Справа № 420/17968/25
УХВАЛА
14 жовтня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши звіт 2 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Одеській області про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до 5 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 у справі № 420/17968/25 позов ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково та, зокрема, зобов`язано 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (654905, Одеська область, Одеський район, м. Теплодар, Промзона, вул. Хімічна, 48, буд. 134, код ЄДРПОУ 38302660) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022, грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2026 апеляційну скаргу 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуація в Одеській області задоволено частково, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року скасовано в частині, виклавши резолютивну частину рішення у такій редакції:
«Позов ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов`язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.»
Зазначене судове рішення набрало законної сили 31 березня 2026 року.
Виконавчі листи у справі не видавались.
Ухвалою суду від 07.09.2026 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 у справі № 420/17968/25. Зобов`язано 2 Державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС України в Одеській області протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 08.01.2026 у справі № 420/17968/25.
06.10.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 02.10.2026) 2 Державним пожежно-рятувальним загоном ГУ ДСНС України в Одеській області подано звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 у справі № 420/17968/25. У звіті боржником повідомлено, що на виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 про встановлення судового контролю, станом на дату його подання рішення суду виконано. Фактичне виконання підтверджується належними доказами, що додаються до звіту, а саме: бухгалтерським розрахунком перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 18.07.2022, копією запиту на додаткове фінансування № 60 32-1758/60 32.08 від 23.09.2026, а також наданими звітними відомостями щодо керівника суб`єкта владних повноважень від 11.09.2026 № 505.
Надалі, 13.10.2026 представником відповідача подано клопотання про долучення доказів до вищевказаного звіту. Зі змісту вказаного клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що факт повного фінансового розрахунку підтверджується належними первинними казначейськими документами, а саме:
платіжною інструкцією № 2042 від 09.10.2026 про перерахування на вкладний рахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення в сумі 85 608,28 грн;
платіжною інструкцією № 2040 від 09.10.2026 про сплату податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) в сумі 20 012,33 грн;
платіжною інструкцією № 2041 від 09.10.2026 про сплату військового збору в сумі 5 558,98 грн.
Перевіривши звіт, суд приходить до таких висновків.
Спір в даній справі розглянутий і вирішений судом шляхом ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України установлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частинами першою, другою, четвертою та п`ятою статті 372 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення залишалося без виконання на шкоду одній зі сторін. Держава в особі Пенсійного фонду України не може посилатися на відсутність коштів чи власне тлумачення доцільності виплат як на підставу для невиконання рішення, що набрало законної сили.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який послідовно зазначає, що право на суд, гарантоване статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне й обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін; виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як складова частина «судового розгляду» у розумінні цієї статті. Європейський суд з прав людини також наголошує, що саме на державу покладається обов`язок забезпечити виконання остаточних рішень, постановлених проти її органів, а посилання на об`єктивну неможливість їх виконання може бути прийнятним лише у виняткових випадках, за наявності справді нездоланних фактичних або юридичних перешкод (див. рішення у справі Martynyuk v. Ukraine, заява №82673/17, пункти 31- 32).
Відмова органу влади виконати остаточне та підлягаюче виконанню судове рішення не може бути виправдана самим лише посиланням на власне розуміння порядку його реалізації чи на нібито неможливість такого виконання. Європейський суд з прав людини підкреслив, що відмова у виконанні остаточного судового рішення сама по собі може очевидно перешкодити своєчасному та належному вчиненню дій, яких це рішення вимагає, а твердження державного органу про об`єктивну неможливість виконання підлягають суворій перевірці судом (див. рішення у справі Jashi v. Georgia, заява №10799/06, пункт 63).
Відповідно із статтею 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Частиною другою статті 382 КАС України установлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частин першої, другої, третьої, п`ятої, одинадцятої статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Як вбачається із звіту та доданих до нього доказів, рішення суду у цій справі виконано шляхом нарахування і виплати позивачу коштів в загальній сумі 111 179,59 грн, що підтверджується наданими платіжними інструкціями:
№ 2042 від 09.10.2026 на суму 85 608,28 грн з призначенням платежу « 1006280;2112;перерахування на вкладні рахунки грошового забезпечення згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду за №420/17968/25 від 08.01.2026р.»;
№ 2040 від 09.10.2026 на суму 20 012,33 грн з призначенням платежу « 101 1006280,2112,Податок з доходiв фiзичних осiб із перерахунку грошового забезпечення згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду за №420/17968/25 від 08.01.2026р.»;
№ 2041 від 09.10.2026 на суму 5 558,98 грн з призначенням платежу « 101 1006280,2112,Військовий збір із перерахунку грошового забезпечення згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду за №420/17968/25 від 08.01.2026р.».
Суд враховує, що позивачем не подано заперечень щодо звіту відповідача.
Таким чином, оскільки учасниками справи не спростовується повне і фактичне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.01.2026, з урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2026, у цій справі, то звіт 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про його виконання підлягає прийняттю.
Керуючись ст. 245, 248, 256, 293-297, 381-1, 382 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Прийняти звіт 2 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 у справі № 420/17968/25, з урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2026, за позовом ОСОБА_1 до 5 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.С. Пекний