РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень
15 жовтня 2026 р. Р і в н е №460/3231/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді В.В. Щербакова, розглянувши у порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішення суду в адміністративній справі №460/3231/24,
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій.
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 Позов задоволено частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024 максимальним (граничним) розміром. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024 без обмеження будь - яким граничним розміром.
Ухвалою від 23.01.2026 зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/3231/24 протягом 30 днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень цієї ухвали.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.02.2026р. прийнято звіт відповідача Головного управління ПФУ в Рівненській обл. про виконання судового рішення в справі № 460/3231/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФ України в Рівненській обл. про визнання протиправними дій щодо обмеження пенсії за вислугу років максимальним (граничним) розміром, спонукання до вчинення певних дій.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: - скасовано ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 про прийняття звіту щодо виконання судового рішення у справі №460/3231/24; - відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області у прийнятті звіту №1700-0902-8/13798 від 19.02.2026; - встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення суду; - справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою від 25.05.2026 продовжено розгляд справи.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/3231/24 протягом 30 днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень цієї ухвали.
До суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/3231/24.
У поданому звіті відповідач вказав, що на виконання цього рішення суду не проведено нового перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 01.01.2024р. без обмеження максимального розміру пенсії, що стверджується матеріалами пенсійної справи № [номер приховано]. При цьому, розмір пенсії позивача з 01.01.2024р. склав 28218 грн. 72 коп., з 01.03.2024р. 29714 грн. 72 коп., що підтверджується рішеннями про перерахунок пенсії.
Починаючи з 01.01.2025р. та 01.01.2026р., сума пенсії за поточної виплати склала 29714 грн. 72 коп. При цьому, після застосування приписів постанов КМ України № 1 від 03.01.2025р. "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категорія осіб у 2025 році у період воєнного стану" та № 1778 від 30.12.2025р. "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категорія осіб у 2026 році у період воєнного стану" поточний розмір пенсії склав з 01.01.2025р. 26287 грн. 99 коп., з 01.01.2026р. 27715 грн. 39 коп.
Позивачем подано заперечення на звіт про виконання рішення суду. Відповідно до запепечень ОСОБА_2 зазначає, що боржник стверджує, що розмір пенсії позивача з 01.03.2024 становить 29714,72 грн., з 1.03.2025 становить 31214,72 грн., що підтверджується перерахунками пенсії., натомість з 1.03.2026 розмір пенсії позивача з 1.03.2026 становить - 33 809.72 грн.(тридцять три тисячі 809.72грн.), Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області приховало від суду цей факт, хоча здійснило перерахунок розміру пенсії позивача (дивитись докази, а саме додатки). Крім того, Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду по справі № 460/3769/26 від 22.04.2026р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними дії відповідача щодо застосування при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу з 01.01.2026р. коефіцієнтів, визначених постановою КМ України № 1778 від 30.12.2025р.; зобов`язано відповідача здійснити з 01.01.2026р. перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження максимального розміру та без застосування коефіцієнтів, визначених постановою КМ України № 1778 від 30.12.2025р., з урахуванням проведених виплат; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1064,96 грн. Крім того, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2026 року по справі № 460/3769/26 Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській обл. на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.04.2026р. в адміністративній справі № 460/3769/26 залишено без задоволення, а вказане рішення суду - без змін. В сукупності просив суд, продовжити здійснення судового контролю за виконанням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №460/3231/24 та відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Ухвалою від 03.07.2026 встановлено новий строк для подання звіту - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/3231/24 протягом трьох місяців з дня отримання суб`єктом владних повноважень цієї ухвали.
До суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/3231/24.
У поданому звіті відповідач вказав, що на виконання рішення суду Nє460/3231/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024 без обмеження максимального розміру пенсії про, що свідчить копія перерахунку пенсії пенсійної справи №[номер приховано]. Розмір пенсії з 01.01.2024 року становить 29714,72 грн.
Зазначають, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 у справі №460/573/24, набрало законної сили 08.06.2024, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 17.11.2023 Nє 190, виданої 4 Територіальним вузлом урядового зв?язку Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації України, з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження її максимального розміру.
На виконання рішення суду №460/573/24, розмір пенсії становить 29714,72 грн..
Доплата на виконання рішення суду у справі №460/573/24, за період з 01.02.2023 по 30.09.2024 року становить 154616,96 грн., що підтверджується розрахунком на доплату та включена до реєстру судових рішень (додається). Борг на виконання рішення суду у праві №460/3231/24 відсутній, оскільки з розрахунку на доплату у справі №460/573/24 вбачається, що періоди з 1 січня 2024 року збігаються з рішенням суді у справі Nє460/573/24, згідно якого нарахована заборгованість яка включена до реєстру судових рішень.
Після внесення рішення суду до автоматизованої бази даних у підсистемі "Реєстр судових рішень" 1КІС ПФ, відомості про нараховані суми заборгованості за рішенням суду доведені до Пенсійного фонду України та враховуються при поданні Міністерству соціальної політики України інформації про потребу у коштах.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі
№460/5971/25, набрало законної сили 19.12.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених
Також даним, рішенням зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з 01.03.2025 виплатити ОСОБА_1 нараховану пенсію, з урахуванням індексації пенсії за 2025 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Розмір пенсії з 01.01.2025 становить 29714,72 грн.
Розмір пенсії з 01.03.2025 становить 31214,72 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 у справі №460/3769/26, набрало законної сили -26.06.2026, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.01.2026 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру та без застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 Nє1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням проведених виплат. Розмір пенсії з 01.01.2026 становить 31214,72 грн.
Різниця між нарахованою пенсією на виконання рішення суду у справі №460/3231/24 та виплаченою пенсію, з травня 2025 становить 1999,33 грн. (29714,72 грн. - 27715,39 грн.), виплата якої буде проводитись після виділення коштів на ці цілі.
Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
На виконання приписів статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі ОСОБА_2 проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30 червня 2009 року №16-рп/2009).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
На підставі аналізу ст.ст. 3, 8, ч.ч. 1, 2 ст. 55, ч.ч. 1 та 2 ст. 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
У справі Сорінг проти Об`єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.
Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до положень статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).
Як встановлено судом зі звіту пенсійного органу, що відповідач вжив заходів для виконання рішення суду, однак варто зауважити наступне.
Частиною першою статті 87 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом; сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків за окремі категорії осіб, передбачені законом; виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", а також на покриття різниці між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого та третього частини першої, частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (пп. "а" п. 9).
Згідно з частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Відповідно до пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
З огляду на наведене, саме Мінсоцполітики України, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду".
Отже виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України.
Судом встановлено, що відповідачем ведеться облік рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Черговість виконання рішень визначається датою набрання його законної сили.
Згідно Плану доходів та видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на 2026 рік, затвердженого Головою правління 24.02.2026 року, на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду було виділено 43834,00 тис.грн.
Неодноразово Верховний Суд у своїх рішеннях зазначав, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу на керівника управління не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18 та у справі № 560/523/19 за адміністративним провадженням № K/9901/7195/20 від 23 квітня 2020 року та у справі № 420/70/19 від 07.11.2019 року.
Таким чином, рішення суду у даній справі в повному обсязі буде виконане після виділення коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, а матеріалами справи підтверджено, що Головне управління не відмовлялось від виконання рішення суду, а виконало його у межах повноважень.
Щодо накладення штрафу на керівника
Приписами ст. 382-3 КАС України встановлено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Зважаючи на те, що рішення суду виконане відповідачем у межах повноважень, то правові підстави для застосування штрафу до керівника відсутні.
За таких обставин, суд вважає за можливе прийняти поданий відповідачем звіт.
Керуючись статтями 248, 294, 295, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішення суду адміністративній справі №460/3231/24.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 15 жовтня 2026 року
Суддя В.В. Щербаков