?
УХВАЛА
23 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 927/727/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Краснова Є. В. -головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 (колегія суддів: Скрипка І. М., Шаратов Ю. А., Бестаченко О. Л.) та рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2026 (суддя Романенко А. В.) у справі
за позовом Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Козелецьрайагролісгосп" про скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки лісового фонду,
за участю:
прокурора - Пономаренка А. Є.,
представника позивача - Кравченка Д. В.,
представника відповідача - 1 - адвоката Волкодав І. Ю.,
представника відповідача - 2 - адвоката Городничої Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Козелецька окружна прокуратура (далі - прокуратура) звернулася в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради (далі - Обласна рада) з позовом до Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (далі - Кіптівська сільська рада), Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Козелецьрайагролісгосп" про:
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Кіптівською сільською радою на земельну ділянку за кадастровим номером [номер приховано]:60:073:0005, площею 4,8210 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2717437374220);
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування за Козелецьким районним дочірнім агролісогосподарським спеціалізованим підприємством "Козелецьрайагролісгосп" на земельну ділянку за кадастровим номером [номер приховано]:60:073:0005, площею 4,8210 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2717437374220; номер запису про інше речове право: 51220876);
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:60:073:0005, площею 4,8210 га;
- витребування з незаконного володіння Кіптівської сільської ради в комунальну власність на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку площею 4,6211 га, що є частиною земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:60:073:0005 та має 12 поворотних точок за наступними координатами: № 1 - Х-5666378.09; Y - 4203620.20; № 2 - Х-5666310.00; Y - 4203590.00; № 3 - Х - 5666233.00; Y-4203543.00; № 4 - Х - 5666228.00; Y - 4203521.00; № 5 - Х-5666284.99; Y - 4203427.28; № 6 - Х-5666360.95; Y - 4203457.13; № 7 - Х-5666370.48; Y- 4203485.74; № 8 -Х-5666491.23; Y- 4203508.34; № 9 - Х - 5666583.28; Y - 4203544.52; № 10 - Х- 5666590.85; Y- 4203602.14; № 11 -Х- 5666550.25; Y- 4203663.06; № 12 -Х- 5666476.41; Y - 4203650.51.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка лісогосподарського призначення площею 4,6211 га, що є частиною земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:60:073:0005, площею 4,8210 га, перебуває в постійному користуванні ДП "Козелецьрайагролісгосп" та належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, управління якою здійснює Чернігівська обласна рада. Натомість, реєстрація права комунальної власності на спірну земельну ділянку лісогосподарського призначення Кіптівською сільською радою відбулась із порушенням вимог статей 5, 7, 17 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), статей 3, 12, 19, 55, 83, 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а тому спірна земельна ділянка підлягає поверненню у комунальну власність Чернігівської обласної ради.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. Наказом Обласного комунального спеціалізованого агролісогосподарського підприємства "Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради від 27.12.2000 № 9 "Про дочірнє підприємство "Козелецьрайагролісгосп" створено Козелецьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Козелецьрайагролісгосп" (далі - ДП "Козелецьрайагролісгосп").
4. Згідно з пунктами 3.1. та 3.2. пункту 3 статуту ДП "Козелецьрайагролісгосп", метою діяльності Підприємства є реалізація державної політики розвитку лісового господарства і раціонального використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів в системі АПК району відповідно до скоординованих Обласним підприємством обсягів і напрямків цієї роботи, а також одержання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у його продукції та послугах на основі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу. Предметом діяльності Підприємства є: спеціалізоване ведення лісового господарства у районі, лісозаготівля тощо.
5. Рішенням 15 сесії 23 скликання Чернігівської обласної ради від 27.03.2001 "Про надання в постійне користування земель лісового фонду" земельні ділянки лісового фонду, які були у користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, що припинили своє існування в процесі реформування, і належать до земель запасу, надано у постійне користування підприємствам згідно з додатком № 1 для ведення лісового господарства.
6. У додатку до згаданого рішення обласної ради ДП "Козелецьрайагролісогосп" на території Козелецького району надано в постійне користування 14333,6 га земель лісового фонду, в які увійшла спірна земельна ділянка.
7. За актом погодження лісових земель колишніх КСП Козелецького району в розрізі сільськогосподарських рад від 01.08.2005 (додаток № 4 до Проєкту організації та розвитку лісового господарства ДП "Козелецьрайагролісгосп" на 2006 рік) вищевказана площа земель (14333,6 га) була скоригована в ході проведення базового лісовпорядкування з врахуванням даних статистичної звітності по формі 6-зем і склала 13359,5 га, в тому числі в межах Надинівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області - 306,3 га.
8. Відповідно до Проєкту організації та розвитку лісового господарства ДП "Козелецьрайагролісгосп" в його користуванні на території Надинівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області перебувають земельні ділянки в межах лісових кварталів №45-48, 134 площею 306,3 га.
9. Підтвердження факту права постійного користування землями 45, 46, 47 кварталів ДП "Козелецьрайагролісгосп" міститься у проєкті організації та розвитку лісового господарства, лісотаксаційному описі 45, 46, 47 кварталах, планах лісонасаджень, планах обходу № 8 та № 11.
10. Відповідно до постанови Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 у Чернігівській області утворено Чернігівський район (з адміністративним центром у місті Чернігів) у складі, зокрема, територій Кіптівської сільської територіальної громади, затверджених Кабінетом Міністрів України. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 730-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області" Надинівська сільська рада увійшла до складу територіальної громади Кіптівської сільської ради Чернігівського району.
11. У 2022 році землевпорядною організацією БПП "Позитив" на замовлення ДП "Козелецьрайагролісгосп" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 306,3444 га для ведення лісового господарства на території Кіптівської СТГ Чернігівського району Чернігівської області.
12. У пояснювальній записці, що міститься у вищевказаній технічній документації, зазначено, що у користуванні ДП "Козелецьрайагролісгосп" на території Кіптівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області перебувають земельні ділянки загальною площею 306,3444 га. У ході робіт використані матеріали Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель. Для виконання робіт використані дані Державного земельного кадастру та Державного реєстру земель.
13. Ділянка площею 4,8210 га (квартал 47) розташована на території Кіптівської СТГ на схід від с. Надинівка Чернігівського району Чернігівської області і межує згідно з планом з землями Кіптівської СТГ (землі запасу, проїзд).
14. За даними Українського державного проєктного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО "Укрдержліспроект", лист від 03.07.2024 № 02-768 (на запит прокурора від 27.06.2024 № 50-77-2829вих-24), відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2015 року та межами земельних ділянок згідно з наданими координатами поворотних точок: земельна ділянка за кадастровим номером [номер приховано]:60:073:0005 частково накладається на межі лісового кварталу 47 ДАСП "Козелецьрайагролісгосп" (доданий фрагмент накладки на ортофотоплан межі кварталу 47 ДАСП "Козелецьрайагролісгосп").
15. 08.04.2023, до поземельної книги, відкритої, 21.12.2022, щодо земельної ділянки площею 4,8210 га, за кадастровим номером [номер приховано]:60:073:0005, внесено запис № 003 щодо права власності на цю ділянку, зареєстроване, 04.04.2023, за відповідачем 1, Кіптівською сільською радою (код ЄДРПОУ 04413360), про що до матеріалів справи також додано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (від 17.06.2025 за № 431625647); документи, подані відповідачем 1 для державної реєстрації речового права: Закон України від 06.09.2012 № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (видавник - ВРУ); Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ (видавник - ВРУ); відомості з ДЗК, серія та номер: 62826283, виданий 04.04.2023.
16. 25.07.2023, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка з якого наявна в матеріалах справи), за відповідачем 2 - ДП "Козелецьрайагролісгосп" зареєстроване речове право, право постійного користування щодо вказаної ділянки; документи, подані для державної реєстрації речового права: рішення Чернігівської обласної ради (15 сесія 23 скликання) від 27.03.2001.
17. Приватне підприємство "Елітзем", яке діє на підставі ліцензії Держземагентства України на проведення робіт із землеустрою (АД № 076186 від 12.10.2012) та кваліфікаційних свідоцтв землевпорядників (№ 001322, № 001323 від 03.01.2013), на підставі договору від 20.06.2025 № 26/25, на замовлення обласної прокуратури, виконавши роботи з визначення поворотних точок меж земельної ділянки лісового фонду, що знаходиться в межах земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:60:073:0005, і даних про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної межі, визначило площу земельної ділянки лісового фонду постійного користувача ДАСП "Козелецьрайагролісгосп" (лісовий квартал 47), що знаходиться в межах спірної ділянки, площа накладення 4,6211 га та встановило координати окружної межі земельної ділянки лісового фонду ДАСП "Козелецьрайагролісгосп" в межах 12 поворотних точок за наступними координатами: № 1 - Х-5666378.09; Y - 4203620.20; № 2 - Х-5666310.00; Y - 4203590.00; № 3 - Х - 5666233.00; Y-4203543.00; № 4 - Х - 5666228.00; Y - 4203521.00; № 5 - Х-5666284.99; Y - 4203427.28; № 6 - Х-5666360.95; Y - 4203457.13; № 7 - Х-5666370.48; Y- 4203485.74; № 8 -Х-5666491.23; Y- 4203508.34; № 9 - Х - 5666583.28; Y - 4203544.52; № 10 - Х- 5666590.85; Y- 4203602.14; № 11 -Х- 5666550.25; Y- 4203663.06; № 12 - Х - 5666476.41; Y - 4203650.51, тобто вчинило дії з ідентифікації частини ділянки, що накладається на земельну ділянку, надану обласною радою в постійне користування лісокористувачу.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
18. 12.01.2026 Господарський суд Чернігівської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026, про задоволення позову.
19. Суди попередніх інстанцій, встановивши обставини безпідставного вибуття з володіння власника земельної ділянки спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області, управління якою здійснює Чернігівська обласна рада, а також факт незаконної реєстрації права власності на неї за Кіптівською сільською радою, дійшли висновку про порушення норм законодавства та наявність підстав для задоволення позову прокурора.
Короткий зміст касаційної скарг
20. 15.07.2026 Сільська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржені рішення судів попередніх інстанцій, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
21. Підставами касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
22. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, визначену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, відповідач, серед іншого, зазначає, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень застосували норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, згідно з якими:
- Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" не містить визначення обласної територіальної громади; не розмежував землі державної та спільної власності територіальних громад та не встановив правових підстав для автоматичного виникнення такого права (постанова Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 910/11242/19);
-наявність у третьої особи (чи іншої ради) права власності на нерухоме майно або права постійного користування на земельній ділянці створює лише цивільні права, які підлягають оформленню у встановленому законом порядку, проте не може підміняти собою повноваження власника з розпорядження цією землею (постанова Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/6317/18);
- земельні ділянки лісогосподарського призначення перебувають у державній власності, якщо в матеріалах справи відсутні докази того, що обласна рада приймала рішення стосовно зазначених земельних ділянок та рішення про реєстрацію цих земельних ділянок за собою (постанова Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 910/19625/17).
23. Скаржник також вказує на порушення судами попередніх інстанцій статей 76, 86, 236 ГПК України щодо належності доказів та доказування обставин наявності у позивача порушеного права, посилаючись на неврахування судами правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 20.12.2024 у справі № 910/21682/15 (910/17038/21).
24. Крім того, скаржник вважає, що оскаржені судові рішення ухвалено з порушенням статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 813/2417/17, а також цитує окремі фрагменти рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 у справі № 3-28/2024(59/24).
25. На переконання скаржника, прокурором обрано неефективний спосіб захисту, а суди не перевірили, чи спроможний заявлений спосіб захисту реально поновити порушене право та не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 та від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 щодо критеріїв ефективності.
26. Як на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 56, 83 та 84 ЗК України у взаємозв`язку із частинами 1, 2, 4 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VI у правовідносинах, пов`язаних із набуттям та державною реєстрацією права спільної комунальної власності територіальних громад області на земельні ділянки лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні комунального підприємства, за відсутності рішень первинних територіальних громад про передачу (об`єднання) таких земель та відповідних договорів.
27. На думку відповідача це призводить до наявності різної судової практики судів першої та апеляційної інстанції у справах з подібними до справи № 927/727/25 правовідносинами, на підтвердження чого у касаційній скарзі наведено перелік таких судових справ.
28. Скаржник у касаційній скарзі також зазначив орієнтовний розрахунок судових витрат на правничу допомогу, який складає 10 000,00 грн та включає у себе підготовку касаційної скарги у справі та участь адвоката у судовому засіданні.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
29. Прокуратура подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Прокуратура вважає, що, ухвалене судом рішення є єдиним законним способом повернути лісові землі територіальним громадам сіл, селищ та міст області в особі Чернігівської обласної ради та розпочати процедуру встановлення їхніх меж у натурі (на місцевості), а доводи скаржника про неефективність обраного способу захисту є необґрунтованими.
30. ДП "Козелецьрайагролісгосп" подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як законні та обґрунтовані. Також зазначає, що Кіптівська сільська рада реєструючи за собою право власності на спірну земельну ділянку не мала на це жодних правових підстав та порушила права Чернігівської обласної ради, яка здійснює функції власника майна.
Позиція Верховного Суду
31. Верховний Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України
32. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
33. Тобто відповідно до положень згаданої норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових:
(1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду;
(2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
34. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
35. Водночас суд касаційної інстанції зазначає, що слід виходити також із того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
36. Колегія суддів, проаналізувавши обставини у справі, що розглядається, та у справах, на неврахування правового висновку в яких посилається скаржник у касаційній скарзі, дійшла висновку, що правовідносини у порівнюваних справах не є подібними, а тому підстави для здійснення касаційного провадження у цій справі з посиланням на правові висновки, викладені у постановах суду касаційної інстанції, на які посилається Кіптівська сільська рада, відсутні з огляду на таке.
37. У справі № 910/11242/19, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, міською радою було прийнято рішення про надання спірної земельної ділянки у постійне користування обласної ради, проте надалі за територіальними громадами сіл, селищ, міст в особі цієї обласної ради було зареєстровано право власності на відповідну земельну ділянку. Направляючи справу № 910/11242/19 на новий розгляд, Верховний Суд виснував, що суди не зазначили, на підставі якого пункту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» у обласної ради виникло право власності на спірну земельну ділянку комунальної власності, з огляду на встановлені ними обставини перебування цієї земельної ділянки в постійному користуванні обласної ради на підставі державного акта і розташування цієї земельної ділянки в межах населеного пункту, в результаті чого не встановили наявність у обласної ради законних підстав для реєстрації за собою права власності на спірну земельну ділянку, та існування передбачених законом підстав для відмови у такій державній реєстрації права.
38. Тобто фактичні обставини справи № 910/11242/19, не є подібними до обставин справи, що переглядається (№ 927/727/25), за встановленими обставинами якої спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення первісно перебувала у постійному користуванні лісогосподарського підприємства, заснованого на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.
39. Не є подібними до правовідносин у справі № 927/727/25 і правовідносини, що склались між сторонами справи № 910/6317/18, спір у якій (так само як і у справі № 910/11242/19), не стосувався земельної ділянки лісогосподарського призначення, наданої у постійне користування лісогосподарському підприємству обласної ради.
40. У справі № 910/19625/17, на яку також посилається скаржник, Верховний Суд виходив з того, що лісогосподарське підприємство, у постійному користуванні якого перебуває спірна земельна ділянка, створено шляхом реорганізації державного підприємства і докази заснування його на базі комунального майна відсутні.
41. Водночас у справі що розглядається суди встановили, що ДП "Козелецьрайагролісгосп" створено на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та входить до сфери управління комунального майна Чернігівської області.
42. Таким чином, фактичні обставини справ № 910/11242/19, 910/6317/18 та № 910/19625/17, які мають юридичне значення, не є подібними до обставин справи № 927/727/25, що і зумовлює відмінності у їх правовому регулюванні та свідчить про те, що висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, стосуються застосування норм права у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у цій справі.
43. Зазначене стосується й справи № 910/21682/15 (910/17038/21), у якій спір ініціював безпосередньо постійний землекористувач. Ухвалюючи постанову у цій справі, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що право на позов для захисту володіння майнове право належить саме державі, а тому суб`єкт права постійного користування не має повноважень звертатися до суду з таким позовом від власного імені.
44. Таке обґрунтування об`єднаної палати відповідач-1 навів у своїй касаційній скарзі. Проте процесуальні обставини у справі № 910/21682/15 (910/17038/21) та у справі, що розглядається (№ 927/727/25), не є подібними, оскільки у цій справі постійний землекористувач має процесуальний статус третьої особи, а не позивача.
45. З огляду на суттєву відмінність зазначених обставин, а також предметів і підстав позовів у справах № 910/21682/15 (910/17038/21) та № 927/727/25, їхня фактично-доказова база є різною. Відповідно, вказівки щодо доказів і доказування, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2024 у справі № 910/21682/15 (910/17038/21), якою справу в частині вимог про визнання права постійного землекористування направлено на новий розгляд, стосуються зовсім інших правовідносин і є незастосовними до справи, що розглядається.
46. Посилання об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у вказаній постанові на обов`язок суду всебічно, повно та об`єктивно з`ясовувати обставини справи й оцінювати докази само по собі не свідчить про недотримання цих вимог судами попередніх інстанцій під час розгляду справи № 927/727/25 і не доводить порушення ними норм процесуального права (зокрема, статей 76, 86, 236 ГПК України). За своєю суттю відповідні твердження скаржника не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а спрямовані виключно на переоцінку доказів і встановлених фактичних обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції (частина друга статті 300 ГПК України).
47. Щодо посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у справі № 813/2417/17, колегія суддів зазначає, що у вказаній справі Верховний Суд виклав загальні усталені висновки щодо представництва прокурором інтересів держави, які, підлягають застосуванню судами не абстрактно, а виключно з урахуванням конкретних обставин кожної окремої справи. Водночас доводи скаржника побудовані на запереченні суті публічного інтересу держави та зводяться до переоцінки доведених прокурором обставин бездіяльності уповноваженого органу та помилкового звуження поняття "інтереси держави" лише до сфери безпосередньої зміни цільового призначення землі. Скаржником не спростовано правомірність звернення прокурора в порядку статті 53 ГПК України, у зв`язку з чим вказані узагальнені доводи судом відхиляються.
48. Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання Кіптівської сільської ради на правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 та від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, які містять загальні фундаментальні принципи судочинства, за якими обраний спосіб захисту має бути ефективним, відповідати змісту порушеного права та забезпечувати його реальне поновлення без необхідності повторного звернення до суду. Натомість скаржник, обґрунтовуючи неефективність обраного прокурором способу захисту, обмежується лише формальним цитуванням загальних положень законодавства, залишаючи поза увагою встановлені у цій справі фактичні обставини та не зазначаючи, який саме інший спосіб захисту у цьому випадку захистить права позивача.
