Судові рішення

Рішення № 140615312 у справі № 320/27833/25 від 13.10.2026

Рішення від 13.10.2026 в адміністративній справі № 320/27833/25 (категорія «Зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних»). Суд: Київський окружний адміністративний суд, суддя Щавінський В.Р.

Справа№ 320/27833/25
СудКиївський окружний адміністративний суд
СуддяЩавінський В.Р.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Дата ухвалення13.10.2026
Надійшло до реєстру16.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140615312

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року справа №320/27833/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ РЕЦИКЛІНГ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ РЕЦИКЛІНГ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 14.04.2025 №12742724/40938220 про відмову в реєстрації податкової накладної №49 від 31.12.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №49 від 31.12.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію; стягнути на користь позивача понесені судові витрати.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Позов мотивовано тим, що позивачем складено податкову накладну №49 від 31.12.2024 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами автоматизованого моніторингу відповідність податкової накладної критеріям ризиковості операцій стала підставою для зупинення її реєстрації.

Позивач зазначає, що на виконання вимог контролюючого органу ним було подано пояснення та документи, які підтверджують здійснення господарської операції, наявність необхідних ресурсів для її виконання, придбання, зберігання, транспортування та реалізацію відповідного товару, а також проведення розрахунків за господарськими операціями. На думку позивача, поданих документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Також, позивачем наголошено, що рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.04.2025 №12742724/40938220 не містить належного обґрунтування причин відмови у реєстрації податкової накладної, а зазначення про ненадання або часткове надання документів не дає можливості встановити, які саме документи не були надані та які конкретно обставини вони мали підтвердити. Крім того, посилання контролюючого органу на відомості форми №4ДФ щодо кількості працівників та розміру заробітної плати не стосуються визначеної контролюючим органом підстави для зупинення реєстрації податкової накладної та не можуть самі по собі бути підставою для відмови у її реєстрації.

Відповідачами до суду надані відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що з доводами позивача не погоджуються, вважають їх такими, що задоволенню не підлягають з огляду на те, що позивачем не надано усіх первинних та розрахункових документів, які б підтвердили реальність здійснення господарської операції за вказаною податковою накладною. Відтак, на думку відповідачів, контролюючий орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ РЕЦИКЛІНГ» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 40938220, та здійснює господарську діяльність, пов`язану, зокрема, з операціями з відповідними товарами та відходами, у межах якої виникли спірні правовідносини.

13.03.2023 між ТОВ «ЕКОСВІТ РЕЦИКЛІНГ» та ТОВ «КРОМБЕРГ ЕНД ШУБЕРТ УКРАЇНА ЖУ» (код ЄДРПОУ 39544054) укладено договір поставки №01/13-03/23, предметом якого є поставка відходів комплектів проводів, що містять мідь, та відходів комплектів антенного кабелю, що містять мідь.

Крім того, 20.11.2023 між ТОВ «ЕКОСВІТ РЕЦИКЛІНГ» та ТОВ «ДИФЕНС-МЕНТАЛ» (код ЄДРПОУ 37679873) укладено договір №01-20112023, відповідно до якого здійснювалась поставка порошку січеного мідного ПСМ 3 ТУ У 24.4-38261938 001:2015.

На виконання господарських операцій та за наслідками їх здійснення позивачем складено податкову накладну №49 від 31.12.2024, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, документ прийнято, однак його реєстрацію зупинено.

У зазначеній квитанції вказано, що реєстрацію податкової накладної №49 від 31.12.2024 зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуги 7406 перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягів придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У квитанції також запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

24.03.2025 позивачем подано до контролюючого органу пояснення №24/03-2025, до яких долучено копії документів, що підтверджують здійснення господарської діяльності та відповідної господарської операції.

Зокрема, позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2024 рік, фінансову звітність малого підприємства станом на 31.12.2024, договори оренди обладнання №01-09/22 від 05.09.2022, №16/11-21 від 16.11.2021, договір суборенди №01/02-22 від 18.02.2022 з відповідними актами та додатковими угодами, договір поставки №01/13-03/23 від 13.03.2023, договір транспортного експедирування №15/05-23 від 15.05.2023, договір №01-20112023 від 20.11.2023, первинні документи щодо придбання та переробки товару, документи щодо його передачі та постачання, платіжні доручення, податкові накладні, рахунки, товарно-транспортні накладні, заявки на перевезення, акти наданих послуг, технічні умови та інші документи.

Серед іншого, позивачем надано податкову накладну №49 від 31.12.2024, видаткову накладну №55 від 31.12.2024, акт приймання-передачі брухту кольорових металів №31/12-2024 від 31.12.2024, товарно-транспортну накладну №31/12-2024, заявки на транспортні послуги №3012/1, №3012/2, №3112, відповідні рахунки та акти, а також документи щодо переробки продукції.

Крім того, надано документи щодо наявності у позивача трудових ресурсів, зокрема накази про прийняття на роботу та призначення директора, штатний розпис, аналіз заробітної плати за грудень 2024 року та інші документи.

31.03.2025 позивач отримав повідомлення №12685161/40938220 про необхідність подання додаткових пояснень та документів, у якому запропоновано надати письмові пояснення та документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній, а також документи щодо наявності та місць зберігання товарів, облікованих на рахунках класу 2, документи щодо якості товару, сертифікати та паспорти якості.

07.04.2025 позивачем подано додаткові пояснення №07/04-2025 та відповідні документи, що підтверджується квитанцією №2 про реєстрацію документа №[номер приховано].

За результатами розгляду поданих позивачем пояснень та документів Комісією Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення від 14.04.2025 №12742724/40938220 про відмову в реєстрації податкової накладної №49 від 31.12.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено ненадання/часткове надання письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

При цьому в рішенні контролюючого органу також зазначено відомості форми №4ДФ за IV квартал 2024 року щодо декларування трьох працівників із середньою заробітною платою 5400 грн, із посиланням на те, що заробітна плата за повністю відпрацьований місяць не може бути нижчою за мінімальну заробітну плату.

Не погодившись із рішенням контролюючого органу, 23.04.2025 позивач подав скаргу №23/04-2025, яка зареєстрована за №[номер приховано], повторно надавши первинні документи та пояснення щодо здійснення господарської операції.

30.04.2025 за результатами розгляду скарги прийнято рішення №18605/40938220/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення контролюючого органу - без змін.

Вважаючи рішення від 14.04.2025 №12742724/40938220 протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені строки скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є сукупністю заходів та їх послідовністю, що здійснюються контролюючим органом з метою виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення перевірки податкової накладної/розрахунку коригування на відповідність ознакам безумовної реєстрації, платника податку на відповідність критеріям ризиковості платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування на відповідність критеріям ризиковості здійснення операцій, а також показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 5 Порядку №1165 визначено ознаки, за наявності яких податкова накладна/розрахунок коригування підлягає безумовній реєстрації.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку та/або податкова накладна/розрахунок коригування відповідає критеріям ризиковості платника податку та/або критеріям ризиковості здійснення операцій, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, наведених у додатку 3 до Порядку №1165, передбачено відповідну ознаку ризиковості здійснення операцій, пов`язану, зокрема, з перевищенням обсягу постачання товару/послуги над величиною залишку, що визначається як різниця обсягів придбання та обсягів постачання відповідного товару/послуги.

Разом із тим, сама по собі відповідність господарської операції критерію ризиковості здійснення операцій не є доказом нереальності господарської операції та не звільняє контролюючий орган від обов`язку належним чином обґрунтувати рішення, прийняте за результатами розгляду пояснень та документів платника податку.

Зупинення реєстрації податкової накладної є превентивним заходом, спрямованим на недопущення безпідставного формування податкового кредиту та запобігання можливим порушенням податкового законодавства, а тому не повинно підміняти собою податкову перевірку господарської операції.

Порядок №520 визначає механізм прийняття комісіями регіонального рівня рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 5 Порядку №520 перелік документів, які платник податку має право подати на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, включає договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них, документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів/послуг, накладні, розрахункові документи, банківські виписки та інші документи, що підтверджують відповідні обставини.

Водночас наведений перелік не є таким, що підлягає безумовному застосуванню в кожній конкретній ситуації незалежно від характеру господарської операції. Платник податку має надати ті документи, які підтверджують саме ту господарську операцію, відомості про яку зазначені у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Суд звертає увагу, що під час розгляду питання про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не здійснює повноцінну перевірку реальності господарської операції, оскільки така перевірка може бути проведена контролюючим органом у межах відповідних заходів податкового контролю.

Аналогічний правовий підхід викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 16.02.2023 у справі №380/7648/22, відповідно до якого здійснення моніторингу відповідності податкової накладної критеріям ризиковості не є тотожним проведенню перевірки реальності господарських операцій.

Предметом судового контролю у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних є, насамперед, дотримання контролюючим органом передбаченої законодавством процедури прийняття відповідного рішення, а також наявність достатніх та належно обґрунтованих підстав для його прийняття.

Верховний Суд у постанові від 18.11.2021 у справі №380/3498/20 звернув увагу, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної повинно містити конкретні мотиви та підстави його прийняття, а контролюючий орган має вказати, які саме документи не подані або які недоліки таких документів перешкоджають реєстрації податкової накладної.

Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що платник податку має бути належним чином повідомлений про конкретні обставини, які зумовили зупинення реєстрації податкової накладної, та про документи, подання яких є необхідним для прийняття рішення про її реєстрацію.

Зокрема, у постановах Верховного Суду у справах №360/2460/20, №380/5383/21, №520/15348/2020, №380/7736/21 та №320/3484/21 сформовано правові висновки щодо необхідності чіткого зазначення контролюючим органом критерію ризиковості та конкретизації документів, які необхідно подати платнику податку для підтвердження відповідної господарської операції.

Саме лише загальне посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій без зазначення конкретних обставин, які зумовили висновок про відповідність операції такому критерію, не забезпечує платнику податку можливості зрозуміти причини зупинення реєстрації податкової накладної та визначити необхідний перелік документів для усунення відповідних сумнівів контролюючого органу.

Подібний підхід викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах у справах №0940/1240/18, №819/330/18 та №824/245/19-а.

При цьому посилання контролюючого органу на формальну форму квитанції не звільняє його від виконання вимог щодо обґрунтованості та вмотивованості прийнятого рішення. Такий висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду, викладеним, зокрема, у справах №640/11321/20 та №320/3484/21.

За приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме на контролюючий орган покладається обов`язок довести правомірність прийнятого рішення, у тому числі надати суду належні та допустимі докази того, що подані платником податку документи не підтверджують відповідної господарської операції або що такі документи містять конкретні недоліки, які перешкоджали реєстрації податкової накладної.

Як встановлено судом, після зупинення реєстрації податкової накладної №49 від 31.12.2024 позивачем було подано контролюючому органу значний обсяг документів, які стосуються його господарської діяльності та відповідної господарської операції.

Надані позивачем документи містять відомості щодо договірних відносин, придбання та переробки товару, його зберігання, транспортування, передачі, проведення розрахунків, наявності матеріально-технічної бази та трудових ресурсів.

При цьому контролюючим органом у рішенні від 14.04.2025 №12742724/40938220 не зазначено конкретно, які саме документи з поданих позивачем не були надані, які саме документи були надані неналежної форми або з порушеннями, у чому конкретно полягають такі порушення та яким чином вони перешкоджають підтвердженню інформації, зазначеної у податковій накладній.

Посилання у рішенні на ненадання/часткове надання документів без конкретизації їх переліку не може вважатися достатнім мотивуванням рішення суб`єкта владних повноважень.

Так само зазначення контролюючим органом відомостей щодо середньої заробітної плати працівників позивача саме по собі не свідчить про нереальність господарської операції, а також не є належним обґрунтуванням відмови у реєстрації податкової накладної, якщо такі обставини не були визначені підставою для зупинення її реєстрації.

Суд звертає увагу, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної у квитанції зазначено відповідність операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас у подальшому контролюючий орган не навів належного обґрунтування того, які саме подані документи не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній.

Відповідачами не доведено, що позивачем не було подано документів, передбачених Порядком №520, у такому обсязі, який би об`єктивно унеможливлював прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Наведене свідчить про те, що рішення від 14.04.2025 №12742724/40938220 не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, оскільки не містить чіткого викладення обставин, які стали підставою для висновку про необхідність відмови у реєстрації податкової накладної.

Суд також враховує, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо.

Таким чином, контролюючий орган, приймаючи спірне рішення, повинен був належним чином оцінити подані позивачем документи та у разі їх недостатності чітко зазначити, яких саме документів не вистачає та які обставини вони мають підтвердити.

Натомість відповідачем не наведено конкретних обставин, які б свідчили про невідповідність поданих документів вимогам законодавства або про те, що вони не підтверджують господарську операцію, зазначену у податковій накладній №49 від 31.12.2024.

За таких обставин суд доходить висновку, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.04.2025 №12742724/40938220 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №49 від 31.12.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком платника податку у встановлений законом строк.

Згідно з пунктом 19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються з урахуванням вимог пунктів 12 та 13 цього Порядку у день настання однієї із відповідних подій, зокрема набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, яке набрало законної сили, така податкова накладна/розрахунок коригування реєструється в Реєстрі в день надходження відповідного рішення.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

З огляду на встановлені судом обставини та висновок про протиправність рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.04.2025 №12742724/40938220, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №49 від 31.12.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Такий спосіб захисту відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах у справах №360/2460/20, №360/3253/20 та №320/3484/21.

При цьому суд зазначає, що реєстрація податкової накладної має бути здійснена датою її первинного подання на реєстрацію, оскільки саме така дата визначає момент виникнення відповідного обов`язку щодо її реєстрації та забезпечує повне відновлення порушених прав позивача.

Відтак, позовна вимога про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №49 від 31.12.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію також підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

З огляду на задоволення позовних вимог судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-77, 132, 134, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 14.04.2025 №12742724/40938220 про відмову в реєстрації податкової накладної №49 від 31.12.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №49 від 31.12.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ РЕЦИКЛІНГ» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
26.06.2025 Ухвала № 128465062 без тексту Київський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 40938220. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг