ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року Справа №160/3909/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу,-
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:
визнати протиправним і скасувати Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) в частині призову позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації до військової частини.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.02.2026 позивача було доставлено до приміщення відповідача невідомими особами, де він перебував по 05.02.2026 включно, а належний йому мобільний телефон було вилучено. Позивач зазначає, що на час доставки він дооформлював документи на відстрочку від призову у зв`язку зі станом здоров`я, проте ці доводи відповідачем враховано не було.
Позивач стверджує, що не отримував під особистий підпис направлення на проходження військово-лікарської комісії, а також повістку щодо призову на військову службу під час мобілізації та про відправлення до місця проходження військової служби; у зв`язку з відсутністю при собі медичних документів від проходження військово-лікарської комісії він відмовився і фактично медичного огляду не проходив; копію постанови (довідки) військово-лікарської комісії йому не вручено і для ознайомлення не надано, через що заяву про незгоду з рішенням військово-лікарської комісії та про направлення для проходження військово-лікарської комісії вищого рівня він не подавав; з наказом про призов його під особистий підпис не ознайомлено.
Позивач також посилається на те, що медичний огляд проведено формально, без урахування наявних у нього хронічних захворювань і без повного обстеження, а висновок про придатність є передчасним; професійно-психологічний відбір не проводився; районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не наділений правом формувати команди та відправляти осіб безпосередньо до військової частини; представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки не мають права затримувати громадян і примусово доправляти їх до центру; відомості щодо нього до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не вносилися.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху; недоліки позовної заяви усунено заявою представника позивача від 27.02.2026, до якої позивач долучив медичні документи на підтвердження стану здоров`я.
Ухвалою суду від 06.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався (частина шоста статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ухвалою суду від 07.09.2026 у відповідача витребувано первинні документи щодо направлення позивача на військово-лікарську комісію, результатів медичного огляду, призову та відправлення до місця проходження військової служби, а також продовжено строк розгляду справи. На виконання цієї ухвали 16.09.2026 відповідач подав додаткові пояснення, до яких долучив дублікат направлення на проходження медичного огляду, дублікат довідки військово-лікарської комісії, копію картки обстеження та медичного огляду, дублікат наказу про призов і дублікат повістки на відправку.
Розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (частина перша статті 257, частина п`ята статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
05.02.2026 уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 сформовано направлення № 6558169 на проходження позивачем медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до служби в десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті та в підрозділах спеціального призначення. Направлення сформовано в електронній формі, підписано кваліфікованим електронним підписом 05.02.2026, містить QR-код для перевірки його чинності; датою початку медичного огляду визначено 05.02.2026, а місцем його проведення - заклад охорони здоров`я комунальної форми власності в м. Кривому Розі.
05.02.2026 позивач пройшов медичний огляд у позаштатній військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 . На позивача заведено картку обстеження та медичного огляду від 05.02.2026 за формою додатка 13 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Згідно із цією карткою позивача оглянуто шістьма лікарями-спеціалістами - терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом і психіатром, кожен з яких зазначив дату огляду та свій висновок і засвідчив його підписом та особистою печаткою; проведено також лабораторні та інструментальні дослідження. Картка містить підпис обстежуваного про те, що інформацію щодо стану свого здоров`я він надав достовірно та в повному обсязі.
За результатами медичного огляду військово-лікарська комісія прийняла постанову, оформлену довідкою військово-лікарської комісії від 05.02.2026 № 2026-0205-1304-0751-3, якою позивача визнано придатним до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах і підрозділах спеціального призначення, тобто придатним до військової служби.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 05.02.2026 № 475 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», відповідно до поіменного списку № 11232 від 05.02.2026, позивача призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_2 . Того ж дня сформовано повістку на відправку позивача. Із відміток про накладення кваліфікованих електронних підписів вбачається, що довідку військово-лікарської комісії підписано 05.02.2026 у проміжок часу з 13 год. 05 хв. до 13 год. 06 хв., а наказ про призов - о 13 год. 46 хв. того самого дня, тобто після прийняття постанови військово-лікарської комісії.
Матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем постанови (довідки) військово-лікарської комісії від 05.02.2026 № 2026-0205-1304-0751-3: ні шляхом подання заяви про незгоду з рішенням військово-лікарської комісії районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ні шляхом звернення до штатної військово-лікарської комісії чи Центральної військово-лікарської комісії, ні в судовому порядку. У позовній заяві позивач прямо зазначає, що заява про незгоду з рішенням військово-лікарської комісії та про направлення для проходження військово-лікарської комісії вищого рівня ним не подавалася. Не оскаржується ця довідка і в межах цієї справи: єдиною позовною вимогою є визнання протиправним та скасування наказу про призов.
