УХВАЛА
13 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 918/534/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич"
про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич"
про стягнення 2 762 291,80 грн,
ВСТАНОВИВ:
11.08.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 (повний текст складено 20.07.2026) та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 09.06.2026 про закриття провадження у справі № 918/534/26. Вказана касаційна скарга була подана 10.08.2026 через підсистему "Електронний суд".
Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 09.06.2026 у справі № 918/534/26; розгляд справи призначено на 20.10.2026.
06.10.2026 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" надійшла заява про участь Тарновецького Павла Ярославовича в судовому засіданні 20.10.2026 у справі № 918/534/26 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Верховний Суд, розглянувши подану заяву, дійшов висновку про повернення її без розгляду з огляду на таке.
Згідно із частиною 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Крім того, частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, наведені положення законодавства розмежовують такі юридичні категорії як "самопредставництво" і "представництво".
У статті 60 Господарського процесуального кодексу України наведено документи, що підтверджують повноваження представника.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що, починаючи з 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (пункт 18 ухвали).
Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи в ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (пункт 25 ухвали).
Верховний Cуд у своїй постанові від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17 дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватися як в порядку самопредставництва, так і іншими особами - представниками юридичної особи за довіреністю. У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодовством або установчими документами. Відповідно, особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва.
З огляду на викладене представник, звертаючись до суду від імені директора на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі в порядку самопредставництва.
Подана заява підписана Тарновецьким Павлом Ярославовичем. До заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції на підтвердження повноважень Тарновецького Павла Ярославовича діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" у Суді додано:
- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якому зазначено, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" є Васьковець Ольга Ярославівна;
- довіреність у порядку передоручення від 14.04.2022, якою Васьковець Ольга Ярославівна уповноважує в порядку передоручення Тарновецького Павла Ярославовича представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" в судах України.
До відзиву на касаційну скаргу скаргу, підписану Тарновецьким Павлом Ярославовичем, додано:
- наказ директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" Васьковець Ольги Ярославівни про призначення Тарновецького Павла Ярославовича на посаду юристконсульт (радник юридичний) від 12.06.2025;
- посадову інструкціу № 37 "Юристконсульт (радник юридичний)" у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Терлич" від 15.05.2025.
Однак зазначені документи не є належними доказами на підтвердження повноважень Тарновецького Павла Ярославовича діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" у суді, оскільки з їх змісту не вбачається можливості брати участь у судовому процесі за правилами самопредставництва. При цьому до заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не надано жодних доказів про право Тарновецького Павла Ярославовича на заняття адвокатською діяльністю, які би підтверджували можливість представництва ним інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" як адвокатом. Тому відсутні підстави вважати, що касаційна скарга подана особою, яка має право її подавати та підписувати.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями статті 170 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції без розгляду.
Повернення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" про участь у судовому засіданні у справі № 918/534/26 в режимі відеоконференції не позбавляє права звернутися до суду повторно після усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 56, 121, 170, 197, 234, 235, частиною 3 статті 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" про участь у судовому засіданні у справі № 918/534/26 в режимі відеоконференції повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак