154/3527/26
2/154/1915/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області у складі
головуючого судді Вітера І.Р.,
за участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Олевський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Ващук Юлію Сергіївну звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження.
Позов обґрунтовано тим, що мати позивача ОСОБА_8 та відповідач ОСОБА_2 у 2004 році проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. У період їх спільного проживання мати позивача завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина - ОСОБА_1 .
Оскільки батьки позивача не перебували у зареєстрованому шлюбі та не подавали спільної заяви про визначення походження дитини від батька, відомості про батька були внесені до актового запису про народження відповідно до частини першої статті 135 СК України.
Позивач зазначив, що з дитинства знав про своє походження від ОСОБА_2 . При цьому його дід - ОСОБА_3 , батько відповідача, визнавав позивача своїм онуком, підтримував із ним родинні стосунки та не заперечував проти офіційного встановлення батьківства свого сина.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , зник безвісти під час виконання бойового завдання.
З метою підтвердження свого походження позивач разом із ОСОБА_3 пройшов молекулярно-генетичне дослідження, за результатами якого ймовірність того, що останній є біологічним батьком батька позивача, становить 99,97 відсотка.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьком та внести відповідні зміни до актового запису № 12 від 01 листопада 2004 року про народження ОСОБА_1 .
Рух справи та позиції учасників.
Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 22 вересня 2026 року до участі у справі залучено як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, дружину відповідача ОСОБА_4 та його дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .
Під час розгляду справи треті особи подали письмові заяви, у яких не заперечували проти задоволення позову та просили провести розгляд справи без їхньої участі.
Зокрема, ОСОБА_3 , який є батьком відповідача, письмово повідомив суд про відсутність заперечень щодо задоволення позовних вимог.
Аналогічні заяви подали дружина відповідача ОСОБА_4 , його повнолітній син ОСОБА_5 , а також законні представники неповнолітніх дітей відповідача - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
13 жовтня 2026 року представник позивача подала заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, у якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.
У судове засідання 14 жовтня 2026 року учасники справи не з`явилися.
Відповідач ОСОБА_2 особистої позиції щодо заявлених позовних вимог не висловлював у зв`язку зі зникненням безвісти під час виконання бойового завдання.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом установлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Будки-Комсомольські Олевського району Житомирської області, що підтверджується свідоцтвом про народження та паспортом громадянина України.
Згідно з витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян, сформованим 19 травня 2026 року за № 0[телефон приховано], державну реєстрацію народження ОСОБА_1 здійснено виконавчим комітетом Комсомольської сільської ради Олевського району Житомирської області 01 листопада 2004 року, актовий запис № 12.
Матір`ю дитини зазначено ОСОБА_8 , батьком - ОСОБА_11 .
Водночас у зазначеному витягу прямо вказано, що відомості про батька дитини внесені відповідно до частини першої статті 135 СК України.
Таким чином, під час державної реєстрації народження позивача походження дитини від конкретного чоловіка у встановленому законом порядку визначено не було, а відомості про батька записано за вказівкою матері.
Із довідки Оваднівської сільської ради Володимирського району Волинської області від 21 травня 2026 року № 110 установлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно із записами в погосподарській книзі № 5 за 2001-2005 роки була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 у період із 30 січня до 13 серпня 2004 року.
Згідно з витягом із Реєстру територіальної громади від 21 травня 2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за цією ж адресою - АДРЕСА_1 - із 10 лютого 1999 року.
Отже, офіційними документами підтверджено, що в період, який передував народженню позивача та відповідав часу його зачаття, мати позивача проживала за місцем реєстрації відповідача.
Наведені обставини узгоджуються з доводами позивача про існування між його матір`ю та відповідачем сімейних відносин без реєстрації шлюбу в цей період.
Додатково позивачем надано копію трудової книжки ОСОБА_8 , записи якої підтверджують її трудову діяльність у відповідний період на території Житомирської області. Цей документ узгоджується з іншими відомостями про місце її перебування та проживання, хоча самостійно не встановлює характеру її особистих стосунків із відповідачем.
Зі свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що його батьком є ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_12 .
Особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , підтверджується його паспортом громадянина України та відомостями Реєстру територіальної громади.
Таким чином, родинний зв`язок між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджений офіційними документами державної реєстрації актів цивільного стану.
Для перевірки походження позивача 03 липня 2026 року медико-генетичним центром «Мама Папа» складено висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду № 54982.
Дослідження проведено за зверненням ОСОБА_1 з використанням біологічних зразків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
На вирішення експертного дослідження поставлено питання про те, чи є ОСОБА_3 біологічним дідусем, а саме батьком біологічного батька ОСОБА_1 .
Із дослідницької частини висновку встановлено, що для генетичного аналізу використано біологічні зразки учасників дослідження, отримані шляхом відбору букального епітелію.
Висновок містить відомості про учасників дослідження, документи, використані для встановлення їхніх осіб, опис процедури відбору біологічного матеріалу, акт його відбору, опис застосованих лабораторних методів, отримані результати генотипування, електрофореграми та статистичне обґрунтування результатів.
У ході дослідження проведено аналіз генетичних маркерів Y-хромосоми, що дає можливість встановити споріднення чоловіків за прямою батьківською лінією.
За результатами дослідження встановлено збіг досліджених Y-хромосомних маркерів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
У таблиці результатів дослідження наведено генетичні профілі обох осіб, визначено комбінований індекс спорідненості 3372 та ймовірність спорідненості 99,97 відсотка.
За результатами статистичної обробки отриманих даних експертом сформульовано висновок про те, що ймовірність того, що ОСОБА_3 є біологічним батьком батька ОСОБА_1 , становить 99,97 відсотка.
Крім того, позивачем надано фотографії, які, за твердженням позивача, відображають його спільне перебування з ОСОБА_3 . Ці фотоматеріали узгоджуються з повідомленими позивачем обставинами підтримання особистих стосунків із родиною відповідача.
Факт зникнення відповідача під час виконання бойового завдання підтверджується витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 1202603[телефон приховано], відомості про яке внесено 05 травня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.
Згідно із зазначеним витягом 03 травня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Кузьминівка Бахмутського району Донецької області зник безвісти військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Доказів смерті відповідача або наявності судового рішення про оголошення його померлим матеріали справи не містять.
Мотиви суду та застосовані норми права.
Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений, зокрема, самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 досяг повноліття, а запис про його батька здійснено саме відповідно до частини першої статті 135 СК України. Отже, позивач є належним суб`єктом звернення до суду із заявленими вимогами, а передбачені статтею 128 СК України умови для судового визнання батьківства дотримані.
Окремої оцінки потребує обставина зникнення відповідача безвісти під час проходження військової служби.
Відповідно до частини другої статті 24 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Зникнення особи безвісти за особливих обставин не є тотожним її смерті та саме по собі не припиняє цивільної правоздатності такої особи.
Стаття 130 СК України регулює встановлення факту батьківства чоловіка у разі його смерті, якщо він не перебував у шлюбі з матір`ю дитини.
Натомість у разі відсутності належних доказів смерті особи, батьківство якої належить встановити, застосуванню підлягають положення статті 128 СК України про визнання батьківства в позовному провадженні.
Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 09 липня 2025 року у справі № 201/1017/25 (провадження № 61-5429св25), у якій зазначено, що відсутність відомостей про смерть особи або рішення суду про визнання її померлою виключає встановлення факту батьківства в порядку окремого провадження та зумовлює необхідність звернення з позовом про визнання батьківства.
У постанові від 01 грудня 2025 року у справі № 686/28148/23 (провадження № 61-4334св25) Верховний Суд також підтвердив, що в разі зникнення особи безвісти за особливих обставин належним способом захисту є позов про визнання батьківства, а належним відповідачем - чоловік, якого позивач вважає батьком дитини.
Таким чином, заявлені ОСОБА_1 вимоги відповідають передбаченому законом способу захисту права на юридичне визначення свого походження.
Вирішуючи питання про доведеність походження позивача від відповідача, суд виходить із такого.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 80, 81 та 89 ЦПК України суд установлює обставини справи на підставі належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, які оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Статтею 106 ЦПК України передбачено право учасника справи подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Поданий позивачем висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження № 54982 від 03 липня 2026 року складений для подання до суду, містить відомості про експерта, поставлені питання, об`єкти та методи дослідження, опис його проведення, отримані результати й обґрунтовані висновки.
У висновку зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок відповідно до статті 384 КК України.
Наявність зазначених відомостей, а також дослідницької частини з викладенням застосованих методик і фактично отриманих результатів відповідає процесуальним вимогам до експертного висновку, складеного на замовлення учасника справи.
Суд оцінює зазначений документ як висновок експерта відповідно до статей 102, 106 та 110 ЦПК України.
За змістом висновку дослідження проводилося щодо споріднення між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за чоловічою батьківською лінією.
Суд враховує, що дослідження Y-хромосомних генетичних маркерів саме по собі встановлює належність чоловіків до спільної батьківської генетичної лінії, а не здійснює безпосереднього порівняння генетичних профілів позивача та конкретного чоловіка, якого він вважає своїм батьком.
Водночас у цій справі значення такого дослідження не обмежується абстрактним встановленням генетичного споріднення двох осіб.
Офіційним свідоцтвом про народження ОСОБА_2 підтверджено, що ОСОБА_3 є його батьком.
Отже, особа, з якою проведено генетичне порівняння позивача, має документально підтверджений безпосередній родинний зв`язок із відповідачем.
Результат дослідження з імовірністю споріднення 99,97 відсотка об`єктивно підтверджує належність ОСОБА_1 до тієї самої чоловічої генетичної лінії, до якої належить відповідач.
Цей висновок суд оцінює у взаємному зв`язку з іншими доказами, які стосуються безпосередньо походження позивача від ОСОБА_2 .
Зокрема, офіційними документами підтверджено проживання матері позивача за адресою реєстрації відповідача в період, що відповідає часу зачаття дитини.
ОСОБА_3 , який є батьком відповідача та безпосереднім учасником генетичного дослідження, визнає позивача своїм онуком і не заперечує проти встановлення батьківства свого сина.
Подані фотоматеріали узгоджуються з відомостями про підтримання особистих стосунків між позивачем та родиною відповідача.
Також суд враховує письмові позиції дружини відповідача, його повнолітнього сина та законних представників неповнолітніх дітей, які не висловили заперечень щодо заявлених вимог.
При цьому відсутність заперечень третіх осіб суд не ототожнює із визнанням позову відповідачем і не розглядає як самостійний доказ його біологічного батьківства.
Зазначені обставини мають допоміжне доказове значення та оцінюються виключно в сукупності з іншими доказами походження позивача.
Суд також не робить висновків про причини, з яких батьківство ОСОБА_2 не було зареєстроване раніше, оскільки такі причини не є предметом доказування у справі.
Сам факт відсутності добровільного юридичного оформлення батьківства не свідчить ані про заперечення відповідачем біологічного походження позивача, ані про свідоме ухилення від здійснення батьківських прав чи виконання відповідних обов`язків.
Завданням суду є встановлення походження позивача на підставі належних доказів, а не оцінка особистих стосунків його батьків або поведінки відповідача в минулому.
Важливість об`єктивних генетичних досліджень для вирішення спорів про батьківство відзначена Європейським судом з прав людини в рішенні від 07 травня 2009 року у справі «Калачова проти Росії» (Kalacheva v. Russia, заява № 3451/05, § 34).
Європейський суд з прав людини наголосив на особливій доказовій цінності ДНК-досліджень для встановлення біологічного походження та необхідності їх належної оцінки національними судами.
Водночас відповідно до статті 89 ЦПК України висновок експерта не звільняє суд від оцінки всіх інших доказів і встановлення їх достатності для вирішення спору.
У цій справі результати молекулярно-генетичного дослідження узгоджуються з документально підтвердженими обставинами спільного місця проживання матері позивача та відповідача в період зачаття дитини, встановленим походженням відповідача від учасника генетичного дослідження, а також відомостями про фактичні родинні відносини між позивачем і сім`єю відповідача.
Сукупність цих доказів утворює послідовну та взаємоузгоджену доказову картину походження ОСОБА_1 від ОСОБА_2 .
При цьому суд не встановив суперечностей між основними доказами, які б ставили під сумнів їх достовірність або не дозволяли зробити висновок про походження позивача від відповідача.
Відсутність безпосереднього генетичного дослідження біологічних зразків відповідача зумовлена об`єктивними обставинами його зникнення безвісти та не спростовує доказового значення результатів дослідження, проведеного за участю його батька.
З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що подані докази у своїй сукупності є достатніми та більш переконливими для підтвердження походження позивача від ОСОБА_2 , ніж припущення про можливе інше походження, яке не підтверджене жодними конкретними обставинами справи.
Отже, суд визнає доведеним, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
При цьому суд враховує, що право людини знати своє походження та домагатися його юридичного визнання є складовою права на повагу до приватного і сімейного життя, гарантованого статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Визнання батьківства за встановлених обставин забезпечує відповідність юридичного статусу позивача його біологічному походженню та усуває невизначеність у сімейно-правових відносинах.
Таке рішення ґрунтується на встановлених судом фактах походження, не містить негативної оцінки особистості відповідача та не вирішує питань реалізації окремих майнових прав, які можуть виникнути у зв`язку з установленим батьківством.
Відповідно до статті 134 СК України на підставі рішення суду про визнання батьківства орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження та видає нове свідоцтво про народження.
Оскільки вимога про внесення змін до актового запису є похідною від вимоги про визнання батьківства, а походження позивача від відповідача доведено, наявні правові підстави для задоволення обох позовних вимог.
При цьому зміни підлягають внесенню саме до відомостей про батька позивача, без зміни його прізвища, власного імені та по батькові, оскільки відповідних позовних вимог не заявлено.
Керуючись статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 121, 125, 128, 134, 135 СК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 102, 106, 110, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Олевський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України.
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , № 12 від 01 листопада 2004 року, складеного виконавчим комітетом Комсомольської сільської ради Олевського району Житомирської області, зазначивши у відомостях про батька замість ОСОБА_11 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України.
В іншій частині відомості актового запису про народження ОСОБА_1 залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.Р. Вітер