Не погоджуючись із наказом про призов, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався. Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, оголошено проведення загальної мобілізації, строк проведення якої також продовжувався.
Згідно з частиною п`ятою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин. Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, проходять обов`язковий медичний огляд; порядок проведення медичного огляду затверджується, зокрема, Міністерством оборони України.
Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Пунктом 9 цього Положення до їх завдань віднесено, зокрема, здійснення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
На виконання частини п`ятої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).
Згідно з пунктом 72 Порядку № 560 рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У разі незгоди громадянина з рішенням такої комісії на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Пунктом 73 Порядку № 560 визначено, що рішення військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_4 про придатність резервіста або військовозобов`язаного за станом здоров`я до військової служби під час мобілізації може бути скасовано штатною військово-лікарською комісією вищого рівня або оскаржено у судовому порядку.
Відповідно до пункту 74 Порядку № 560 військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку. Особам віком до 45 років у направленні для проходження медичного огляду зазначається про необхідність визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Пунктом 74-1 Порядку № 560 встановлено, що для формування направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування. Сформоване в такий спосіб направлення може бути роздруковане, і в такому разі його паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код; саме роздруковане направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 до Порядку № 560 та видається військовозобов`язаному під особистий підпис.
Згідно з пунктом 81 Порядку № 560 призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки; такий призов оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Пунктом 82 цього Порядку визначено, що наказ про призов видається керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в день відправлення військової команди до військової частини (установи).
Пунктом 88 Порядку № 560 передбачено, що на основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору (у разі потреби) військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місця проходження військової служби вручається під особистий підпис або надсилається засобами поштового зв`язку. Відповідно до пункту 94 Порядку № 560 до складу військових команд включаються військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я, не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та за результатами професійно-психологічного відбору відповідають вимогам проходження військової служби у визначеному виді, окремому роді військ (сил).
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402). Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу I Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, зокрема військовозобов`язаних.
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу I Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі), які приймають постанови; постанови військово-лікарських комісій оформлюються, зокрема, довідкою військово-лікарської комісії; постанови штатних та позаштатних військово-лікарських комісій обов`язкові до виконання, а відмінені або скасовані вони можуть бути штатними військово-лікарськими комісіями. Згідно з підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення № 402 військово-лікарські комісії територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належать до позаштатних постійно діючих комісій.
Пунктом 3.3 глави 3 розділу I Положення № 402 встановлено, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подаються за підпорядкованістю до військово-лікарських комісій обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а у разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті військово-лікарськими комісіями обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, оскаржуються в штатних військово-лікарських комісіях або у судовому порядку, а дії (бездіяльність) і рішення, прийняті за результатами розгляду звернень військово-лікарською комісією регіону, оскаржуються в Центральній військово-лікарській комісії. Згідно з підпунктом 2.4.10 пункту 2.4 та підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 постанова військово-лікарської комісії регіону може бути оскаржена в Центральній військово-лікарській комісії або в судовому порядку, а рішення і постанови Центральної військово-лікарської комісії - в судовому порядку.
Відповідно до пункту 3.1 глави 3 розділу II Положення № 402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку № 560, військово-лікарськими комісіями при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності; при цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті. Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилаються до інформаційно-комунікаційної системи шляхом електронної інформаційної взаємодії. На кожного військовозобов`язаного військово-лікарська комісія заводить картку обстеження та медичного огляду за формою додатка 13 до цього Положення.
Абзацом четвертим пункту 3.2 глави 3 розділу II Положення № 402 передбачено, що під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Пунктом 3.4 глави 3 розділу II Положення № 402 визначено перелік лабораторних та інструментальних досліджень, які проводяться під час огляду військовозобов`язаних. Згідно з пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402 постанови військово-лікарських комісій районних, міських територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки про придатність до військової служби оформлюються довідками військово-лікарської комісії за формою додатка 4 до цього Положення, а така постанова, прийнята щодо придатності до військової служби за призовом під час мобілізації та/або під час дії правового режиму воєнного стану, дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Зі змісту наведеного правового регулювання випливає, що призов військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації здійснюється за умови встановленої придатності цієї особи до військової служби за станом здоров`я, а єдиним актом, яким така придатність визначається, є постанова військово-лікарської комісії, оформлена довідкою військово-лікарської комісії. Саме наявність чинної постанови про придатність є передумовою включення особи до складу військової команди (пункт 94 Порядку № 560), вручення їй повістки щодо призову та відправлення до місця проходження військової служби (пункт 88 Порядку № 560) і видання наказу про призов (пункти 81, 82 Порядку № 560). І навпаки, непідлягання призову за станом здоров`я також встановлюється виключно на підставі висновку військово-лікарської комісії (пункт 2 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Отже, наказ керівника районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про призов є похідним від постанови військово-лікарської комісії: цим наказом питання придатності особи за станом здоров`я не вирішується, а лише оформлюється призов на підставі вже прийнятої комісією постанови.
