Судові рішення

Ухвала № 140623136 у справі № 520/33257/26 від 15.10.2026

Ухвала від 15.10.2026 в адміністративній справі № 520/33257/26 (категорія «Осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей»). Суд: Харківський окружний адміністративний суд, суддя Спірідонов М.О.

Справа№ 520/33257/26
СудХарківський окружний адміністративний суд
СуддяСпірідонов М.О.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяОсіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей
Дата ухвалення15.10.2026
Надійшло до реєстру16.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140623136

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 жовтня 2026 р. Справа № 520/33257/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна травматологічна лікарня»(шосе Салтівське, буд.266, корп.В,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61176, ЄДРПОУ 02010184), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, 3 під.2 пов.,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна травматологічна лікарня», в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що діє в структурі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна травматологічна лікарня", від 09.07.2025 року (номер рішення 28/25/871/Р, Витяг № 28/25/871/В) в частині встановлення причини інвалідності ОСОБА_1 «захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби».

2. Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна клінічна травматологічна лікарня" в особі Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи змінити причинний зв`язок інвалідності ОСОБА_1 у рішенні № 28/25/871/Р від 09.07.2025 року на: «Поранення, травма, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини» відповідно до Довідки гарнізонної військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_2 № 7910 від 18.09.2023 року.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 5 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

З огляду на вищевикладене та аналізуючи зміст позовних вимог, а саме те, що позивач просить суд скасувати рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що діє в структурі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна травматологічна лікарня", від 09.07.2025 року (номер рішення 28/25/871/Р, Витяг № 28/25/871/В) в частині встановлення причини інвалідності ОСОБА_1 «захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» та зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна клінічна травматологічна лікарня" в особі Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи змінити причинний зв`язок інвалідності ОСОБА_1 у рішенні № 28/25/871/Р від 09.07.2025 року на: «Поранення, травма, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини» відповідно до Довідки гарнізонної військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_2 № 7910 від 18.09.2023 року, суд дійшов висновку, що позивач про порушення своїх прав знав ще з 09.07.2025 року, а до суду звернувся лише 12.10.2026 року, а отже пропустив строк звернення до суду з цим позовом.

Також суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В позовній заяві позивач просить суд про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та зазначає, що одразу після винесення оскаржуваного рішення, а саме 22 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 переніс гострий нижньо-боковий інфаркт міокарда з елевацією сегменту ST. У критичному стані його було госпіталізовано та проведено ургентне стентування проксимального сегменту Сх стентом з лікувальним покриттям (Виписка ДУ «ІЗНХ ім. В.Т. Зайцева НАМН України» № 5761). Внаслідок інфаркту розвинулася хронічна серцева недостатність зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ 40%), що вимагало суворого постільного режиму та кардіореабілітації з повним виключенням психоемоційних навантажень. Надалі відбулося стрімке руйнування опорно-рухового апарату, що є прямим ускладненням мінно-вибухового поранення стопи. Згідно з Консультаційним висновком ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України» № 864802 від 24.06.2026 р., у Позивача діагностовано післятравматичний деформуючий артроз правого гомілковостопного суглоба IV (найвищої) стадії та частковий анкілоз. Він фактично втратив здатність до самостійного пересування, пересувається виключно на милицях. Додатково за результатами КТ від 15.05.2026 р. виявлено велику правобічну екструзію диска L4-L5 розміром до 7,8 мм зі стенозом хребтового каналу. Протягом усього періоду з жовтня 2025 р. по теперішній час ОСОБА_1 був фізично неспроможний самостійно займатися юридичним захистом прав.

Також в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду зазначено, що позивач проживає у місті Харкові, яке є прифронтовим і щоденно піддається обстрілам цивільної інфраструктури. Пересування на милицях в умовах постійних повітряних тривог об`єктивно унеможливило своєчасне звернення за правовою допомогою.

Незаконна зміна причинного зв`язку інвалідності призвела до триваючого обмеження права позивача на соціальний захист (щомісячного недоотримання пенсії). Відповідно до практики, обмеження строку позовної давності не може застосовуватися для повного позбавлення права на судовий захист, якщо порушення з боку держави носить безперервний характер.

Аналізуючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що підстава, на яку посилається позивач, а саме на перебування на лікарняному є поважною підставою для поновлення строку звернення до суду.

Однак дослідивши висновок із медичної карти стаціонарного хворого № 5761, судом встановлено, що позивач перебував на стаціонарному лікування з 22.10.2025 року по 28.10.2025 року. Доказів проходження після лікарняної тривалої реабілітації, яка б унеможливила своєчасне звернення позивача до суду з даним позовом суду не надано.

Крім того, суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. На теперішній час строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду у всіх абсолютно випадках.

Посилання позивача, як на причину пропуску строку звернення до суду у зв`язку із введеним в Україні воєнного стану та пересування на милицях, суд вважає необґрунтованим, оскільки із вказаної заяви не зрозуміло, як саме воєнний стан вплинув на неможливість подання позовної заяви до суду, в межах установленого Законом строку.

Суд зазначає, що доказів наявності об`єктивних і непереборних обставин, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду з адміністративним позовом в більш коротші строки, матеріали справи не містять.

Посилання позивача на те, що відповідно до практики, обмеження строку позовної давності не може застосовуватися для повного позбавлення права на судовий захист, якщо порушення з боку держави носить безперервний характер, суд не приймає до уваги з огляду на зазначену судом вище, правову позицію.

Крім того суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду з даним позовом через представника, як саме він і звернувся в даному випадку.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави для поновлення строку.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна травматологічна лікарня»(шосе Салтівське, буд.266, корп.В,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61176, ЄДРПОУ 02010184), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, 3 під.2 пов.,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави для поновлення строку.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу. Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Спірідонов М.О.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
27.10.2026 Ухвала № 140961342 Харківський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 02010184. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг