ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"15" жовтня 2026 р. справа № 300/2487/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 від 01.10.2026, подану в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - заявник) 01.10.2026 звернувся до суду із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) (далі - боржник), в якій просить в порядку статті 378 КАС України:
- змінити спосіб та порядок виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 у справі №300/2487/25 із: «Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 01.08.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (в тому числі основні та додаткові види) із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 та 1 січня 2023 відповідно, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.» на "Зобов`язати 57 окрему мотопіхотну бригаду імені кошового отамана ОСОБА_2 (ОПБр, в/ч НОМЕР_1 ), пп НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) здійснити виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) грошового забезпечення за період з 01.08.2022 по 19.05.2023 (в тому числі основні та додаткові види) із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 та 1 січня 2023 відповідно в сумі 104 351,00 грн, (сто чотири тисячі триста п`ятдесят одна гривня 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, передбачених на грошове забезпечення військовослужбовців за КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», у встановленому бюджетним законодавством порядку.
Заява обґрунтована тим, що на виконання рішення суду від 12.12.2025 у справі №300/2487/25, 12.03.2026 було відкрито виконавче провадження №80483331. У межах цього виконавчого провадження відповідач здійснив нарахування та розрахунок суми додаткової винагороди, яка підлягає виплаті відповідно до рішення суду, та визначив її у розмірі 104 351,00 гривень. Отже, фактично відсутній спір щодо самого факту існування грошового зобов`язання та його розміру. Зазначає, що судовим рішенням встановлено його право на відповідну виплату, відповідач здійснив її розрахунок та нарахування, а отже, сума 104 351,00 грн, є визначеним грошовим зобов`язанням, яке підлягає виконанню. Звернув увагу суду на те, що намагаючись виконати рішення суду, боржник включив необхідну для його виконання суму до розрахунку потреби у коштах за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», однак, неодноразово повідомляв про відсутність фінансування за цим кодом. Натомість зміна способу виконання з визначенням можливості здійснення відповідної виплати за КЕКВ 2112 відповідає економічній природі первинного грошового зобов`язання, пов`язаного з грошовим забезпеченням військовослужбовця, та надає боржнику реальну можливість виконати судове рішення у встановленому законом порядку. З огляду на зазначене, на переконання заявника, зміна способу та порядку виконання рішення суду є необхідною умовою його реального виконання, а отже, фактичного поновлення його порушеного права.
Заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду призначено до розгляду у судовому засіданні на "15" жовтня 2026 року о 10:00 год.
Представник боржника 05.10.2026 в системі "Електронний суд" сформував заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду (а.с.137-140). Заперечення обґрунтоване тим, що, на виконання приписів статей 99, 100 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548-XIV пункту 5.5 розділу 5 Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України та Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.12.2016 № 744, представниками юридичної служби військової частини НОМЕР_1 було подано рапорт на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 , про зобов`язання начальника фінансово економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 виконати рішення суду у справі №300/2487/25. В свою чергу, фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 відповідно до вище вказаного рапорту було замовлено кошти для виконання рішення суду у справі № 300/2487/25, однак, у зв`язку з тривалою відсутністю фінансування на виконання рішень судів з метою виконання рішення в даній справі кошти замовляються постійно (щомісячно). Боржником зазначено, що станом на дату подання цього заперечення кошти на виконання рішення суду у справі № 300/2487/25 вкотре замовлені, що підтверджується Розрахунком потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 . Разом з тим, попри вжиття боржником залежних від нього заходів, спрямованих на своєчасне первісне та подальше повторне замовлення коштів та виконання рішення суду, з незалежних від нього причин на рахунок військової частини ще не надійшли кошти, призначені для виконання рішення суду у справі №300/2487/25. В свою чергу, на рахунку військової частини відсутні кошти за КЕКВ 2800, в тому числі й призначені для виконання рішення суду у справі №300/2487/25. Просить у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Далі, заявником 14.10.2026 в системі «Електронний суд» сформовано додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що проведення виконавчих заходів, здійснення боржником розрахунку суми заборгованості та відсутність фінансування за КЕКВ 2800 у сукупності свідчать про те, що подальше застосування такого способу не забезпечує реального поновлення його права. Натомість зміна способу виконання з визначенням можливості здійснення відповідної виплати за КЕКВ 2112 відповідає економічній природі первинного грошового зобов`язання, пов`язаного з грошовим забезпеченням військовослужбовця, та надає відповідачу реальну можливість виконати судове рішення у встановленому законом порядку (а.с.165-169 та зворотна сторона).
В судове засідання, призначене на "15" жовтня 2026 року о 10:00 год., учасники не з`явилися, причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про встановлення або зміну способу, або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
За таких обставин, суд вважає можливим вирішити питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в письмовому провадженні.
Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення у цій справі, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою, третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, відповідно до наведених вище норм остаточне рішення суду є обов`язковим для учасників справи.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-IX), який набрав чинності 19.12.2024, були внесені зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частин 1-3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням. Законодавцем прямо визначено, що зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 у справі № 300/2487/25 зокрема, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 01.08.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (в тому числі основні та додаткові види) із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 та 1 січня 2023 відповідно, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.66-76).
Вирішуючи заяву позивача про встановлення способу і порядку виконання рішення суду від 12.12.2025 у справі № 300/2487/25, суд зазначає таке.
Відповідно до Розрахунку потреби коштів для військовослужбовців, звільнених з військової служби, виконання рішень судів за видатками КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки", обчислена на виконання судового рішення від 12.12.2025 у справі № 300/2487/25 за період з 01.08.2022 по 19.05.2023, становить 104 351,00 грн (а.с.138-149).
Отже, Військова частина НОМЕР_1 виконала рішення суду в частині здійснення нарахування грошового забезпечення заявника починаючи з 01.08.2022 по 19.05.2023, з урахуванням проведених платежів.
Однак, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 у справі № 300/2487/25, яке набрало законної сили 09.02.2026, на даний час боржником не виконано в повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 не виплачено суму доплати з 01.08.2022 по 19.05.2023 у розмірі 104 351,00 грн.
З цього приводу суд зазначає таке.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому був продовжений й триває надалі.
В умовах воєнного стану держава зобов`язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії російської федерації проти України. Відтак, прийняті органами державної влади рішення, направлені для досягнення вказаних цілей, повинні піддаватись судовому контролю з особливою увагою. Водночас, за межами воєнного стану, при досягненні інших суспільних цілей, розсуд держави є істотно вужчим. Також суд зазначає, що підтримання високого рівня обороноздатності є найвищим державним інтересом і однією з найбільш захищених конституційних цінностей України, оскільки відповідно до частини першої статті 17 Конституції України захист суверенітету та територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. При цьому обмеження прав людини і громадянина під час війни може бути цілеспрямованим і масовими, однак очевидним є те, що в умовах воєнного стану підстави для його виправдання є іншими ніж у мирний час. Питання оцінки таких обмежень обумовлюються, серед іншого, тим, що у військовий час органи державної влади з метою здійснення оборони держави можуть надавати перевагу аргументам, які обумовлюють посилення обороноздатності (потреби оборони), а не тим, які націлені на відновлення індивідуальних прав та свобод.
Окрім вищенаведеного, суд зауважує, що до матеріалів справи заявником долучено копію Розрахунку на потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямком грошового забезпечення за березень та липень 2026 року, до якого включено відомості про заявника.
Наведене свідчить про вчинення відповідачем активних дій для виконання судового рішення в частині забезпечення фінансування, однак внаслідок відсутності бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень судове рішення в частині виплати заборгованості залишається невиконаним.
Окремо, суд звертає увагу заявника на те, що підпунктом 9 пункту 2.6 Інструкції №333 Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету від 12.03.2012 визначено, що за кодом 2800 "Інші поточні видатки" здійснюється виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу), крім виплат, передбачених підпунктами 24 та 28 підпункту 2.5.3 пункту 2.5 цієї глави вказаної інструкції, щодо: відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду: інші виплати юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду. Перерахування (сплата) податку та доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також інших податків і зборів, які у встановлених законодавством випадках підлягають нарахуванню/ утриманню на/з сум виплат за рішеннями суду, здійснюються за цим кодом: відшкодування судових витрат.
З огляду на зазначене, виконання судового рішення, зокрема в цій справі, щодо виплати грошового забезпечення за минулий період, здійснюється лише за кодом 2800 "Інші поточні видатки" позаяк, заявником не вірно обрано спосіб захисту порушеного права.
Згідно із статтею 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства; виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків; держава прагне до збалансованості бюджету України.
Також суд звертає увагу заявника на те, що КАС України передбачені додаткові процесуальні механізми, які спрямовані на гарантування реалізації положень статті 129-1 Конституції України, згідно з якими судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у порядку статей 382, 383 КАС України.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.
З огляду на вищенаведене, оскільки визначений заявником механізм виконання судового рішення спрямований на порушення бюджетного законодавства, суперечить цілям та усталеним принципам виконання судових рішень в адміністративних справах, заява ОСОБА_1 про встановлення і зміну способу та порядку виконання рішення суду в даній адміністративній справі не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно, після її підписання.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.