У цій справі постанова військово-лікарської комісії, оформлена довідкою від 05.02.2026 № 2026-0205-1304-0751-3, якою позивача визнано придатним до військової служби, прийнята до видання оскаржуваного наказу і на час його видання була чинною. Відтак наказ від 05.02.2026 № 475 виданий за наявності передбаченої законом передумови призову.
Законодавство визначає окремий порядок перегляду та оскарження постанов військово-лікарських комісій. У разі незгоди з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки особа на підставі своєї заяви направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (пункт 72 Порядку № 560, абзац третій пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення № 402). Рішення військово-лікарської комісії обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки може бути скасоване штатною військово-лікарською комісією вищого рівня або оскаржене в судовому порядку (пункт 73 Порядку № 560, абзац четвертий пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення № 402), а постанова військово-лікарської комісії регіону - оскаржена в Центральній військово-лікарській комісії або в судовому порядку (підпункт 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення № 402).
Жодним із цих способів позивач не скористався: заяви про незгоду з рішенням військово-лікарської комісії він не подавав, до Центральної військово-лікарської комісії або іншої штатної військово-лікарської комісії не звертався, у судовому порядку довідку військово-лікарської комісії від 05.02.2026 не оскаржував. Про неподання заяви про незгоду з рішенням військово-лікарської комісії позивач зазначив у самій позовній заяві.
Оскільки постанова військово-лікарської комісії від 05.02.2026 не скасована і не визнана протиправною, вона є чинною та обов`язковою до виконання (пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення № 402) і становить належну підставу для видання наказу про призов. За таких обставин наказ про призов не може бути визнаний протиправним з мотивів незгоди позивача з установленим діагнозом та висновками лікарів: такі доводи спрямовані проти змісту постанови військово-лікарської комісії, а не проти наказу відповідача, і підлягають перевірці в порядку, встановленому для перегляду постанов військово-лікарських комісій. Визначення ступеня придатності особи до військової служби за станом здоров`я віднесено законом до компетенції військово-лікарської комісії, а не територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Окремо суд перевіряє довід позивача про те, що направлення на проходження військово-лікарської комісії йому під особистий підпис не вручалося. Цей довід заявлений позивачем як одна з підстав позову і потребує оцінки по суті.
З матеріалів справи вбачається, що направлення на проходження медичного огляду від 05.02.2026 № 6558169 сформоване в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підписане кваліфікованим електронним підписом посадової особи відповідача в день його формування і містить QR-код для перевірки чинності, тобто за формою і способом формування відповідає вимогам пункту 74-1 Порядку № 560 та пункту 3.1 глави 3 розділу II Положення № 402. Реєстрація направлення в журналі за формою згідно з додатком 12 до Порядку № 560 і видача направлення під особистий підпис передбачені абзацом третім пункту 74-1 Порядку № 560 для роздрукованої паперової форми направлення. Відповідач пояснив, що направлення на медичний огляд формується в електронній формі з автоматичним присвоєнням реєстраційного номера, у зв`язку з чим повторно в журналі воно не реєструвалося, а тому витяг із журналу надати неможливо.
Водночас, навіть якби недоліки у врученні направлення мали місце, суд враховує, що мета, задля якої направлення видається, у цій справі досягнута: позивач фактично прибув на медичний огляд і пройшов його. Це підтверджується карткою обстеження та медичного огляду від 05.02.2026, яка містить дати огляду, висновки та підписи шести лікарів-спеціалістів, результати лабораторних та інструментальних досліджень і підпис самого обстежуваного, а також довідкою військово-лікарської комісії від 05.02.2026, прийнятою за результатами цього огляду. Наведеними доказами спростовуються і твердження позивача про те, що він відмовився від проходження військово-лікарської комісії та фактично медичного огляду не проходив.
Порушення процедури, яке не вплинуло і об`єктивно не могло вплинути на зміст прийнятого рішення, не є самостійною і достатньою підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування. Недоліки вручення направлення не позбавили позивача можливості пройти військово-лікарську комісію, не вплинули ні на зміст постанови військово-лікарської комісії, ні на зміст похідного від неї наказу про призов, а тому не можуть бути підставою для скасування цього наказу.
Довід позивача про формальність медичного огляду та про те, що висновок про придатність зроблено без повного обстеження, матеріалами справи не підтверджується. Згідно з карткою обстеження та медичного огляду від 05.02.2026 позивача оглянуто шістьма лікарями-спеціалістами - терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом і психіатром, що відповідає складу лікарів, передбаченому абзацом четвертим пункту 3.2 глави 3 розділу II Положення № 402 для медичного огляду військовозобов`язаних під час дії правового режиму воєнного стану. Проведено також передбачені пунктом 3.4 глави 3 розділу II Положення № 402 лабораторні та інструментальні дослідження. Долученим позивачем медичним документам суд не надає оцінки по суті, оскільки встановлення діагнозу і визначення на його підставі ступеня придатності до військової служби належить до компетенції військово-лікарської комісії, а незгода з її висновком перевіряється в наведеному вище порядку.
Довід про невручення позивачу копії постанови (довідки) військово-лікарської комісії та про неознайомлення з нею стосується дій військово-лікарської комісії, а не змісту оскаржуваного наказу, і сам по собі про протиправність наказу про призов не свідчить.
Довід про неотримання повістки суд також відхиляє. За пунктом 88 Порядку № 560 повістка щодо призову та відправлення до місця проходження військової служби вручається під особистий підпис або надсилається засобами поштового зв`язку на основі результатів медичного огляду; у матеріалах справи наявний дублікат повістки на відправку від 05.02.2026, сформований засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Призначення повістки полягає в забезпеченні прибуття особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначені місце і час. Позивач 05.02.2026 фактично перебував у приміщенні відповідача, пройшов медичний огляд і того самого дня був відправлений до військової частини, тобто мета виклику досягнута незалежно від порядку вручення повістки, а відтак ця обставина на правомірність наказу про призов не впливає.
Законодавство не пов`язує чинність наказу про призов на військову службу під час мобілізації з ознайомленням військовозобов`язаного із цим наказом під особистий підпис. Витяг із наказу від 05.02.2026 № 475 надано до суду, і позивач реалізував своє право на судове оскарження цього наказу, а тому довід про неознайомлення з ним про протиправність наказу не свідчить.
Довід про непроведення професійно-психологічного відбору суд відхиляє, оскільки пункт 88 Порядку № 560 передбачає врахування результатів такого відбору у разі потреби, тобто він не є безумовною передумовою призову; доказів того, що непроведення професійно-психологічного відбору вплинуло на висновок про придатність позивача до військової служби, матеріали справи не містять.
Довід про те, що районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не наділений правом формувати команди та відправляти осіб безпосередньо до військової частини, спростовується пунктами 82 і 96 Порядку № 560: наказ про призов видається керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки саме в день відправлення військової команди до військової частини (установи), а старший військової команди та супроводжуючі особи на шляху прямування від місця формування до військової частини (установи) або об`єднаного (обласного) збірного пункту призначаються наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Доводи позивача щодо обставин його доставки до приміщення відповідача невідомими особами та вилучення мобільного телефону стосуються дій з оповіщення і доставки, а не змісту оскаржуваного наказу; вимог про визнання таких дій протиправними позивач не заявляв, а належних і допустимих доказів цих обставин до суду не надано.
Доказів того, що позивач у порядку, визначеному пунктом 58 Порядку № 560, звертався із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації і що за такою заявою було прийнято рішення, матеріали справи не містять; сам позивач зазначає лише про те, що дооформлював відповідні документи. При цьому непідлягання призову за станом здоров`я встановлюється на підставі висновку військово-лікарської комісії про тимчасову непридатність до військової служби (пункт 2 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), тоді як у цій справі військово-лікарська комісія визнала позивача придатним до військової служби.
Довід про відсутність відомостей щодо позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів спростовується наданими відповідачем документами - направленням на медичний огляд, довідкою військово-лікарської комісії, наказом про призов та повісткою на відправку, кожен з яких сформовано засобами цього реєстру і кожен з яких має власний реєстраційний номер.
Таким чином, обґрунтування позову фактично зводиться до незгоди позивача з установленим діагнозом та висновками лікарів військово-лікарської комісії, а не до порушень відповідачем процедури призову. Позивач не довів, у чому саме полягає протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову: оскаржуваний наказ виданий уповноваженою посадовою особою, в межах наданих повноважень, за наявності чинної постанови військово-лікарської комісії про придатність позивача до військової служби та з додержанням визначеної Порядком № 560 процедури.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Перевіривши оскаржуваний наказ за наведеними критеріями, суд його невідповідності жодному з них не встановив.
Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Реалізуючи ці повноваження, суд витребував у відповідача первинні документи, які й покладено в основу цього рішення.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач надав суду документи, які підтверджують правомірність оскаржуваного наказу, тоді як позивач обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, не довів.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова