Ухвала № 140614364 у справі № 160/15769/26 від 14.10.2026

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 жовтня 2026 року Справа №160/15769/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2026 року у справі № 160/15769/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 05 жовтня 2026 року у справі № 160/15769/26 адміністративний позов - задовольнив частково.

Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.

Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 28.08.2021 року по 19.05.2023, виплаченого 01.05.2026 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/27947/24.

У задоволенні іншої частини позову - відмовив.

Позивач 07.10.2026 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просить суд:

- не змінюючи суті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2026 року у справі № 160/15769/26, виправити описку в другому абзаці його резолютивної частини (або ухвалити додаткове рішення), виклавши другий абзац резолютивної частини в такій редакції: Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 28.08.2021 року по 19.05.2023 року, виплаченого 01.05.2026 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/27947/24, за весь період затримки виплати - починаючи з 28.08.2021 року по 01.05.2026 року включно».

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що при формулюванні даного припису резолютивної частини допущено технічну описку / розбіжність із мотивувальною частиною рішення, усунення якої не змінює суті ухваленого рішення, а лише забезпечує його правильне та однозначне розуміння і виконання. Так, у мотивувальній частині рішення суд дійшов чіткого та однозначного висновку про те, що: Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 28.08.2021 року по 19.05.2023, виплаченого 01.05.2026 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/27947/24.

Позивач вказав, що судом беззаперечно встановлено факт того, що суми перерахованого грошового забезпечення за період з 28.08.2021 по 19.05.2023 були фактично виплачені відповідачем лише 01.05.2026 року. Відповідно до статей 1- 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку № 159, компенсація нараховується за весь період затримки виплати - з місяця виникнення заборгованості по день її фактичної виплати (тобто по 01.05.2026 року включно). Таким чином, період з 28.08.2021 по 19.05.2023 є періодом, за який виникла заборгованість із грошового забезпечення, тоді як період протягом якого тривала затримка виплати цієї заборгованості і за який підлягає нарахуванню компенсація, охоплює час з 28.08.2021 по 01.05.2026 року. Зазначення в резолютивній частині рішення дати «по 19.05.2023» замість кінцевої дати затримки виплати «по 01.05.2026» є технічною опискою, оскільки вона суперечить висновку суду в мотивувальній частині про обов`язок виплатити компенсацію «за весь час затримки виплати».

Суд, розглянувши подану заяву, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 253 КАС України, питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів з дня її надходження.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви про виправлення помилки у судовому рішенні в порядку письмового провадження без виклику сторін у судове засідання.

Зі змісту поданої відповідачем заяви вбачається його незгода з викладенням третього абзацу резолютивної частини рішення суду від 05 жовтня 2026 року у справі № 160/15769/26.

Відповідно до вимог ст.253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що поняття описки і очевидної арифметичної помилки, визначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.

Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.

Під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Суд, виправляючи описку у своєму рішенні, не може змінювати зміст цього рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Аналогічна позиція викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №14.

Суд звертає увагу, що наведені відповідачем обставини, як підстава для внесення виправлення описки в рішення суду, не є ані очевидною арифметичною помилкою, ані опискою у розумінні приписів ст.253 Кодексу адміністративного судочинства України.

В даному випадку зі змісту заяви позивача вбачається, що останній, шляхом виправлення описки, просить змінити саме зміст резолютивної частини рішення суду від 05 жовтня 2026 року у справі № 160/15769/26. Внесення виправлення описки фактично може призвести до зміни змісту рішення суду, що є недопустимим при вирішенні питання про виправлення описки в судовому рішенні.

За таких обставин суд не вбачає законодавчо передбачених підстав для задоволення заяви відповідача та внесення означених виправлень до рішення суду від 05 жовтня 2026 року у справі № 160/15769/26, як і підстав для ухвалення додаткового рішення.

При цьому, заявник не обмежений у праві звернутись з апеляційною скаргою на рішення, в разі його незгоди із встановленими судом обставинами.

Керуючись статтями 241, 248, 253, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2026 року у справі № 160/15769/26 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Калугіна