Справа № 357/154/26
Провадження № 2-п/357/94/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бебешко М. М. ,
при секретарі - Ільницька І. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Божок Лілі Володимирівни про перегляд заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2026 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гроші 247» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В :
02 жовтня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Божок Лілі Володимирівна звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2026 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гроші 247» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заяви вказував, що Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 18 вересня 2026 року було прийняте заочне рішення, яким задоволено позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Гроші 247» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Суд необґрунтовано розглянув справу без сторони відповідача, незважаючи на клопотання останньої про відкладення судового розгляду. Крім цього, позивач не укладав кредитного договору та не отримував кредиті кошти.
Ухвалою суду від 05 жовтня 2026 року, заяву прийнято до провадження та призначено розгляд заяви у відкритому судовому засіданні на 14 жовтня 2026 року.
Сторони та їх представники в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлені судом своєчасно.
Представник відповідача у поданому до суду клопотанні просила суд розглядати справу за її відсутності.
Суд вважає за можливе розглядати заяву про перегляд заочного рішення без участі сторін, так як, згідно з вимогами статті 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне:
Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2026 року було задоволено в повному обсязі позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Гроші 247» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
При вирішенні заяви суд про перегляд заочного рішення виходить з наступного:
Відповідно до статті 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно з вимогами статті 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Головуючий відкриває судове засідання і з`ясовує, хто з учасників справи з`явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з`ясовує думку сторін та інших учасників справи щодо вимог про перегляд заочного рішення.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи - частина перша статті 288 ЦПК України.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Станом на день подачі заяви про перегляд заочного рішення (02 жовтня 2026 року) представник відповідача на спростування доводів, викладених у рішенні суду від 18 вересня 2026 року, не надала суду доказів, які могли би призвести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково або до його зміни.
За таких обставин, суд вважає, що при поданні заяви про перегляд заочного рішення відповідач не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення від 18 вересня 2026 року.
Слід зазначити, що заява про перегляд заочного рішення суду була подана більше ніж через одинадцять років після його винесення, тому під час вирішення питання про його скасування слід звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини щодо принципу остаточності рішення та правової визначеності.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 Конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування заочного рішення суду, тому заяву представника відповідача - адвоката Божок Лілі Володимирівни про перегляд заочного рішення необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. 259-261, 284, 287, 288, 352-354 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Заяву представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2026 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гроші 247» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Ухвала не підлягає оскарженню.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя М. М. Бебешко