КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
13 жовтня 2026 року Київ Справа № 320/43010/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної поліції України в Київській області, у якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції і Київській області від 28.06.2023 № 241 про застосування дисциплінарного стягнення до майора поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Обухівського районного управління поліції, у вигляді звільнення зі служби в поліції.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції Київській області від 29.06.2023 № 142 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Обухівського районного управління поліції, зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України.
3. Поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Обухівського районного управління поліції 30.06.2023.
4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.06.2023 по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року відкрито провадження у адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
У січні 2024 року від ГУ НП в Київській області надійшла заява про залишення позову без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ НП України в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
07 жовтня 2024 року позивачка надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просила переглянути і скасувати оскаржені судові рішення та прийняти нове судове рішення по суті вимог.
19 лютого 2026 року Верховний Суд Касаційну скаргу позивача задовольнив, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року скасував, а справу №320/43010/23 направив до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
02 червня 206 року наведена вище адміністративна справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І.
08 червня 2026 року суд своєю ухвалою прийняв до провадження адміністративну справу № 320/43010/23 та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судове засідання на 13 липня 2026 року о 13:30 год.
13 липня 2026 року, за наслідками проведених підготовчих дій, за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача Ковальчук А.С. та представника відповідача Чубинського В.С. суд закрив підготовче провадження, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 31 серпня 2026 року о 12:15год.
Судове засідання призначене на 31.08.2026 о 12:15 знято з розгляду у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Києві.
Наступне судове засідання призначено на 30.09.2026 о 09:30 год про що сторони у справі повідомлені належним чином.
01.10.2026 представник позивача надала до суду заяву про завершення розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд зазначає, що станом на 02.10.2026 інших клопотань чи заяв, а також додаткових документів, від сторін по справі до суду не надійшло.
Суд своєю ухвалою від 02.10.2026 ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін.
Перевіривши матеріали адміністративної справи суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ НП України в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
19 лютого 2026 року Верховний Суд Касаційну скаргу позивача задовольнив, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року скасував, а справу №320/43010/23 направив до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Зокрема Верховний Суд вказав про скасування судових рішень першої та апеляційної інстанції із направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд в частині вирішення питання щодо пропуску строку.
Відповідно, суд вказує слідуюче.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Визначення законодавцем строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Відповідно, частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Згідно із частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас за частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - «Дисциплінарний статут») передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Згідно із статтею 13 Дисциплінарного статуту НП України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Визначені види дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, та пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби мають бути реалізовані шляхом видання наказу по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення, як це передбачено частиною третьою статті 22 Дисциплінарного статуту НП України.
Відповідно, Дисциплінарний статут, є застосовним до спірних правовідносин, що узгоджується із правовими висновками Верховного Суду у постановах від 14 вересня 2023 року по справі №520/12477/22 та від 9 листопада 2023 року у справі №520/12478/22, та який пов`язує відлік строку звернення до суду задля оскарження наказу про своє звільнення не із днем отримання примірника такого наказу, а із днем ознайомлення із ним, що узгоджується із висновками Верховного Суду викладені у постанові від 25.04.2024 у справі №520/11247/22.
Позивач в даній справі просить скасувати наказ №241 від 28.06.2023, яким застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади та наказ від 29.06.2023 № 142 о/с про звільнення.
Позов подано до суду 21.11.2023.
Відповідно до частин першої та другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 74 КАС України).
Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абзац другий частина друга статті 77 КАС України).
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 КАС України).
Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлено статтею 123 КАС України, згідно з частинами першою-третьою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи висновки Верховного Суду вказані в постанові від 19 лютого 2026 року в частині вирішення питання щодо пропуску строку, застосування правової оцінки означеної у справі №420/15422/22, для встановлення у даній справі дотримання чи пропущення позивачем строку звернення до суду із даним позовом, суд вважає необхідним витребувати у відповідача пояснення із належними та достатніми доказами ознайомлення позивача зі спірними наказами №241 від 28.06.2023 та від 29.06.2023 № 142 о/с, у позивача обґрунтування дотримання строку звернення до суду визначеного статтею 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 74, 76, 77, 80, 118, 122, 123, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
Витребувати у відповідача ГУ НП в Київській області пояснення із належними та достатніми доказами ознайомлення позивача ОСОБА_1 зі спірними наказами №241 від 28.06.2023 та від 29.06.2023 № 142 о/с.
Позивачу надати обґрунтування дотримання строку звернення до суду визначеного статтею 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Ухвалу надіслати (вручити) сторонам.
Витребувані докази та обґрунтування надати сторонами до суду протягом 5 днів з дня отримання ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Войтович І. І.