Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
з питань розгляду звіту про виконання рішення суду
15 жовтня 2026 р. справа № 520/1044/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянув у письмовому провадженні звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення по справі №520/1044/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа: Військова частина НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду 21.09.2026 надійшла заява представника позивача, подана в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просить суд зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати протягом п`ятнадцяти днів, з дня постановлення ухвали про встановлення судового контролю, звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 по справі №520/1044/26.
Ухвалою Харківського обласного адміністративного суду від 01.10.2026 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Військова частина НОМЕР_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 у тримісячний строк після набрання чинності цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 по справі №520/1044/26. У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
Вказана ухвала була надіслана відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа: "Документ в електронному вигляді "КАСУ Судовий контроль за виконанням судових рішень" від 01.10.26 по справі №520/1044/26 (суддя Супрун Ю.О.) було надіслано одержувачу Військова частина НОМЕР_1 , код особи: НОМЕР_3 , в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 01.10.26 21:30".
До канцелярії суду надійшов 05.10.2026 звіт (за вх.№01-26/139198/26) відповідача про виконання судового рішення, в якому зазначено, що нарахування та виплата грошового забезпечення військовослужбовцю ОСОБА_1 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 у період з 05.02.2025 по 17.10.2025 військовою частиною НОМЕР_1 не здійснювалося, оскільки військова частина НОМЕР_4 з 01.01.2025 не перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 .
Дослідивши поданий звіт відповідача від 05.10.2026 за вх.№ 01-26/139198/26, суд прийшов до наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення:
1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду;
2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з положеннями частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Відповідно до частин 3-5 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 по справі №520/1044/26 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за нормами чинними станом на 01.01.2025 у відповідності до вимог статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 із урахуванням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 05.02.2025 року по 17.10.2025року.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за нормами чинними станом на 01.01.2025 у відповідності до вимог статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 із урахуванням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 05.02.2025 року по 17.10.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2025 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, визначеного з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 із урахуванням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2025 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, визначеного з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 із урахуванням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане рішення суду набрало законної сили 02.05.2026.
У звіті від 05.10.2026 за вх.№ 01-26/139198/26 встановлено, що військова частина НОМЕР_4 перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 у період з 01.09.2023, що підтверджується копією наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) «Про створення спільного фінансового господарства військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_6 та НОМЕР_4 » від 05.11.2023 №1631 та витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) «Про затвердження положення про спільне фінансове господарство у військовій частині НОМЕР_1 та військових частинах НОМЕР_4 , НОМЕР_6 », та затвердженим положенням «Про спільне фінансове господарство у військовій частині НОМЕР_1 та військових частинах НОМЕР_4 , НОМЕР_6 ».
Окремо суд звертає увагу, що вище зазначені докази не містять кінцевої дати перебування військової частини НОМЕР_4 на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 .
Щодо посилання відповідача на лист Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 28.11.2024 №227436 як на доказ зарахування військової частини НОМЕР_4 на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.01.2025, суд зазначає наступне.
З наявного у матеріалах справи листа від 28.11.2024 №227436 вбачається, що Центральним фінансово-економічним управлінням ІНФОРМАЦІЯ_1 виконано доручення Начальника Генерального штабу Збройних Сил України №148726/С від 08.11.2024, що відкриття особових рахунків військовим частинам НОМЕР_4 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 та включення їх до мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету. Разом з тим, командирам військових частин НОМЕР_11 , НОМЕР_10 , НОМЕР_4 , НОМЕР_7 та НОМЕР_8 надано клопотання про відтермінування заходів відкриття особових рахунків до 01.01.2025. Враховуючи викладене вище, пропонується, зокрема, військову частину НОМЕР_4 зарахувати на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.01.2025 року.
Отже, на переконання суду, пропозиція щодо зарахування військової частини НОМЕР_4 на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.01.2025 року не є безумовним доказом зняття військової частини НОМЕР_4 з фінансового забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, відповідно до якої переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 05.06.2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.
Відповідно до ч.1 ст.382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Згідно ч.2 ст.382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
За правилами ч.11 ст.382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд зазначає, що поданий відповідачем звіт та надані суду документи містять відомості про обставини, які ускладнюють виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 по справі №520/1044/26 відповідачем.
Разом з тим, грошове забезпечення позивача за період з 05.02.2025 по 17.10.2025, а також грошова допомога для оздоровлення за 2025 рік залишаються неперерахованими та невиплаченими.
Суд наголошує, що приймаючи звіт суб`єкта владних повноважень, не є підтвердженим факт повного виконання судового рішення. Проте, відповідачем наведені обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення станом на день подання звіту.
За таких обставин, відповідно до вимог ч. 11 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про повне виконання рішення суду протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали.
Крім того, суд з метою здійснення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 по справі №520/1044/26 вважає за необхідне витребувати від Військової частини НОМЕР_1 належним чином завірені копії доказів, які підтверджують зняття військової частини НОМЕР_4 з фінансового забезпечення військової частини НОМЕР_1 та витребування у Військової частини НОМЕР_4 належним чином завірених копій доказів щодо вчинення дій, направлених на реалізацію пропозицій зазначених у листі Центральним фінансово-економічним управлінням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.11.2024 №227436.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 248, 256, 293, 295, 297, 382, 382-2, 382-3 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Прийняти Військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2026 за вх.№ 01-26/139198/26 про виконання рішення суду у справі №520/1044/26.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати до суду у строк протягом трьох місяців після набрання чинності даної ухвали, звіт про повне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 по справі №520/1044/26.
Витребувати від Військової частини НОМЕР_1 належним чином завірені копії доказів, які підтверджують зняття військової частини НОМЕР_4 з фінансового забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Витребування у Військової частини НОМЕР_4 належним чином завірених копій доказів щодо вчинення дій, направлених на реалізацію пропозицій, зазначених у листі Центральним фінансово-економічним управлінням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.11.2024 №227436.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 та Військову частину НОМЕР_4 надати до суду витребувані докази у строк подання звіту про повне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 по справі №520/1044/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст ухвали виготовлено та підписано 15.10.2026.
Суддя Ю.О. Супрун