Судові рішення

Рішення № 140618358 у справі № 400/7245/26 від 15.10.2026

Рішення від 15.10.2026 в адміністративній справі № 400/7245/26 (категорія «Публічної житлової політики»). Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд, суддя Малих О.В.

Справа№ 400/7245/26
СудМиколаївський окружний адміністративний суд
СуддяМалих О.В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяПублічної житлової політики
Дата ухвалення15.10.2026
Надійшло до реєстру16.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140618358

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 р. № 400/7245/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачів 1. Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Миколаївської області, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54005, 2. Державного реєстратора прав на нерухоме майно Мельник Ганни Олександрівни, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54005,

про визнання протиправним та скасування рішення від 06.02.2026 року № 83181259; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Миколаївської області (далі також - відповідач 1), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Мельник Ганни Олександрівни № 83181259 від 06.02.2026 року;

- зобов`язати державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради здійснити державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на належне їй житло, а саме, будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 06.07.2026 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на даний час, виникла необхідність державної реєстрації прав на нерухоме майно (будинок), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , наразі перебуває на тимчасово окупованій території України. Однак, оскаржуваним рішенням державного реєстратора було відмовлено у проведенні реєстраційних дій.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач із зазначеним позовом не погодився, надавши 15.07.2026 року відзив на позов, у якому зазначив, що вважаючи на відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-яких відомостей щодо реєстрації прав на нерухоме майно позивача, державним реєстратором прийнято рішення від 25.12.2025 року про залишення без руху заяви від 19.12.2025 року № 70673349 у зв`язку з тим, що до комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради направлено запит № 1754 щодо підтвердження реєстрації прав на паперових носіях.

29.12.2025 від комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради надійшла відповідь № 870, в якій зазначено, що надати запитувану інформацію немає змоги, так як робота Олешківської філії комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради не відновлена (знаходиться під окупацією зс рф). Виконані державним реєстратором дії, передбачені ч. 3 ст. 10 Закону № 1952, документи надані заявником та відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не надають (відсутні) відомостей щодо реєстрації прав на заявлений об`єкт нерухомого майна.

Абзац 3 пункту 14 Порядку № 1127 передбачає, що у разі неотримання на запит інформації, необхідної для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав відмовляється, якщо після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху. На виконання вищезазначеної норми законодавства державним реєстратором прийнято рішення від 06.02.2026 року № 83181259 про відмову в проведенні державної реєстрації прав, що мало підґрунтям повністю законодавчо врегульовані підстави.

Ухвалою від 30.07.2026 року суд залучив до участі у справі в якості відповідача державного реєстратора прав на нерухоме майно Мельник Ганну Олександрівну.

Також, ухвалою від 30.07.2026 року суд ухвалив розглядати справу з урахуванням уточнених позовних вимог у наступній редакції:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської рад Мельник Ганни Олександрівни № 83181259 від 06.02.2026 про відмову у задоволенні заяви про державну реєстрацію права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати державного реєстратора Мельник Ганну Олександрівну, яка виносила оскаржуване рішення № 83181259 від 06.02.2026 про відмову задоволенні заяви про державну реєстрацію права власності на будинок за адресою: Херсонська область, Херсонський район, м. Олешки, вул. Максима Шовенка, буд. 51 здійснити державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на належне їй житло, а саме, будинок з належними до нього господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради забезпечити внесення відомостей про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на будинок з належними до нього господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач 2 відзив на адміністративний позов не надав.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

У позивача виникла необхідність державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме на будинок за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки місто Олешки наразі перебуває на тимчасово окупованій території України.

На звернення позивача, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від від 06.02.2026 року № 83181259 було відмовлено у проведенні реєстраційних дій, у зв`язку із не отриманням відповіді на запит державного реєстратора про зареєстровані речові права на нерухоме майно, права власності на яке зареєстроване до 01.01.2013 року, щодо будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне:

ідповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207-VII (далі - Закон № 1207) тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 ст. 5 Закону № 1207 визначено, що за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.

Крім того, за фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території. У разі неможливості здійснення державним реєстратором повноважень щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на тимчасово окупованій території орган державної реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 4, 5 ст. 11 Закону № 1207).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону № 1952, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (ч .4 ст. 3 Закону № 1952).

За правилом абз. 4 ч. 5 ст. 3 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 1952 визначено, що суб`єктами державної реєстрації прав є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) які набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Частиною 3 ст. 10 Закону № 1952 врегульовано, що державний реєстратор: 1)встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Пунктом 1 ст. 20 Закону № 1952 визначено, що заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Згідно з ст. 23 Закону № 1952 розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2)неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127).

Відповідно до п. 23 Порядку № 1127 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Отже, система державної реєстрації прав, яка проводиться відповідно до Закону, запроваджена в Україні з 01.01.2013. До цього часу державна реєстрація права власності та інших речових прав на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на земельних ділянках, проводилася реєстраторами БТІ в Реєстрі права власності на нерухоме майно та на паперових носіях (реєстрових книгах та реєстраційних справах), які зберігаються в БТІ. При цьому Закон не розмежовує, чи була проведена реєстрація у Державному реєстрі прав, інших електронних реєстрах або на паперових носіях.

Тобто до 2013 року державна реєстрація таких об`єктів нерухомого майна вже проводилася, але реєстр був паперовий і зберігався в архіві відповідного БТІ.

Після 2013 року при проведенні будь-яких операцій з такою нерухомістю потрібно, щоб записи про право власності були спочатку перенесені в Реєстр, який існує в електронному вигляді.

При цьому, державний реєстратор при перенесенні даних в Реєстр має перевірити факт державної реєстрації права власності за наданими документами тим чи іншим органом БТІ.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації.

Разом з тим, із наданих суду документів встановлено, що зважаючи на відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-яких відомостей щодо реєстрації прав на нерухоме майно позивача, державним реєстратором прийнято рішення від 25.12.2025 року про залишення без руху заяви від 19.12.2025 року № 70673349 у зв`язку з тим, що до комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради направлено запит № 1754 щодо підтвердження реєстрації прав на паперових носіях.

29.12.2025 року від комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради надійшла відповідь № 870, в якій зазначено, що надати запитувану інформацію немає змоги, так як робота Олешківської філії комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради не відновлена (знаходиться під окупацією зс рф).

Суд встановив, що відповідач спірним рішенням відмовив у проведенні реєстраційних дій у зв`язку із не отриманням відповіді на запит державного реєстратора про зареєстровані речові права на нерухоме майно, права власності на яке зареєстроване до 01 січня 2013 року, щодо будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Виконані державним реєстратором дії, передбачені частиною 3 статті 10 Закону № 1952-IV, документи надані заявником та відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не надають (відсутні) відомостей щодо реєстрації прав на заявлений об`єкт нерухомого майна.

Абзац 3 пункту 14 Порядку № 1127 передбачає, що у разі неотримання на запит інформації, необхідної для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952 у державній реєстрації прав відмовляється, якщо після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху.

На виконання вищезазначеної норми законодавства державним реєстратором прийнято рішення від 06.02.2026 року № 83181259 про відмову в проведенні державної реєстрації прав, що мало підґрунтям повністю законодавчо врегульовані підстави.

Отже, Законом № 1952 передбачений обов`язок державного реєстратора щодо направлення запиту до органу, який проводив реєстрацію відповідного права до 01.01.2013 року. У цьому випадку державний реєстратор зазначений обов`язок виконав, з чим погоджується і позивач у позовній заяві.

Ситуація позивача є системною проблемою щодо прав осіб, право власності яких було зареєстровано до 01.01.2013 року, відомості не були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а органи реєстрації та їх архіви залишилися на тимчасово окупованій території.

Законодавством не передбачено спеціальних правил реєстрації прав на об`єкти, які залишились на тимчасово окупованих територіях. Таким чином, неможливість позивача реалізувати свої права щодо нерухомого майна, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, обумовлена недоліками правового регулювання, а не неправомірністю дій відповідача чи державного реєстратора.

Разом з цим, державна реєстрація прав на нерухоме майно відноситься до компетенції державного реєстратора, який приймає відповідне рішення за умови відповідності заявлених прав, поданої заяви та долучених до неї документів вимогам, встановленим законом.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача, слід зобов`язати відповідача здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме будинку за адресою: Херсонська область, Херсонський район, м. Олешки, вул. Максима Шовенка, буд. 51.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Миколаївської області (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 41210422) та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Мельник Ганни Олександрівни (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54005) - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Мельник Ганни Олександрівни № 83181259 від 06.02.2026 про відмову у задоволенні заяви про державну реєстрацію права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

3. Зобов`язати державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Мельник Ганну Олександрівну, яка виносила оскаржуване рішення № 83181259 від 06.02.2026 про відмову задоволенні заяви про державну реєстрацію права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_2 здійснити державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на належне їй житло, а саме, будинок з належними до нього господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

4. Зобов`язати Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради забезпечити внесення відомостей про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на будинок з належними до нього господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Миколаївської області (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 41210422) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.10.2026 року.

Суддя О.В. Малих

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
30.07.2026 Ухвала № 138615258 Миколаївський окружний адміністративний суд
30.07.2026 Ухвала № 138615256 Миколаївський окружний адміністративний суд
06.07.2026 Ухвала № 137967899 Миколаївський окружний адміністративний суд
19.06.2026 Ухвала № 137551107 Миколаївський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 41210422. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг