ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року Луцьк Справа № 140/7204/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Військової частина НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати одноразової винагороди в розмірі 70 000 грн за кожні 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора з 10.05.2024 по 19.11.2024, з 09.12.2024 по 31.12.2024, з 31.01.2025 по 19.05.2025; зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову винагороду в розмірі 70 000 грн за кожні 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора з 10.05.2024 по 19.11.2024, з 09.12.2024 по 31.12.2024, з 31.01.2025 по 19.05.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу у складі в/ч НОМЕР_1 .
Відповідно до Витягу з журналу бойових дій першого відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону №28/41 (гриф) від 06.03.2024 р.; № 28/42 (гриф) від 06.03.2024, №28/102 (гриф) від 10.01.2025, ОСОБА_1 у період з 10.05.2024 по 19.11.2024, з 09.12.2024 по 31.12.2024, з 31.01.2025 по 19.05.2025 залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань лінії бойового зіткнення з противником глибину на виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань четвертою приккшр НОМЕР_2 ПРИКЗ, який знаходиться в оперативному підпорядкуванні оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до взводу включно.
Вважає, що набув право на нарахування та виплату одноразової винагороди в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави агресора за вищезазначені періоди.
Зазначив, що 12.02.2026 в його інтересах до в/ч НОМЕР_1 було направлено заяву, з вимогою включити його до наказу на виплату одноразової винагороди в розмірі 70 000 грн за кожні 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно з 10.05.2024 по 19.11.2024, з 09.12.2024 по 31.12.2024, з 31.01.2025 по 19.05.2025 та нарахувати та виплатити одноразову винагороду в розмірі 70 000 грн за кожні 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту у вищезазначені періоди, однак листом від 13.02.2026 повідомлено, що рапорти про залучення позивача до виконання бойових (спеціальних) завдань у складі підрозділу до ротного опорного пункту включно протягом кожних 30 сумарно обчислених днів виконання бойових (спеціальних завдань в межах періоду з 10.05.2024 по 19.05.2025 від коменданта ІНФОРМАЦІЯ_2 швидкого реагування до штабу НОМЕР_2 прикордонного загону не надходили, тому підстави для виплати одноразової винагороди в розмірі 70 000 грн відсутні.
Звернув увагу, що Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №726 (далі - Особливості №726), не встановлюють обов`язку надання рапорту як єдиного доказу виконання завдань. Фактом, що визначає право на додаткову винагороду, є сам факт виконання бойових завдань, що підтверджується Витягами з журналу бойових дій.
Відповідач не заперечує факт участі позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань у певних локаціях, натомість посилається виключно на відсутність документального підтвердження, причиною якого є прогалини в унормуванні порядку документування участі військовослужбовців у виконанні таких завдань.
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав та в обґрунтування такої позиції вказав, що ОСОБА_1 звернувся до керівництва в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплату винагороди передбаченої Постановою №168, а саме одноразову винагороду в розмірі 70 000 грн за кожні 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора з 10.05.2024 по 19.11.2024, з 09.12.2024 по 31.12.2024, з 31.01.2025 по 19.05.2025.
Зазначив, що посадовими особами в/ч НОМЕР_1 було надано відповідь, якою відмовлено у виплаті вищезазначеної винагороди з підстави відсутності відповідних документів. Так, представник відповідача вказує, що набуття військовослужбовцем права на виплату додаткової винагороди відповідно до положень Особливостей №726, відбувається за одночасного дотримання наступних умов: а) віддання старшим начальником (командиром) бойового наказу (бойового розпорядження) із визначенням бойових (спеціальних) завдань органу (підрозділу), які відносяться до тих, що зазначені у Особливостях виплати додаткової винагороди; б) виконання органом (підрозділом, в тому числі зведеним) визначених бойових (спеціальних) завдань; в) фактичне виконання військовослужбовцем визначених бойових (спеціальних) завдань, обіймаючи посаду (тимчасово виконуючи обов`язки), передбаченою штатом відповідного органу (підрозділу) або у складі підрозділу (у тому числі тимчасово створеному), переданому бойовим розпорядженням в оперативне підпорядкування відповідному начальнику (командиру) органу (військової частини, підрозділу). Отримання бойового наказу (бойового розпорядження), прийняте рішення щодо порядку та результати його виконання, в тому числі зазначення особового складу, що приймав безпосередню участь у бойових діях (заходах) або виконував бойові (спеціальні) завдання підтверджується записами у журналі ведення бойових дій органу (підрозділу). Підтвердження безпосередньої участі у бойових діях (заходах), виконання бойових (спеціальних) завдань військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), бойового управління зазначеними підрозділами здійснюється відповідними органами військового управління. Таким чином, право на виплату винагороди мають саме ті військовослужбовці, які приймали участь в бойових діях в розумінні бойового статуту.
Вказав, що за змістом пункту 8 Особливостей №726, обов`язковими документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, є також рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, періодів (кількості днів) участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Зауважив, що рапорти про залучення позивача у спірні в даній справі періоди до виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 Особливостей №726, у складі підрозділу до ротного опорного пункту включно до штабу НОМЕР_2 прикордонного загону від начальника підрозділу не надходили, тому підстави для виплати одноразової винагороди в розмірі 70 000 грн відсутні.
Оскільки саме начальник відділу прикордонної служби перебуваючи безпосередньо на лінії бойового зіткнення в межах ротного опорного пункту визначає бойові завдання особовому складу та контролює їх фактичне виконання, тобто які саме військовослужбовці були задіяні безпосередньо у бойових діях, відповідно за результатами виконання цих завдань подає рапорт про виплату одноразової грошової винагороди.
Таким чином, у зв`язку з відсутністю обов`язкових документів, передбачених Особливостями №726, в свою чергу виключаються правові підстави для нарахування та виплати такої винагороди.
Відповідно виплата одноразової винагороди в розмірі 70 000 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань в заявлений у позові період ОСОБА_1 правомірно не здійснювалась.
З наведених підстав, представник відповідача вважає, що в/ч НОМЕР_1 у відповідності до вимог частини другої статті 19 Конституції України діяла лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить в задоволенні позову відмовити.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 був призваний у Збройні Сили України по мобілізації на підставі Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 №69/2022 та проходив військову службу у в/ч НОМЕР_3 . Вказані обставини підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 від 07.04.2021.
Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням від 15.05.2023 серії НОМЕР_5 .
12.02.2026 адвокат в інтересах ОСОБА_1 звернувся до в/ч НОМЕР_1 із заявою про включення його до наказу на виплату одноразової винагороди в розмірі 70 000 грн за кожні 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно з 10.05.2024 по 19.11.2024, з 09.12.2024 по 31.12.2024, з 31.01.2025 по 19.05.2025, а також нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову винагороду в розмірі 70 000 грн за кожні 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань першого ешелон оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту.
13.02.2026 в/ч НОМЕР_1 листом №02.10/А-332/ НОМЕР_6 прикордонний загін повідомив про відмову задоволенні вимог, викладених у заяві, мотивуючи це тим, що рапорти про залучення позивача до виконання бойових (спеціальних) завдань у складі підрозділу до ротного опорного пункту включно протягом кожних 30 сумарно обчислених днів виконання бойових (спеціальних) завдань в межах періоду з 10.05.2024 по 19.05.2025 від командира підрозділу до штабу НОМЕР_2 прикордонного загону не надходили, тому підстави для виплати одноразової винагороди в розмірі 70 000 грн відсутні.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової винагороди в розмірі 70 000 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 № 2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі також Закон № 2011-XII), у статті 1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
30 серпня 2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі також - Постанова № 704), яка набрала чинності з 01.03.2018.
Пунктом 2 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пункт 3 Постанови № 704 передбачає, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (державні органи).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі також Указ № 64/2022), у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває на даний час.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На виконання Указів Президента України № 64/2022 та від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Аналізуючи указану норму, Верховний Суд зауважував, що реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання «а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах» є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника «або», який має розділовий характер.
Так, у постанові від 22.11.2023 у справі № 520/690/23 Верховний Суд констатував, що текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови № 168 (щодо умов для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у [збільшеному] розмірі до 100 000,00 грн) має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав.
У постанові від 21.03.2024 у справі № 560/12539/22 Верховний Суд зазначив, що конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови № 168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168) запроваджено особливий порядок виплат військовослужбовцям під час дії воєнного стану.