49. Щодо процитованого у касаційній скарзі фрагмента Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) слід зауважити, що у відповідності до його резолютивної частини вказане Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді у справі № 927/727/25, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визнаних неконституційними. При цьому, як встановили суди попередніх інстанцій, у цій справі, звертаючись до суду з позовом, прокурор належно обґрунтував порушення інтересів держави (територіальних громад) та дотримався вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
50. З огляду на викладене, посилання Кіптівської сільської ради у касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, сформовані у справах з іншими фактичними обставинами та неподібними правовідносинами, не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України. За таких обставин касаційне провадження, відкрите з цієї підстави, підлягає закриттю, оскільки відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після його відкриття встановлено, що висновок щодо застосування норми права, на який посилався скаржник, стосується неподібних правовідносин.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України
51. У пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України унормовано, що підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
52. Зміст зазначеної процесуальної норми свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
53. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
54. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно).
55. При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
56. Як на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 56, 83 та 84 ЗК України у взаємозв`язку із частинами 1, 2, 4 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VI у правовідносинах, пов`язаних із набуттям та державною реєстрацією права спільної комунальної власності територіальних громад області на земельні ділянки лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні комунального підприємства, за відсутності рішень первинних територіальних громад про передачу (об`єднання) таких земель та відповідних договорів.
57. Разом з тим, як вбачається із змісту ухваленої судом касаційної інстанції постанови від 21.01.2026 у справі № 927/147/25, Верховний Суд за наслідком застосування, зокрема, норм Земельного кодексу України, Лісового кодексу України, статей 43, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» виснував про те, що, встановивши, що земельна ділянка, яка має статус лісогосподарського призначення, знаходилась у спільній власності територіальних громад, сіл, селищ і міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради, перебуває у постійному користуванні третьої особи, у силу закону належить до земель спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, розпорядником яких є рада та повністю накладається на земельну ділянку в межах кварталів 140, 142-149 третьої особи, а також врахувавши відсутність рішень Чернігівської обласної ради про її передачу іншим суб`єктам та про припинення права постійного її користування, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав для витребування земельної ділянки, оскільки ця ділянка протиправно вибула із спільної власності територіальних громад Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради шляхом державної реєстрації права власності на неї за відповідачем.
58. За змістовним, суб`єктним та об`єктним критеріями правовідносини у справі № 927/147/25 є подібними до правовідносин, що виникли між сторонами справи № 927/727/25.
59. Відтак станом на момент касаційного перегляду справи № 927/727/25 Верховний Суд уже сформував правовий висновок щодо застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, а суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення у повній відповідності до цього висновку.
60. Підстави для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.01.2026 у справі № 927/147/25, чи його уточнення відсутні. Доводи ж касаційної скарги у цьому контексті покликані не вирішити питання правозастосування, а схилити суд до тлумачення окремих норм права з урахуванням обставин цієї справи на користь скаржника.
61. Водночас стверджувана відповідачем у цьому контексті відмінність практики місцевих та апеляційних судів у справах з подібними, на його думку, до справи № 927/727/25 правовідносинами у розумінні норм ГПК України не є підставою касаційного оскарження, а отже, зокрема, не є і належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
62. У пункті 4 частини першої статті 296 ГПК України унормовано, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).
63. Оскільки на момент розгляду цієї справи Верховним Судом уже сформовано висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 21.01.2026 у справі № 927/147/25. Відтак, доводи Кіптівської сільської ради про відсутність такого висновку є необґрунтованими, а зазначена підстава касаційного оскарження не підтвердилася, що є підставою для закриття касаційного провадження в цій частині відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
64. Посилання скаржника на відкриття касаційного провадження у справі № 927/714/25 із подібним суб`єктним складом та предметом спору не спростовують відсутності підстав для касаційного перегляду цієї справи, оскільки за результатами розгляду справи № 927/714/25 касаційне провадження було закрите, і правовий висновок у ній не формувався.
65. Інші доводи та заперечення скаржника, викладені в касаційній скарзі, виходять за межі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, а тому суд касаційної інстанції не надає їм оцінки.
Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження за касаційною скаргою Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2026 у справі № 927/727/25 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач