МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
15 жовтня 2026 р. № 400/4221/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянувши заяву щодо прийняття звіту по адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
про ст. 382 судовий контроль,
ВСТАНОВИВ:
?Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 у справі № 400/4221/26 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, починаючи з 01.04.2026, з урахуванням раніше проведених виплат.
Постановою ПААС від 25.08.2026 року встановлено судовий контроль за виконанням зазначеного рішення та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подати звіт про його виконання.
?На виконання вимог суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області подано звіт, у якому зазначено, що на виконання рішення суду від 12.05.2026 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за результатами якого основний розрахований розмір пенсії склав 13 879,67 грн, а сума нарахованої заборгованості за період з 01.04.2026 по 30.06.2026 становить 6 000,00 грн. Водночас боржник послався на те, що виплата нарахованих за рішенням суду сум здійснюється в межах бюджетних асигнувань, затверджених на цю мету за відповідними бюджетними програмами, та після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.
?Позивачка подала заперечення на звіт відповідача, у яких просила суд не затверджувати звіт ГУ ПФУ в Миколаївській області та накласти на керівника Головного управління ПФУ в Миколаївській області штраф у розмірі від 20 до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на підставі ст. 382 КАС України.
?Обґрунтовуючи свої заперечення, ОСОБА_1 вказала на те, що ?у доданому боржником до звіту Розрахунку на доплату від 13.07.2026 у стовпчику «Підлягало виплаті» замість належної та нарахованої суми пенсії в розмірі 13 879,67 грн зазначені значно менші суми (від 7 969,53 грн до 9 969,53 грн), що призводить до протиправного зменшення фактично виплачуваного розміру пенсії на 5 910,14 грн щомісяця.
?Виконанням судового рішення відповідно до ст. 129-1 Конституції України є виплата перерахованої пенсії в повному обсязі, а не лише паперове нарахування заборгованості.
?Відсутність бюджетних коштів, згідно з правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду (постанова у справі № 911/4249/16), Конституційного Суду України (рішення від 09.07.2007 № 6-рп/2007) та прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Кечко проти України», «Бакалов проти України», «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України»), не є правовою підставою для звільнення органу державної влади від виконання покладеного на нього зобов`язання та відповідальності за його невиконання.
?Розглянувши поданий звіт, заперечення позивачки, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та розрахунки, суд доходить таких висновків.
?Відповідно до частин першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суд ухвалою може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у розмірі від двадцяти до сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб або прийняти звіт.
?Аналіз зазначених норм свідчить про те, що судовий контроль за виконанням судових рішень є спеціальним процесуальним інститутом адміністративного судочинства, призначенням якого є забезпечення належного, повного та ефективного виконання рішень суду суб`єктами владних повноважень.
?Накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень за своєю правовою природою є заходом персонального процесуального примусу (штрафною санкцією), який застосовується судом виключно у випадку встановлення фактів умисного невиконання судового рішення, злісного ухилення від вжиття заходів щодо його виконання або протиправного ігнорування ухвал суду.
?Верховний Суд у постановах від 31.08.2023 у справі № 560/16807/21 та від 23.04.2020 у справі № 560/2744/19 неодноразово наголошував, що суб`єкт владних повноважень не може бути притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу, якщо ним вжито всіх залежних від нього реальних та можливих заходів щодо виконання рішення суду в межах наданих законом повноважень.
?Як встановлено судом під час розгляду звіту, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 вчинено такі конкретні дії: ?здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника з 01.04.2026 із застосуванням щомісячної доплати 2000,00 грн відповідно до Постанови КМУ № 713; ?сформовано новий перерахований розмір пенсії у сумі 13 879,67 грн; нараховано заборгованість за минулий період (з 01.04.2026 по 30.06.2026) у розмірі 6000,00 грн та внесено відомості про боргові зобов`язання до відповідної підсистеми ІТ-системи Пенсійного фонду України для виплати у порядку черговості; направлено звернення до Пенсійного фонду України щодо виділення додаткових бюджетних асигнувань для виплати нарахованих сум.
?Зазначені обставини підтверджують, що відповідач вчинив необхідні розпорядчі та розрахункові дії, спрямовані на юридичне та фактичне реаходження рішення суду у площину його виконання.
?Щодо доводів позивачки про невідображення у Розрахунку повного розміру виплачуваних сум, часткову виплату та вимог про накладення штрафу, суд надає окрему розширену правову оцінку:
?Суд наголошує на тому, що предметом судового контролю у формі розгляду звіту за ст.382 КАС України є з`ясування факту вчинення (або невчинення) боржником дій, зобов`язання вчинити які безпосередньо покладено резолютивною частиною рішення суду.
?Суд роз`яснює, що незгода позивачки із правильністю сформованого пенсійним органом Розрахунку від 13.07.2026, наявність розбіжностей у математичних показниках (зазначення у стовпчику «Підлягало виплаті» суми від 7 969,53 грн замість 13 879,67 грн) та факт здійснення щомісячних виплат у зменшеному обсязі являють собою окремий правовий спір щодо правильності методології обчислень, застосування внутрішніх обмежень виплат пенсійним органом чи протиправності нових дій/бездіяльності боржника при проведенні виплат.
?Такий спір не підлягає розв`язанню та перевірці в межах процесуальної процедури розгляду звіту про виконання судового рішення за ст. 382 КАС України, виходячи з таких мотивів:
Суд у процедурі ст.382 КАС України оцінює суто процесуальну дисципліну боржника та факт виконання вимог суду, однак не підміняє собою органи Пенсійного фонду України, не здійснює бухгалтерських перерахунків та не ревізує методологію нарахованих сум по суті.
?Неможливості накладення штрафу за розбіжності в розрахунках: Застосування штрафу на керівника за ст. 382 КАС України вимагає доведеності особистої вини керівника у відвертому та саботажному ухиленні від виконання судового акта. Наявність спірних питань щодо нарахування чи виплати грошових сум під час виконання рішення не може трактуватися як умисне та протиправне ухилення керівника органу від виконання рішення суду, а тому не створить правових підстав для його штрафування.
?Якщо стягувач вважає, що відповідач при виконанні рішення суду допустив нові самостійні порушення (зокрема, безпідставно зменшив розмір щомісячної виплати з 13 879,67 грн до 7 969,53 грн чи неправильно заповнив розрахункові відомості), така дія чи бездіяльність боржника підлягає захисту шляхом подання заяви в порядку статті 383 КАС України (про визнання протиправними дій чи бездіяльності, вчинених на виконання рішення суду).
?Крім того, у разі вчинення органом ПФУ нових протиправних дій щодо обмеження виплат, які не були предметом первинного судового розгляду, заявник не позбавлений права на захист порушеного права шляхом пред`явлення самостійного позову в порядку загального позовного провадження.
?Вимога про перерахунок самого розрахунку на доплату заборгованості також підлягає реалізації через процедуру примусового виконання рішення суду в межах відкритого виконавчого провадження органами Державної виконавчої служби України.
?Суд повністю підтверджує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, Конституційного Суду України та ЄСПЛ про те, що відсутність коштів не є підставою для невиконання рішення суду.Однак зазначені правові висновки застосовуються для констатації протиправності бездіяльності держави та стягнення коштів у позовному/виконавчому провадженні, проте не є автоматичною підставою для застосування особистого штрафу до керівника за відсутності його особистої протиправної вини.
?Враховуючи, що відповідачем вчинено передбачені законом розпорядчі дії щодо проведення перерахунку на виконання рішення суду від 12.05.2026, а розбіжності щодо сумових показників фактичної виплати підлягають вирішенню в інших процесуальних порядках, суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ в Миколаївській області та наявність підстав для прийняття поданого звіту.
?Керуючись статтями 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -;
?УХВАЛИВ:
1.?Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 в адміністративній справі № 400/4221/26.
2.?У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - відмовити.
3.?Керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від сплати штрафу звільнити.
?Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А.В. Величко