Рішення № 140613382 у справі № 140/8667/26 від 14.10.2026

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Луцьк Справа № 140/8667/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техностандарт ЛТД» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техностандарт ЛТД» (далі - ТОВ «Техностандарт ЛТД», позивач) звернулося з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач, митний орган) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2026 №UA204150/2026/000042/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.06.2026 ТОВ «Техностандарт ЛТД» через уповноваженого декларанта з метою декларування товару: «Трактори колісні, нові» подало до митного поста «Рівне» Рівненської митниці першу митну декларацію №26UA204150003751U0.

Під час здійснення митного контролю митним органом було проведено фізичний митний огляд вантажу. За результатами огляду посадовими особам митного органу було складено акт про проведення митного огляду від 24.06.2026 та виявлено розбіжності технічного (описового) характеру. Зокрема, на заводських табличках (шильдиках) техніки було виявлено найменування компанії Shandong Longtai Heavy Industry Co., Ltd. (яка є безпосереднім промисловим складальним майданчиком на замовлення офіційного експортера та власника бренду - SHANDONG FEIXUNCHI, а також встановлено фактичний тип пакування «металева обрешітка» замість помилково зазначеного у документах «дерев`яного ящика».

Вказані описові обставини слугували підставою для невизнання заявленої позивачем митної вартості за ціною договору та як наслідок, 24.06.2024 відповідачем винесено першу картку відмови в прийнятті митної декларації №UA204150/2026/000142.

З метою виконання вимог митного органу та усунення технічних зауважень, позивач вніс відповідні уточнення до графи 31 митної декларації (згідно з актом огляду) та 25.06.2026 повторно подав митну декларацію №26UA204150003813U7.

При цьому, митну вартість товару було визначено позивачем за основним (першим) методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Попри виправлення декларантом усіх технічних відомостей, митний орган надіслав вимогу про надання додаткових документів.

Декларантом подав до митниці письмові пояснення від 25.06.2026 №04/06-26, до яких долучив договір про перевезення №K040923-44, скрін-копії електронного листування з представником продавця у месенджері WeChat, які безпосередньо підтверджували процес замовлення техніки, погодження її комплектації та формування кінцевої вартості вантажу.

Втім, 25.06.2026 Рівненською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2026/000042/2 та винесено другу картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA204150/2026/000143 від 25.06.2026.

З метою митного оформлення та випуску товару у вільний обіг декларантом було подано сформовано вантажно-митні декларації №26UA2041500038502U8.

З усіма сумнівами та твердженням митного органу у графі №33 рішення про коригування митної вартості позивач не погоджується та вважає, що Рівненська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправне рішення про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що поставка товару здійснювалася на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №FC-FW2001 від 18.01.2026.

Господарська операція з придбання зазначеної партії товару була оформлена комерційними документами, виданими експортером, а саме: рахунком-фактурою (інвойсом) №FRD251024 від 24.10.2025, який був виставлений на підставі попередньо узгодженої проформи-інвойсу №FRD251024 від 24.10.2024.

Відповідно до погоджених сторонами умов зовнішньоекономічного контракту №FC-FW2001 від 18.01.2026 та виставленого рахунку-фактури (інвойсу) №FRD251024 від 24.10.2025, оплата за поставлену партію товару (16 колісних тракторів) здійснюється на умовах післяоплати (180 днів після відвантаження), а відтак на момент подачі митної декларації строк оплати за товар ще не настав та позивач не міг надати митному органу відповідні банківські платіжні доручення.

Також позивач зазначає, що пунктом 2.2. контракту дійсно передбачено, що поставка здійснюється на підставі замовлення, однак до письмових пояснень митному органу додавались роздруківки скріншотів листування в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку (месенджера WeChat) між керівником підприємства-покупця та представником продавця щодо придбання відповідного товару які погодили замовлення на дану партію товару. Найменування, кількість товару в електронному листуванні повністю збігається з даними в контракті, інвойсі та пакувальному листі, наданим митного оформлення.

Також позивач повідомляє, шо перевезення здійснювалося в межах єдиного логістичного ланцюга за одним комплексним договором.

Міжнародна морська ділянка (Ціндао, КНР - Гданськ, Польща) покривається наданим коносаментом №BW26030624 (судно MAERSK EL BANCO/614W). Після розвантаження у порту Гданськ контейнер №TEMU6599360 не видавався імпортеру під митним контролем ЄС у режимі внутрішнього транзиту (транзитна декларація MRN 26PL322080NSHR8QMO) та був переміщений залізницею до логістичного вузла Щебжешин (Szczebrzeszyn LHS). Вантаж транспортувався за таким маршрутом: Шебжешин-Хрубешов (Польща) - Ізов-Клевань (Україна). Перетин кордону та доставка в Україну (до станції Клевань) оформлені залізничною накладною №04153 від станції Щебжешин. Накладна УМВС є прямим продовженням єдиного транспортного ланцюга.

Для підтвердження транспортних витрат надано повний пакет документів від експедитора ТОВ «ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ ДІ», а саме: договір про надання транспортно-експедиторських послуг №К040923-44 від 04.09.2023, рахунок-фактуру №581 від 18.06.2026, довідку про транспортні витрати №1806-01 від 18.06.2026 та платіжну інструкцію №2599 від 24.06.2026 на суму 253 156,16 грн, яка підтверджує 100% оплату послуг. Отже, у даному випадку надані такі документи: коносамент - підтверджує міжнародне морське перевезення; залізнична накладна - підтверджує міжнародне залізничне перевезення до України.

Відповідно до умов договору про надання транспортно- експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №К040923-44 від 04.09.2023, укладеного з експедитором ТОВ «ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕИЧ.ДІ», узгоджена сторонами вартість доставки партії товару є фіксованою та комплексною (наскрізною). Зазначена в рахунку №581 сума транспортно-експедиційних послуг уже включає в себе всі супутні та додаткові витрати, пов`язані з інтермодальним перевезенням вантажу по всьому маршруту. Жодних інших додаткових рахунків чи витрат на адресу позивача від портових служб, залізниці чи експедитора не виставлялося.

Окрім того позивач вказує, що заявлена в митній декларації компанія SHANDO FEIXUNCHI AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD є офіційним експортом, торговим партнером позивача за контрактом №FC-FW2001 від 18.01.2026, а також законним власником прав на торговельну марку «ZEVS». Наявність на металевих табличках (маркуванні) самих тракторів найменування компанії Shandong Long Heavy Industry Co., Ltd. обумовлена тим, що дане підприємство виступає безпосереднім заводом-виробником (промисловим майданчиком), залучені компанією SHANDONG FEIXUNCHI за договором субпідряду для фізичного збирання техніки під її брендом.

Крім того, легітимність постачання тракторів саме від компанії SHANDO FEIXUNCHI AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD, а також країна походження товару (Китайська Народна Республіка) офіційно та засвідчені преференційним сертифікатом проходження товару 26C700001262/00179.

На думку позивача в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні будь-які конкретні обставини, які б однозначно стверджували про наявність сумнівів, причин неможливості визначення заявленої митної вартості імпортованого товару. Тоді як усі надані митного оформлення документи у сукупності дають можливість дійти висновку про правильність визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.48).

У відзиві на позовну заяву (а.с.51-54) представник відповідача позовні вимоги заперечила та в обґрунтування цієї позиції вказала, що за МД від 25.06.2026 №26UA204150003813U7 декларантом позивача заявлено до митного оформлення товар «Трактори колісні, нові Трактор ZEVS F244XU, 2026 року». Товар заявлено на комерційних умовах поставки FOB QingdaoQingdao.