Відповідно до абз.1 п.1-1 Постанови №168 (у редакції, чинній у спірний період) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з абз.2 п.1-1 Постанови №168 (абзац другий пункту 1-1 доповнено постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2024 №419, яка застосовується з 01.04.2024, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1311, яка застосовується з 25.08.2024) у разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди, передбачених п.1-1 Постанови №168, здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Суд зазначає, що абзац другий пункту 1-1 Постанови №168 у спірний період діяв у двох послідовних редакціях: для періоду з 01.04.2024 по 24.08.2024 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2024 №419 (із зазначенням «на території противника»), а для періоду з 25.08.2024 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1311, якою слова «на території противника» замінено словами «на території держави-агресора». Зазначені зміни редакції не вплинули на умови виникнення права на одноразову винагороду в розмірі 70 000 грн та на коло осіб, що мають на неї право у цій справі.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам регулює Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі Порядок № 260).
Наказом Міністерства оборони України від 21 травня 2024 року № 339 Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 травня 2024 року за № 746/42091, Порядок № 260 доповнено новим розділом ХХХVІІ Особливості виплати одноразової винагороди на період дії воєнного стану, який застосовується з 01 квітня 2024 року.
Згідно з пунктом 1 розділу ХХХVІІ Особливості виплати одноразової винагороди на період дії воєнного стану Порядку № 260:
на період воєнного стану військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану в розмірі 70 000 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань:
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно;
на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;
на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій;
на території противника.
Підтвердження виконання бойових (спеціальних) завдань здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій або бойове донесення;
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про виконання бойових (спеціальних) завдань кожним військовослужбовцем (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу.
Інформацію про кількість днів виконання бойових (спеціальних) завдань у минулому місяці відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців, до 05 числа поточного місяця в установленому законодавством порядку.
Військовослужбовцям, які вибувають до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу частини та мають менше 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу, за які виплата одноразової винагороди не здійснювалась, інформація про такі дні зазначається у наказі командира військової частини (установи, організації) (пункт 2 розділу ХХХVІІ Особливості виплати одноразової винагороди на період дії воєнного стану Порядку № 260).
Відповідно до пунктів 4, 5 розділу ХХХVІІ Особливості виплати одноразової винагороди на період дії воєнного стану Порядку № 260 виплата одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів військових частин (установ, організацій).
Накази про виплату одноразової винагороди особовому складу, у якого право на отримання одноразової винагороди настало у минулому місяці, видаються до 05 числа поточного місяця на підставі:
даних обліку днів для виплати одноразової винагороди, які підтверджують наявність сумарно обчислених 30 днів виконання завдань військовослужбовцями в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу, за які виплата одноразової винагороди не здійснювалась;
інформації про кількість днів виконання бойових (спеціальних) завдань для виплати одноразової винагороди, зазначеної у витязі з наказу командира військової частини (установи, організації) за попереднім місцем проходження служби військовослужбовця;
інформації про кількість днів виконання бойових (спеціальних) завдань для виплати одноразової винагороди, зазначеної військовою частиною (установою, організацією), до якої для виконання завдань був відряджений військовослужбовець.
Відповідно до пункту 8 Особливостей №726 документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або звіт про виконання бойового (спеціального) завдання, або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, копії чи витяги з них, або посвідчення про відрядження з відміткою про прибуття (вибуття) до (з) району виконання завдання (у разі виконання завдань, визначених абзацом сьомим підпункту 1 пункту 4 цих Особливостей);
рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, періодів (кількості днів) участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Для військовослужбовців, які відряджені до військових частин, органів військового управління інших складових сил оборони, безпосередня участь у бойових діях або заходах, виконання (здійснення) бойових (спеціальних) завдань, за здійснення яких передбачається виплата додаткової винагороди, визначеної абзацами другим - четвертим підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, та одноразової винагороди, визначеної підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, підтверджується відповідними військовими частинами, органами військового управління інших складових сил оборони з наданням відомостей про періоди участі в бойових діях або заходах, виконання таких завдань та із зазначенням кількості днів виконання бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей.
За пунктом 9 Особливостей №726 облік військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях або заходах та здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та підготовка проєктів наказів про виплату винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, здійснюються штабами органів Держприкордонслужби.
Облік військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, здійснюється з урахуванням кількості сумарно обчислених днів виконання таких завдань. Результати такого обліку вносяться до відомості обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань для встановлення одноразової винагороди військовослужбовцям за формою, наведеною в додатку 1 до цих Особливостей. У разі переміщення (відрядження) військовослужбовця до іншого органу Держприкордонслужби, органу військового управління для подальшого проходження військової служби до такого органу в десятиденний строк надсилається витяг із зазначеної відомості для обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань.
До обрахунку часу при графіку виконання завдань до обліку застосовується календарний день початку виконання таких завдань відповідно до наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби.
Згідно із пунктом 10 Особливостей №726 начальники (командири) органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці, щомісяця до 5 числа інформують органи (заклади, установи) Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовців про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах, здійсненні бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до пункту 11 Особливостей №726 виплата винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів відповідно Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби (навчання), а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня.
Накази про виплату винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, видаються щомісяця до 8 числа.
У разі надходження всіх необхідних документів, визначених пунктом 8 цих Особливостей, після 5 числа поточного місяця видання наказу про виплату додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження документів.
Райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України (пункт 12 Особливостей).
На виконання вказаних норм наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 30.04.2024 №58926/С/1 затверджено Порядок обліку днів для виплати одноразової додаткової винагороди в розмірі 70 000 грн, який деталізує механізм ведення обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань та підготовки проєктів наказів про виплату одноразової винагороди.
Зі змісту положень п.1-1 Постанови №168 можна зробити висновок про наявність двох самостійних видів виплат:
- щомісячної додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн (абз.1 п.1-1 Постанови №168), яка виплачується пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, за умови перебування безпосередньо в районах їх здійснення (на тимчасово окупованій території, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора);
- одноразової винагороди у розмірі 70 000 грн (абз.2 п.1-1 Постанови №168), яка виплачується додатково до додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань у вужче окреслених територіальних умовах на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора.
Суд погоджується з доводами відповідача в частині того, що умови виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн та одноразової винагороди в розмірі 70 000 грн не є тотожними. Сам по собі факт нарахування військовослужбовцю додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн не свідчить безумовно про настання підстав для виплати одноразової винагороди в розмірі 70 000 грн, оскільки остання обумовлена виконанням бойових (спеціальних) завдань у спеціально визначених територіальних умовах.
Разом з тим, аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що обов`язок ведення обліку днів виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань, складання відповідних відомостей обліку та довідок про безпосередню участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань, а також підготовки проектів наказів про виплату одноразової винагороди в розмірі 70 000 грн покладено саме на військову частину та її підрозділи, що відповідають за ведення обліку особового складу. Такий висновок прямо вбачається з приписів п.2 розділу XXXVII Порядку №260 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 21.05.2024 №339) та Порядку обліку днів, затвердженого наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 30.04.2024 №58926/С/1.
Військовослужбовець об`єктивно позбавлений можливості самостійно складати бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командирів підрозділів та відомості обліку днів ці документи знаходяться у виключному розпорядженні командування військової частини.
Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постанові від 05.06.2024 у справі №200/660/23, в якій Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вказав, що такі документи (бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань) не можуть знаходитись у позивача, оскільки оформлюються начальником (командиром) підрозділу, де проходить службу військовослужбовець.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі №360/561/23 викладено правовий висновок, відповідно до якого порушення порядку передання документів між військовими частинами не впливає на право військовослужбовця на отримання винагороди за участь у бойових діях або заходах з національної безпеки.
Наведені висновки Верховного Суду викладені у справах, предметом яких була виплата щомісячної додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн, передбаченої п.1 Постанови №168. Водночас такі є застосовними до спірних правовідносин за аналогією, оскільки механізм підтвердження виконання бойових (спеціальних) завдань для виплати обох видів винагороди є однаковим.
Як свідчить зміст позову, предметом спору в даній справі є ненарахування позивачу одноразової винагороди в розмірі 70 000 грн, передбаченої абзацом 2 пункту 1-1 Постанови № 168.
Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що за періоди з 10.05.2024 по 19.11.2024, з 09.12.2024 по 31.12.2024, з 31.01.2025 по 19.05.2025 позивачу не виплачувалася одноразова винагороди в розмірі 70 000 грн, передбачена абзацом 2 пункту 1-1 Постанови № 168.
У відзиві на позовну заяву відповідач повідомив, що рапорти про залучення ОСОБА_1 у спірні періоди до виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 Особливостей №726, у складі підрозділу до ротного опорного пункту включно до штабу НОМЕР_2 прикордонного загону від начальника підрозділу не надходили, а тому підстави для виплати одноразової винагороди в розмірі 70 000 гривень відсутні.
Надаючи оцінку таким доводам відповідача суд зазначає наступне.
З аналізу положень вищевказаних нормативно-правових актів вбачається, що виплата додаткової винагороди в розмірі 70 000,00 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора виплачується зокрема військовослужбовцям Державної прикордонної служби України у разі виконання таких бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора.
Пунктом 8 Особливостей №726 передбачено перелік документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Поряд з цим, на думку суду, визначальним юридичним фактом для виникнення у військовослужбовця права на відповідну одноразову винагороду є не сам по собі факт складання чи нескладання окремого рапорту командиром підрозділу, а фактичне виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань у передбачених Особливостями №726 умовах та наявність документального підтвердження такого виконання.
При цьому пункт 8 Особливостей №726 не може тлумачитися як такий, що встановлює рапорт командира підрозділу єдиним і виключним доказом участі військовослужбовця у бойових діях або виконанні бойових (спеціальних) завдань, оскільки самим змістом цієї норми передбачено декілька видів документів, зокрема журнал бойових дій або витяги з нього.
Судом встановлено, що в матеріалах справи наявні документи, які підтверджують виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань, а саме: копії витягів з журналу бойових дій з відділу прикордонної служби 4 ПКШР 1 ПРИКЗ №28/41 (гриф) від 06.03.2024 р.; № 28/42 (гриф) від 06.03.2024, №28/102 (гриф) від 10.01.2025 (а.с. 27-29).
Зі змісту зазначених витягів із журналів бойових дій судом встановлено, що позивач виконував бойові (спеціальні) завдання, брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та проведення окремих заходів з усебічного забезпечення в інтересах діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, безпосередньо в районах ведення бойових дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань підрозділом 4 приккир, 1 ПРИКЗ, який знаходиться в оперативному підпорядкуванні оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно. (Вовчанська міська територіальна громада).
Суд вважає, що Журнал бойових дій має статус первинного та ключового офіційного документа оперативного обліку, який безпосередньо відображає реальну бойову обстановку, хід виконання тактичних завдань та фактичне застосування особового складу в умовах воєнного часу.
Крім того, суд враховує, що відповідно до довідок про грошове забезпечення та інші види винагород за 2024 та 2025 роки, наданої в/ч НОМЕР_1 , позивач отримував збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №168 у розмірі до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за спірний період, а саме: у червні 2024 року - 70 967,74 грн; у липні 2024 року - 100 000,00 грн; у серпні 2024 року - 100 000,00 грн; у вересні 2024 року - 100 000,00 грн; у жовтні 2024 року - 100 000,00 грн; у листопаді 2024 року - 100 000,00 грн; у січні 2025 року - 134 301,07 грн; у лютому 2025 року - 100 000,00 грн; у березні 2025 року - 100 000,00 грн; у квітні 2025 року - 100 000,00 грн; у травні 2025 року - 100 000,00 грн (а.с.25, 26).
Наведена обставина додатково підтверджує, що сам відповідач визнавав факт участі позивача у відповідних заходах та здійснював нарахування грошового забезпечення з урахуванням такого факту.
Окрім того, суд зауважує, що у листі від 13.02.2026 №02.10/А-332/226, який був наданий у відповіді на адвокатський запит, в/ч НОМЕР_1 підтвердила, що ОСОБА_1 в межах періоду з 10.05.2024 по 19.05.2025 залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань першого еталону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно (а.с.33).
Отже, між сторонами фактично відсутній спір щодо самого факту виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань у відповідних умовах, а спір виник виключно у зв`язку з неналежним, на думку відповідача, документальним оформленням підстав для виплати, зокрема через відсутність рапортів командира підрозділу, які до штабу НОМЕР_2 прикордонного загону не надходили.
Оцінюючи зазначені доводи відповідача, суд виходить з того, що ненадходження рапортів командира підрозділу до штабу НОМЕР_2 прикордонного загону не може покладатися у негативні правові наслідки на позивача, оскільки позивач як військовослужбовець не є суб`єктом, уповноваженим складати, реєструвати, подавати чи контролювати проходження таких рапортів. Обов`язок щодо ведення штабом обліку днів участі у бойових діях, а також обов`язок командирів підрозділів своєчасно складати та подавати відповідні рапорти, покладено виключно на посадових осіб військової частини та її структурних підрозділів, а не на військовослужбовця, який фактично виконував такі завдання. Неналежна організація внутрішнього документообігу (зокрема, неподання командиром підрозділу рапорту або неведення штабом відповідних відомостей) свідчить про протиправну бездіяльність самих відповідальних осіб відповідача.
За таких обставин суд вважає, що відсутність у відповідача окремого рапорту командира підрозділу або неналежне ведення обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань не спростовує факту виконання позивачем таких завдань, якщо цей факт підтверджений іншими належними та допустимими доказами, зокрема витягами з журналів бойових дій, довідками про грошове забезпечення та офіційною відповіддю самого відповідача. Інше тлумачення призвело б до безпідставного обмеження права військовослужбовця на отримання встановленої державою винагороди виключно з формальних підстав, які залежать не від його поведінки, а від дій або бездіяльності посадових осіб відповідача.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд наголошує, що у спорах із суб`єктом владних повноважень фізична не має рівного з відповідачем доступу до службових документів, наказів, бойових розпоряджень, журналів, рапортів, облікових документів та внутрішньої службової інформації, яка створюється, зберігається та адмініструється саме суб`єктом владних повноважень. Відповідач є безпосереднім розпорядником відповідної службової документації, видавником наказів, розпоряджень та інших документів, пов`язаних із проходженням служби позивачем, а тому саме на відповідача покладається обов`язок належного ведення такої документації та доведення правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.
З огляду на наведене, саме відповідач повинен був довести суду правомірність відмови у включенні позивача до наказу про виплату одноразової винагороди та правомірність ненарахування і невиплати такої винагороди. Проте відповідач не надав суду належних і достатніх доказів, які б спростовували факт виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань у періоди з 10.05.2024 по 19.11.2024, з 09.12.2024 по 31.12.2024, з 31.01.2025 по 19.05.2025, або підтверджували відсутність у позивача права на отримання одноразової винагороди у розмірі 70 000 грн за кожні 30 сумарно обчислених днів виконання таких завдань.
Суд критично оцінює позицію відповідача про відсутність підстав для виплати позивачу одноразової винагороди виключно з мотивів ненадходження рапортів командира підрозділу, оскільки така позиція не враховує змісту наявних у справі доказів, фактичного підтвердження участі позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань самим відповідачем, а також принципу належного урядування, відповідно до якого недоліки в організації роботи суб`єкта владних повноважень, неналежне ведення службового обліку або неподання внутрішніх службових документів не можуть погіршувати становище особи, яка сумлінно виконувала покладені на неї службові та бойові обов`язки.
За таких обставин суд доходить висновку, що застосований відповідачем підхід є надмірно формальним, не відповідає меті встановлення одноразової винагороди військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосередньої небезпеки, та фактично нівелює соціальні гарантії позивача, передбачені чинним законодавством. Право на винагороду не може бути поставлене у залежність виключно від внутрішніх організаційних дій посадових осіб відповідача за умови, що фактичне виконання бойових завдань підтверджене належними документами.
Враховуючи встановлені обставини справи, наявність у матеріалах справи витягів із журналів бойових дій, довідок про грошове забезпечення, а також офіційне підтвердження відповідачем факту залучення позивача до виконання бойових (спеціальних) завдань у відповідних умовах, суд дійшов висновку, що позивачу належить право на отримання одноразової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 70 000 грн за кожні 30 сумарно обчислених днів виконання бойових (спеціальних) завдань за періоди з 10.05.2024 по 19.11.2024, з 09.12.2024 по 31.12.2024, з 31.01.2025 по 19.05.2025, а відтак позовні вимоги слід задовольнити.
Аналогічна позиція викладена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2026 у справі №380/23708/25.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 70 000 грн за кожні 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора з 10.05.2024 по 19.11.2024, з 09.12.2024 по 31.12.2024, з 31.01.2025 по 19.05.2025.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора з 10.05.2024 по 19.11.2024, з 09.12.2024 по 31.12.2024, з 31.01.2025 по 19.05.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).
Суддя С.Ф. Костюкевич