умови попередньої домовленості з матір`ю та батьком дитини, або за умови попередньої домовленості з матір`ю та батьком дитини - за межами міста/області/країни, в якому/якій проживають дід та баба. Дід та баба самостійно забирають та повертають дитину за місцем її проживання, якщо сторони (матір і дід та баба) не домовились між собою про інше;
- щодня особисте спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного зв`язку, телефонних додатків, інтернету, тощо, в період часу з 18 год 00 хв до 20 год 00 хв з урахуванням бажання онуки та її режиму дня;
- відвідування дідом та бабою онуки під час проведення будь-яких шкільних та в подальшому інших навчальних закладів, гуртків та спортивних секцій, які проводяться за участю дітей, з дотриманням правил відповідних заходів та закладів, за умови попередньої домовленості з матір`ю та батьком дитини;
- будь-які матеріальні цінності (речі особистого вжитку та майно, необхідне для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), що придбані бабою і дідом для дитини, є особистою приватною власністю дитини.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
25 вересня 2026 року постановою Київського апеляційної суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 січня 2026 року залишено без змін.
У вересні 2026 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Бєликов В. І. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2026 року, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати повністю, рішення суду першої інстанції змінити в частині визначення способу участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дитиною, ухваливши в цій частині нове рішення в редакції прохальної частини касаційної скарги.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судового рішення за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди не врахували правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 607/13092/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 317/21356/19, від 02 лютого 2022 року в справі № 753/21356/19, від 14 червня 2023 року в справі № 462/5189/20, від 25 березня 2024 року в справі № 742/1716/23, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, заявник вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Бєликова Вадима Ігоровича на рішення Ірпінського міського суду Київської області
від 20 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2026 року.
Витребувати з Ірпінського міського суду Київської області матеріали цивільної справи № 752/9825/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Відділ служби у справах дітей та сім`ї Центру соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради, про визначення способу участі баби та діда у вихованні й спілкуванні з дитиною.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська