Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/6795/26
У Х В А Л А
09.10.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.
секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Полтавський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Полтаві клопотання ОСОБА_1 про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
У заяві вказувала, що між громадянкою України ОСОБА_2 та громадянином Республіки Туреччина ОСОБА_3 укладено шлюб 28 квітня 2015 року, зареєстрований Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції (актовий запис №103), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 .
Рішенням Турецької Республіки 5 сімейного суду Анталії від 17.02.2022 року у справі № 2022/114, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - розірвано.
Згідно відмітки про набрання рішенням законної сили Рішення суду Турецької Республіки 5 сімейного суду Анталії у справі № 2022/114 від 17.02.2022 року набрало законної сили 21.02.2022 року.
Визнання рішення іноземного суду в Україні їй необхідне для отримання у органах реєстрації актів цивільного стану документального підтвердження розірвання шлюбу.
Тому просила суд визнати на території України Рішення від 17.02.2022 року 5 -го сімейного суду Анталії Турецької Республіки, ухвалене у справі №2022/114 про розірвання шлюбу між громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянином Республіки Туреччина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який було зареєстровано 28.04.2015 року Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, актовий запис №103.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 17.09.2026 року клопотання призначене до судового розгляду.
Заінтересована особа заперечень з приводу клопотання не подала.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, із клопотаннями чи заявами до суду не зверталася.
Заінтересована особа Полтавський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надала заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, клопотання підтримує в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 473 ЦПК України неявка без поважних причин у судове засідання заінтересованих осіб або їх представників не є перешкодою для розгляду клопотання.
Суд, розглянувши матеріали та дослідивши докази, приходить до таких висновків.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 28 квітня 2015 року у Октябрському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , актовий запис №103.
17 лютого 2022 року рішенням 5-ого Сімейного Суду міста Анталія (Турецька Республіка) (основний номер 2022/109, номер рішення 2022/114), шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - розірвано.
Вказане рішення набрало законної сили 21 лютого 2022 року, 06 липня 2026 року на рішенні суду проставлено апостиль за №2026/1631 відповідно до Гаазької конвенції від 5 жовтня 1961 року.
Відповідно до ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із ст. 82 Закону України «Про міжнародне приватне право» визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.
Згідно із ч. 1 ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Частиною 1 ст. 471 ЦПК України передбачено, що рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
23 листопада 2000 року між Україною та Турецькою Республікою підписано Угоду про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, яка ратифікована Законом України №2605-III від 5 липня 2001 року.
Відповідно до ст. 35 Угоди будь-яка Договірна Сторона визнає та виконує такі судові рішення, винесені на території іншої Договірної Сторони згідно з положеннями цієї Угоди:
а) судові рішення щодо цивільних справ;
б) кримінальні вироки в частині відшкодування шкоди.
Згідно ст. 36 рішення, зазначені в статті 35 цієї Угоди, підлягають визнанню та виконанню в другій Договірній Стороні за таких умов:
a) судове рішення, винесене в будь-якій з Договірних Сторін, має бути остаточним та підлягати виконанню на її території;
b) відповідачеві належним чином повинно було бут вручено виклик згідно з законодавством Договірної Сторони, в якій було винесене судове рішення;
c) сторони в судовому розгляді не були позбавлені права захисту, їм було належним чином вручено повідомлення про виклик до суду та надана можливість бути представленими, у випадку коли вони не могли подати позов та захищатися;
d) не існує іншого остаточного судового рішення, винесеного щодо того самого предмета щодо тих самих сторін на території Договірної Сторони, від якої запитується визнання та виконання;
e) не існує незавершеного провадження у справі, яка базується на тих самих фактах, має ту саму мету та стосується тих самих сторін, у судовому органі тієї Договірної Сторони, від якої запитується визнання та виконання;
f) таке рішення не суперечить основним принципам законодавства та громадському порядку Договірної Сторони, від якої запитується визнання та виконання.
Згідно ч. 1 ст. 472 ЦПК України клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.
У відповідності до вимог ст. 473 ЦПК України розгляд клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні. За наслідками розгляду клопотання, а також заперечення у разі його надходження суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню. У визнанні в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути відмовлено з підстав, встановлених статтею 468 цього Кодексу.
Як встановлено судом, рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, набрало законної сили, його виконання не загрожує інтересам України, відсутні підстави, визначені ст. 468 ЦПК України та будь-які інші випадки, встановлені законами України, для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
Тому клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 471-473 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню задовольнити.
Визнати на території України рішення іноземного суду, а саме рішення від 17.02.2022 року 5 -го сімейного суду Анталії Турецької Республіки, ухвалене у справі №2022/114 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянкою України, та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянином Республіки Туреччина, який було зареєстровано 28.04.2015 року Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, актовий запис №103, та яке набрало законної сили 21 лютого 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний термін апеляційної скарги.
Повний текст ухвали судом складено 09.10.2026 року.
Головуючий О.А.Самсонова