При проведенні, у відповідності до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією встановлено наступне:

- згідно пункту 2.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 18.01.2026 №FC-FW2001 поставка партії товару здійснюється на підставі замовлення (в якому вказується перелік та кількість товару), яке покупець надає продавцю на поставку партії товару. Однак до митного оформлення вищезазначеного документу, надано не було;

- згідно коносаменту від 29.03.2026 №BW26030624, порт призначення Гданськ (Польща), згідно накладної УМВС від 16.06.2026 №04153, маршрут перевезення Шебжешин-Хрубетов-Ізов-Клевань. При цьому до МД не надано транспортних документів та документів, що підтверджують понесені витрати за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України;

- в рахунку на транспортні послуги від 18.06.2026 №581, та довідці на транспортно-експедиторські витрати від 18.06.2026 №1806-01 не відображено відомості про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо;

- декларантом у митній декларації заявлено виробником товарів SHANDONG FEIXUNCHI AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD, однак така інформація суперечить результатам митного огляду від 24.06.2026 №26UA204150003751U0 (згідно маркування виробник - Shandong Longtai Heavy Industry Co.,Ltd. ). При цьому, до митного оформлення контракт від 18.01.2026 №FC-FW2001 3 SHANDONG FEIXUNCHI AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD заявлено як угода, укладена виробником товарів, що суперечить відомостям встановленим під час митного огляду.

- до митного оформлення надано копії митних декларації країни відправлення (Китай) від 02.04.2026 №42272026[телефон приховано] без перекладу.

Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.

З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи.

Декларантом на вимогу митного органу, додатково листом №04/06-26 25.06.2026 надано додаткові пояснення та документи, а саме договір №K040923-44, скрін-копії листування з представниками продавця у месенджері WeChat.

У порядку, встановленому статтею 55 МК України Рівненською митницею із врахуванням інформації, наданої декларантом до митно-оформлення та відомостей, наявних у митного органу, прийнято рішення про коригування митної вартості від 25.06.2026 №UA204150/2026/000042/2.

Митну вартість товару №1 визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом за митною за митними деклараціями від МД від 04.04.2026 №26UA204150002235U7, на рівні 2,91 дол. США/кг.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 76824 дол. США (2,91 дол. США/кг. * 26400 кг.), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 3446977,644 грн. (76824 дол. США * 44,86850 грн./дол. США).

Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД від 25.06.2026 №26UA204150003850U8 з врахуванням частини сьомої статі 55 МК України.

Сума додатково нарахованих митних платежів становить 164128,54 грн (за курсом НБУ на день випуску товару у вільний обіг).

З огляду на вказане представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги та додатково наголосив, що твердження Рівненської митниці, які викладені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими та аналогічними зі змістом графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. Жодних нових обґрунтувань чи спростувань позиції позивача митним органом не надані (а.с.70-72).

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.67).

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що між ТОВ «Техностандарт ЛТД» (покупець) та фірмою SHANDONG FEIXUNCHI AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD, (продавець) укладено договір постачання від 18.01.2026 №FС-FW2001, за умовами якого продавець продає, а покупець купує продукцію - трактори ZEVS F244XU - 16 шт. Асортимент, кількість та ціни товару вказуються у інвойсах, що формуються на кожну партію товару, і є невід`ємними частинами цього контракту (а.с.19-22).

Відповідно до проформи інвойсу №FС-Р2001 від 18.01.2026 сторонами контракту узгоджено поставку товару: трактори ZEVS F244XU в кількості 16 шт. загальною вартістю 54 240 Доларів США (а.с.23).

На виконання умов контракту, відповідно до інвойсу №FС-Р2001 від 18.01.2026 фірма SHANDONG FEIXUNCHI AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD поставила позивачу трактори в кількості 16 шт. на загальну суму 54 240 Доларів США. Термін оплати 180 днів після відвантаження товару (а.с.23 зворот., переклад а.с.24).

З метою здійснення митного оформлення товару «Трактори колісні, нові: Трактор ZEVS F244XU, 2026 року. Двигун КМ385BT, V-1.532Л, дизель, потужність 17,6 кВт, три циліндра, коробка передач ТУ, одинарне зчеплення. Календарний рік 2026, модельний рік 2026 - 16 ш Номери шасі: ODP210181T000003, ODP210181T4000012, ODP210188T4000010, ODP21018XT400001 ODP210183T4000013, ODP210187T4000015, ODP210185T400001, ODP210189T4000016, ODP210182T4000018, ODP210180T400001, ODP210184T4000019, ODP210182T4000021, ODP210180T400002 ODP210184T4000022, ODP21018T4000024, ODP210186T400002, Номери двигунів: L830210859B, L[номер приховано] L830210847B,L830210826B, L830209232B, L830209219B, L830210785B, L830210794P L830210801B, L830210830B, L830209231B, L830209224B, L830210857B, L[номер приховано], L830210838B,L830210861B. Товар постачається в частково розібраному стані для зручності транспортування. Торговельна марка: ZEVS. Виробник: SHANDON FEIXUNCHI» (далі-ТОВАР) декларантом позивача подано до Рівненської митниці МД №26UA204150003751U0 від 23.06.2026. Митну вартість визначено за першим методом (за ціною договору).

За результатами огляду відповідачем складено акт про проведення митного огляду від 24.06.2026, яким виявлено розбіжності технічного (описового) характеру.

Як наслідок, 24.06.2024 відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації №UA204150/2026/000142 (а.с.15 зворот.-16).

З метою усунення технічних зауважень позивач подав нову митну декларацію від 25.06.2026 №26UA204150003813U7 на цей же товар.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 18.01.2026 PС-FW2001 (а.с.19-22), рахунок - фактура (інвойс) №FС-Р2001 від 18.01.2026 (а.с.23 зворот., переклад а.с.24), пакувальний лист від 18.01.2026 (а.с.24 зворот.), сертифікат №26С700001262/00179 від 09.04.2026 (а.с.25), копія митної декларації країни відправлення №42272026[телефон приховано] від 02.04.2026 (а.с.26, переклад а.с.26 зворот.), коносамент №BW26030624 від 29.03.2026 (а.с.27), накладна від 16.06.2026 №04153 (а.с.27 зворот.), транзитна декларація №26PL322080NSHR8QMO від 10.06.2026 (а.с.28), рахунок на оплату №581 від 18.06.2026 (а.с.32 зворот.), платіжна інструкція №2599 від 24.06.2026 (а.с.33), довідка про транспортні витрати від 18.06.2026 №1806-01 (а.с.33 зворот.)

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості, а саме: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) транспортні (перевізні) документи за маршрутом Циндао (Польща) - Шебжешин (Польща); 5) транспортні (перевізні) документи про розмір інших податкових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо; 6) копію митної декларації країни відправлення (Китай) з перекладом (а.с.34).

Разом із повідомленням про надання додаткових пояснень та документів №04/06-26 від 25.06.2026 позивач надав митному органу договір №К040923-44 про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення експортно - імпортних та транзитних вантажів від 04.09.2023 (а.с.29-32), скрін листування з представником продавця (а.с.36 зворот.-37) та просив прийняти рішення у відповідності до частин третьої-четвертої статті 54 МК України без урахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України (а.с.35-36).

25.06.2026 митний орган за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до МК України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2026/000042/2 (а.с.14-15) та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2026/000143 (а.с.16 зворот.-17).

У графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки, подані до митного оформлення документи містять неточності.

- Згідно пункту 2.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу віт 18.01.2026 №FC-FW2001 поставка партії товару здійснюється на підставі замовлення (в якому вказується перелік та кількість товару), яке покупець надає продавцю на поставку партії товару. Однак до митного оформлення вищезазначеного документу, надано не було;

- Згідно коносаменту від 29.03.2026 №BW26030624, порт призначення Гданськ (Польща), згідно накладної УМВС від 16.06.2026 №04153, маршрут перевезення Шебжешин-Хрубетов-Ізов-Клевань. При цьому до МД не надано транспортних документів та документів, що підтверджують понесені витрати за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України;

- В рахунку на транспортні послуги від 18.06.2026 №581, та довідці на транспортно-експедиторські витрати від 18.06.2026 №1806-01 не відображено відомості про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо;

- Декларантом у митній декларації заявлено виробником товарів SHANDONG FEIXUNCHI AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD, однак така інформація суперечить результатам митного огляду від 24.06.2026 №26UA204150003751U0 (згідно маркування виробник - Shandong Longtai Heavy Industry Co.,Ltd. ). При цьому, до митного оформлення контракт від 18.01.2026 №FC-FW2001 3 SHANDONG FEIXUNCHI AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD заявлено як угода, укладена виробником товарів, що суперечить відомостям встановленим під час митного огляду.

- До митного оформлення надано копії митних декларації країни відправлення (Китай) від 02.04.2026 №42272026[телефон приховано] без перекладу.

Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.

Відповідно до статті 64 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості схожого товару за митною декларацією від 03.09.2025 №2SUA209260008876U8, на рівні 3,61 дол. США/кг.

За результатом проведеної відповідно по положень частини 4 статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59 - 61 МК України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МК України, митну вартість товару №1 скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 24.04.2026 №26UA2[телефон приховано]SU7, на рівні 2,91 дол. США/кг.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 76824 дол. США (2,91 дол. США/кг. * 26400 кг.), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті У країни становить 3446977,6442 грн. (76824 дол. США * 44,86850 грн./дол. США).

25.06.2026 декларант подав МД №26UA204150003850U8, за якою імпортований товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених статтею 55 МК України (а.с.18).

Не погоджуючись із прийнятим Рівненською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених вище положень МК України дозволяє дійти висновку про те, що підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої-четвертої статті 53 МК України, або відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, на думку суду, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.

У розглядуваному випадку оскаржуване рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На думку суду, подані декларантом документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, контрактом від 18.01.2026 №FС-FW2001, укладеним між ТОВ «Техностандарт ЛТД» (покупець) та фірмою SHANDONG FEIXUNCHI AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (продавець) визначено предмет, строки і умови поставки, ціну та загальну вартість контракту та умови розрахунків (а.с.19-22).

Відповідно до пункту 2.1. вказаного договору поставки здійснюються на умовах згідно «Інкотермс» за редакцією 2010 року за домовленістю сторін - FОВ Ціндао.

Пунктом 3.2 контракту визначено, що ціни та загальна вартість кожної партії Товару вказуються в інвойсах, які складають невід`ємну частину цього Контракту.

Загальна вартість контракту складає: 54240,00 доларів США (пункту 3.4. контракту).

Відповідно до пункту 4.1. контракту покупець сплачує 54240,00 доларів США протягом 180 днів після відвантаження товару та відправлення В/L продавцем покупцеві.

Судом встановлено, що відповідно до проформи інвойсу №FС-Р2001 від 18.01.2026 сторонами контракту узгоджено поставку товару: трактори ZEVS F244XU в кількості 16 шт. загальною вартістю 54 240 Доларів США (а.с.23).

На виконання умов контракту, згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) №FС-Р2001 від 18.01.2026 фірма SHANDONG FEIXUNCHI AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD поставила позивачу трактори в кількості 16 шт. на загальну суму 54 240 Доларів США. Термін оплати 180 днів після відвантаження товару (а.с.23 зворот., переклад а.с.24).

Таким чином, виходячи з умов договору та змісту рахунку-фактури (інвойсу) на момент митного оформлення товару термін його оплати не настав, у зв`язку із чим у позивача не було обов`язку надати документи на підтвердження такої оплати.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана в МД від 25.06.2026 №26UA204150003813U7 фактурна вартість товару (54240,00 доларів США) відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №FС-Р2001 від 18.01.2026. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.

Однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що згідно пункту 2.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 18.01.2026 №FC-FW2001 поставка партії товару здійснюється на підставі замовлення (в якому вказується перелік та кількість товару), яке покупець надає продавцю на поставку партії товару, однак до митного оформлення вищезазначеного документу, надано не було.

Так, згідно із пунктом 2.2 контракту продавець проводить поставку товару партіями. Виробництво та відвантаження кожної партії товару здійснюється протягом 40 днів після підтвердження замовлення Покупцем. В замовленні вказується перелік та кількість Товару. Замовлення передається по факсу чи електронною поштою продавцю.

Разом з тим, суд зазначає, що статтею 53 МК України визначений перелік документів, які подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і у такому переліку обов`язкових документів відсутні замовлення на товар. Водночас згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що у відповідь на електронне повідомлення митного органу позивач додатково надав скрін листування з представником продавця щодо придбання відповідного товару (а.с.36 зворот.-37).

В оскаржуваному рішенні також зазначено, що згідно коносаменту від 29.03.2026 №BW26030624, порт призначення Гданськ (Польща), згідно накладної УМВС від 16.06.2026 №04153, маршрут перевезення Шебжешин-Хрубетов-Ізов-Клевань. При цьому до МД не надано транспортних документів та документів, що підтверджують понесені витрати за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України;

Також в рахунку на транспортні послуги від 18.06.2026 №581, та довідці на транспортно-експедиторські витрати від 18.06.2026 №1806-01 не відображено відомості про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо;

Надаючи оцінку вказаним доводам митного органу, суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджено, що декларантом позивача для митного оформлення ввезеного на митну територію України товару було надано договір №К040923-44 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно - імпортних та транзитних вантажів від 04.09.2023, укладений між ТОВ «Техностандарт ЛТД» (замовник) та ТОВ «Інтерненл Карго Сервіс Ейч. Ді» (виконавець), за умовами якого виконавець зобов`язується за відповідну плату та за рахунок замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу (а.с.29-32), рахунок на оплату №581 від 18.06.2026 (а.с.32 зворот.) та платіжну інструкцію №2599 від 24.06.2026 про оплату послуг за перевезення контейнера(а.с.33).

Відповідно до пункту 2.1.1 договору за дорученням замовника організовує перевезення вантажів замовника морським, залізничним. автомобільним авіаційним транспортом, включаючи організацію перевалки і зберігання вантажів і контейнерів та інші операції, необхідні для виконання доручення замовника.

Згідно із пунктами 2.1.2., 2.1.3 договору виконавець укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, а також узгоджує з перевізниками, портами, залізничними станціями плани, маршрути перевезень та терміни подачі залізничного, автомобільного, морського, авіаційного транспорту для перевезення вантажів.

Як наслідок, ТОВ «Інтерненл Карго Сервіс Ейч. Ді» був наділений повноваженнями змінювати маршрут перевезення відповідно до узгоджених із позивачем умов.

У графі 3 накладної від 16.06.2026 №04153 (а.с.27 зворот.) зазначено країну відправлення вантажу Китай, транзит Польща порт відправлення Гданськ та маршрут Гданськ Польща - України. У графі 22 вказаної накладної додатково вказано ключові транзитні пункти маршруту, зокрема: Шебжешин Хрубешів Ізов Клевань, що узгоджується з типовим маршрутом контейнерного перевезення територією Польщі та України.

Вказані документи узгоджуються між собою за змістом, датами, пунктами відправлення, призначення та ідентифікаційними ознаками вантажу, що унеможливлює сумнів у достовірності наданих відомостей.

Відповідно до довідки про транспортні витрати від 18.06.2026 №1806-01 вартість перевезення контейнеру TEMU6599360 складає: морський Фрахт за межами митної території України: Цинао, Китай - Гданськ, Польща - 118 736,96 грн без ПДВ; навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України - 26 883,84 грн. без ПДВ; міжнародне перевезення вантажів залізничним транспортом, по маршруту: Гданськ - Пункт переходу «Ізов-Грубешов» перевезення вантажів залізничним транспортом, складає - 47 046,72 грн без ПДВ (а.с.33 зворот.)

Верховний Суд у постановах від 15.10.2024 у справі №520/6058/24, від 31.05 2019 у справі №804/16553/14 зазначив, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Вказаної правової позиції суд дотримується при вирішенні даного спору та зазначає, що подана позивачем на підтвердження транспортних витрат довідка є належним доказом їх понесення.

У рахунку на оплату на оплату №581 від 18.06.2026 (а.с.32 зворот.) та довідці про транспортні витрати від 18.06.2026 №1806-01 (а.с.33 зворот.) чітко зазначені найменування наданих робіт та послуг, а також визначена загальна вартість транспортних послуг за усім маршрутом перевезення задекларованого товару:. Це свідчить, що усі витрати, пов`язані з транспортуванням і супутніми експедиторськими послугами, включені у єдину суму рахунку та підтверджені документально.

Слід зазначити, що транспортно-експедиторська діяльність передбачає, що експедитор має право виставляти рахунок у вигляді зведеної вартості транспортних послуг, без деталізації кожного допоміжного платежу (портових зборів, оформлення транзитних документів, витрат на зберігання тощо). Всі такі витрати є складовими єдиної вартості транспортно-експедиційних послуг і не підлягають окремому виділенню, якщо інше прямо не передбачено договором із замовником.

З огляду на вказане, транспортування товару за маршрутом: Гданськ (Польща) Шебжешин (Польща) входило в комплекс транспортних послуг, наданих експедитором ТОВ «Інтерненл Карго Сервіс Ейч. Ді», а підтверджуючі документи було надано митному органу.

При цьому, суд зауважує, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.

Однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення також слугувало те, що декларантом у митній декларації заявлено виробником товарів SHANDONG FEIXUNCHI AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD, однак така інформація суперечить результатам митного огляду від 24.06.2026 №26UA204150003751U0 (згідно маркування виробник - Shandong Longtai Heavy Industry Co.,Ltd). При цьому, до митного оформлення контракт від 18.01.2026 №FC-FW2001 3 SHANDONG FEIXUNCHI AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD заявлено як угода, укладена виробником товарів, що суперечить відомостям встановленим під час митного огляду.

Надаючи оцінку вказаним сумнівам митного органу, суд враховує доводи позивача про те, що заявлена в митній декларації компанія SHANDO FEIXUNCHI AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD є офіційним експортом, торговим партнером позивача за контрактом №FC-FW2001 від 18.01.2026, та вважає слушними пояснення про те, що наявність на металевих табличках (маркуванні) самих тракторів найменування компанії Shandong Long Heavy Industry Co., Ltd. обумовлена тим, що дане підприємство виступає безпосереднім заводом-виробником (промисловим майданчиком), залучені компанією SHANDONG FEIXUNCHI за договором субпідряду для фізичного збирання техніки під її брендом.

Крім того, суд зазначає, що правомірність постачання тракторів саме від компанії SHANDO FEIXUNCHI AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD, а також країна походження товару (Китайська Народна Республіка) підтверджуються наданим митному органу сертифікатом проходження товару №26С700001262/00179 від 09.04.2026 (а.с.25).

Щодо аргументів відповідача у спірному рішенні про те, що до митного оформлення надано копії митних декларації країни відправлення (Китай) від 02.04.2026 №42272026[телефон приховано] без перекладу, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Відтак, вимога митного органу про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №520/10709/18, від 31.03.2020 у справі №160/7049/19, від 25.11.2020 у справі №640/4941/19.

При цьому, суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням.

Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

З урахуванням наведеного, на думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, які містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Отже, подані позивачем документи містять інформацію про товар та його ціну, інші складові митної вартості, які не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про неподання декларантом додаткових документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

На думку суду, за обставин цієї справи відповідач не встановив таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем). Відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару відповідачем не спростовано, недійсність чи ознаки підробки документів ним також не виявлено, а вказані митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості.

З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача від 25.06.2026 №UA204150/2026/000042/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2662,40 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 01.07.2026 №2609 (а.с.13).

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, суд зазначає наступне.

Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №640/13685/19, від 23.04.2021 у справі №360/700/19, відповідно до якої склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивача надав: договір про надання правничої допомоги від 12.03.2026 №200-ЮП (а.с.38-40), рахунок - фактура №1007 від 01.07.2026 (а.с.41), акт №1007 приймання - передачі наданих послуг (а.с.41 зворот.), платіжну інструкцію №2608 від 01.07.2026 (а.с.42), попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на правничу допомогу №01/07-26 від 01.07.2026 (а.с.42 зворот).

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правничої допомоги від 12.03.2026 №200-ЮП адвокат бере на себе зобов`язання по наданню правової допомоги Клієнту, здійснення захисту чи представництва Клієнта, що включає комплекс юридичних робіт та послуг, у відповідності з умовами договору (далі - послуги), а Клієнт зобов`язується виконувати оплату таких послуг.

Згідно із наданим попереднім (орієнтовним) розрахунком суми витрат на професійну правничу допомогу №01/07-26 від 01.07.2026 на виконання вимог договору про надання правової допомоги від 12.03.2026 №200-ЮП Адвокатським Бюро «КРЮЧКОВА», адвокатом Крючковою О.Б. надано та в подальшому планується надати наступні види послуг: ознайомлення керівника позивача із процесуальними правами та обов`язками щодо захисту прав та інтересів порушеного права; ознайомлення з рішенням про коригування митної вартості товарів №UA204150/2026/000042/2 від 25.06.2026 та іншими товаросупровідними документами наданими до митного оформлення; подання письмових пояснень на вимогу митного органу щодо поставки; пошук інформації щодо контрагента в мережі Інтернет та перевірка правосуб`єктності учасників зовнішньоекономічної операції; складання стратегії представництва ТОВ «ТЕХНОСТАНДАРТ ЛТД» у суді щодо зазначеної справи; вивчення судової практики з відповідних правовідносин; складання та подання вищевикладеної позовної заяви -4 год. Враховуючи розмір гонорару за кожну годину надання професійної правничої допомоги та вищенаведений обсяг витраченого часу на надання послуг, орієнтована сума витрат на професійну правничу допомогу становить 5 000,00 грн.

Відповідно до акту №1007 приймання - передачі наданих послуг адвокатським бюро були надані послуги згідно із договором про надання правової допомоги від 12.03.2026 №200-ЮП: оскарження рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2026/000042/2 від 25.06.2026 загальною вартістю 5000 грн.

На підставі рахунку-фактури №1007 від 01.07.2026, згідно із платіжною інструкцією №2608 від 01.07.2026 позивач сплатив за надання правничої допомоги в сумі 5000 грн.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву не погодилася із заявленою до стягнення сумою витрат на правничу допомогу та вказала, що зазначений розмір витрат у сумі 5000 грн не є співмірними з огляду на те, що спір цій справі є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключноїправової проблеми або значним суспільним інтересом. Обсяг матеріалів опрацьованих адвокатом, а саме документів, що подавалися до митного оформлення є незначним. У позовній заяві адвокатом наведено норми права, що застосовуються : до даних правовідносин, а висновки щодо застосування зазначених норм взяті висновків судів у справах з аналогічним предметом спору. Великої кількості законі та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом, застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Матеріали справи не містять великої кількості документів, що вказує на відсутність необхідності затрати значно часу для підготовки позовної заяви.

Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 у справі №520/8489/19, від 07.05.2020 у справі №320/3271/19, від 10.03.2020 у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження), значення справи для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг, виходячи із принципів обґрунтованості їх розміру, заперечення відповідача щодо обсягу наданих послуг та їх вартості, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 5 662,40 грн, в тому числі судовий збір 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техностандарт ЛТД» (43022 Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ранкова, 26а, код ЄДРПОУ 38181182) до Рівненської митниці (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, ЄДРПОУ 43958370) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 25.06.2026 №UА204150/2026/000042/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техностандарт ЛТД» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати в сумі 5662,40 грн (п`ять тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк