Справа №694/1088/25
провадження № 2-п/694/10/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.09.2026 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Смовж О.Ю.,
за участі секретаря Нікітішиної С.Б.,
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Єфімік О.О. (відеоконференцзв`язок),
позивача ОСОБА_2 ,
представника позивача - адвоката Титаренко Н.Б. (відеоконференцзв`язок),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Звенигородка Черкаської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Єфімік Олени Олександрівни про перегляд заочного рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 26.05.2026 у справі №694/1088/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - Міністерство оборони України, Звенигородський відділ державної реєстрації актів Цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , про визнання батьківства,
встановив:
Звенигородським районним судом Черкаської області 26.05.2026 ухвалено заочне рішення в цивільній справі №694/1088/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - Міністерство оборони України, Звенигородський відділ державної реєстрації актів Цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , про визнання батьківства, відповідно до якого позовні вимоги задоволено, визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов`язано внести зміни до актового запису №17 від 23 лютого 2005 року про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиненого відділом реєстрації цивільного стану Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області від 23.02.2005, а саме: вказати батьком дитини громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; у відомостях про батька змінити у відповідній графі прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_4 ».
16.07.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Єфімік О.О. через підсистему Електронний суд надійшла письмова заява про перегляд заочного рішення, в якій остання просить суд поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, скасувати прийняте 26.05.2026 заочне рішення суду, призначивши справу до перегляду в загальному позовному провадженні з викликом сторін.
Ухвалою суду від 25.08.2026 призначено заяву до розгляду в судовому засіданні на 25.09.2026.
В судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку із Святошинського районного суду міста Києва приймала участь представник ОСОБА_1 - адвокат Єфімік О.О., підтримала раніше подану заяву про скасування заочного рішення, зазначила, що про наявність ухваленого заочного рішення її довірителька дізналася лише 19.06.2026, після огляду сайту Судова влада України, оскільки не отримувала на свою адресу проживання - АДРЕСА_1 , ні позовної заяви, ні судових повісток, при цьому перебуває у похилому віці, поштових надходжень за адресою реєстрації не відслідковувала. В січні 2026 року між адвокатом та ОСОБА_1 було укладено договір про правову допомогу, після чого представник звернулася до суду та ознайомилася з матеріалами справи. Як виявилося, у справі призначалася молекулярно-генетична експертиза, проте відповідач за викликом експерта не з`явилася, оскільки не отримувала його, що позбавило її можливості задати свої питання експерту. Зазначила також, що судове рішення підписано суддею 17 червня 2026 року, а на сайті останнє з`явилося лише 19 червня 2026 року, тому строк на подачу заяви про скасування заочного рішення не пропущено. На думку представника відповідача, ОСОБА_1 була позбавлена права на участь в судовому засіданні, оскільки неналежно повідомлялася про судові засідання, судом відмовлялося також у наданні можливості прийняти участь в розгляді справи в режимі відеоконференцзв`язку, при цьому представники позивача отримали такий доступ і приймали участь в режимі ВКЗ, відтак доступ до правосуддя відповідачці було закрито. В заочному рішенні суд зазначив, що ОСОБА_1 затягувала судовий процес, разом з тим, відповідач подавала заяви про поважність причин її неявки. З приводу заочного рішення по суті представник відповідача зазначила, що свідки допитані судом за відсутності сторони відповідача, тобто однобічно, відповідач не мала змоги заявити в судовому засіданні клопотання про виклик в судове засідання спеціаліста або експерта, заявити відвід судді, та скористатися іншими своїми процесуальними правами.
На питання суду: чому представник відповідача такий тривалий час не користувалася своїм електронним кабінетом для зв`язку з судом, у тому числі в режимі відеоконференції, а завжди подавала заяви про надання дозволу на відеоконференцію із Святошинського районного суду міста Києва, адвокат зазначила, що має значний досвід роботи адвокатом, знаходиться у поважному віці, не досить обізнана з електронними можливостями та не вміє ними користуватися, не має комп`ютера та сучасного телефону з доступом до мережі Інтернет.
Про наявність істотних доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, представник відповідача нічого не зазначила, вказавши, що такі докази могли б бути отримані в процесі розгляду справи.
Представник позивача та сама позивач в судовому засіданні проти задоволення заяви представника відповідача та скасування заочного рішення у справі заперечували, зазначили, що як відповідач, так і її уповноважений представник мали усі можливості приймати участь в судовому розгляді як безпосередньо, так і через відеоконференцзв`язок власними технічними засобами, суд повідомляв відповідача за адресою реєстрації, належним чином перевіреною, а не за місцем тимчасового проживання, про яке ніхто не знає. Окрім того, відповідач отримувала повістки, подавала до суду скарги ще до ухвалення заочного рішення у справі, що також вказує про її обізнаність із наявністю спору. Тобто відповідач свідомо затягувала розгляд, не з`являючись в судові засідання, які призначалися та відкладалися неодноразово? як раз задля забезпечення процесуальних прав відповідача. ОСОБА_1 свідомо не з`явилася для проведення молекулярно-генетичної експертизи, прекрасно знаючи про те, що ДНК-зразків померлого не збереглося, і єдиним шляхом отримання досить переконливого доказу, який би підтвердив родинний зв`язок дитини та її батька через бабусю - матір померлого, є проведення відповідної експертизи. Натомість, відповідач обрала шлях неявки в судові засідання, затягування процесу та відтягування вирішення позивачем інших нагальних для себе питань, пов`язаних з оформленням соціальних виплат, спадкових прав після загиблого батька. Після тривалого розгляду справи з допитом свідків, направленням справи для проведення експертизи, дослідженням доказів, позивач наполягала на завершенні розгляду справи за наявними матеріалами та погоджувалася із ухваленням заочного рішення у справі з урахуванням відсутності позиції відповідача у справі, письмового відзиву по суті позовних вимог та хоч яких-небудь доказів протилежного.
Треті особи та їхні уповноважені представники до суду не з`явилися, від Міністерства оборони України надійшли пояснення щодо заяви про скасування заочного рішення, в яких зазначено, що у справі відсутній висновок експерта, факт батьківства встановлено на свідченнях зацікавлених осіб, які достовірно не можуть знати хто є біологічним батьком дитини, тому рішення суду є недостатньо обґрунтованим. Заяву просили розглядати за відсутності свого представника.
Заслухавши учасників розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява представника відповідача про перегляд та скасування заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи за перевіреною судом адресою реєстрації, а саме: відповідно до даних виконавчого комітету Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області за №559 від 07.05.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
За зазначеною адресою відповідачці судом направлялися повістки та повідомлення, копії ухвал. Також судом упродовж розгляду справи розміщувалися оголошення про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме.
Судові повістки та листи поверталися до суду врученими із зазначенням «вручено особисто». Відповідачка до суду не з`являлася, клопотань не подавала.
09.01.2026 до суду надійшла заява від адвоката Єфімік О.О. - представника відповідача, про те, що між нею та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, просила залучити її до справи та надати доступ до матеріалів справи в електронному вигляді. Зазначене клопотання судом задоволено, вчинено всі необхідні технічні дії для приєднання уповноваженого представника відповідача до справи в електронному кабінеті адвоката. Надалі, адвокат Єфімік О.О. подавала клопотання про проведення судових засідань за її участі в режимі ВКЗ, у кожному випадку судом перевірялася така можливість шляхом зв`язку із Святошинським районним судом м. Києва, однак за відсутності вільних майданчиків в Святошинському районному суді м. Києва на призначені дати засідань ухвалами суду у задоволенні клопотань відмовлено, про що завчасно повідомлено адвоката Єфіміу О.О.
Суд зазначає також, що необхідність відеоконференцзв`язку саме з приміщення Святошинського районного суду м. Києва обґрунтовувалася представником відповідача відсутністю портативних комп`ютерних пристроїв та телефону, з яких можливо було б взяти участь в судовому засіданні за допомогою власних пристроїв.
Водночас, суд звертає увагу, що адвокат Єфімік О.О. є адвокатом, має зареєстрований кабінет в підсистемі Електронний суд, під`єднана до нього відповідно до вимог процесуального закону, мала всі можливості слідкувати за рухом справи, подавати заяви та клопотання, користувалася своїми правами шляхом використання комп`ютерного або іншого власного мобільного пристрою, подавала заяви через електронний кабінет в підсистемі Електронний суд, при цьому не скористалася режимом відеоконференцзв`язку з власного мобільного пристрою для участі в судових засіданнях.
24.03.2026 надійшло клопотання адвоката Єфімік О.О. про відкладення розгляду справи, оскільки вона перебуває на лікарняному. А 22.05.2026 після відмови у ВКЗ, знову надійшло клопотання адвоката Єфімік О.О. про відкладення розгляду справи, оскільки за її участі призначено судовий розгляд в іншій справі.
Від самої відповідачки надходили документи про знаходження на лікуванні в умовах стаціонару, у кожному разі суд відкладав засідання для дотримання процесуальних прав відповідача та його уповноваженого представника.
Як зазначено в заочного рішенні суду від 26.05.2026, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, на сайті суду розміщено відповідне оголошення про день, час та місце розгляду справи, суд вважав дії адвоката Єфімік О.О. такими, що свідомо направлені на затягування розгляду справи, тому не знайшов підстав для подальшого відкладення судового розгляду з огляду на важливість предмету позову та поведінки учасників процесу з боку відповідача. Судові засідання призначалися у справі 7 разів, справа в цілому розглядалася з квітня 2025 року по травень 2026 року, майже рік, провадження зупинялося у зв`язку з призначенням експертизи, позивач та її уповноважений представник з`являлися в кожне з призначених засідань, відповідачу та її представнику надавалися усі можливості прийняти участь у справі, якими вони не скористалися.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно з частиною сьомою цієї ж статті у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтею 502 цього Кодексу.
Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом (частини восьма та десята статті 130 ЦПК України).
У статті 131 ЦПК України зазначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Суд сповіщав відповідача та її уповноваженого представника про наявність спору, про призначені дати судових засідань, розміщував усі матеріали та процесуальні документи до особистого кабінету представника відповідача в підсистемі Електронний суд, тобто з дотриманням правил, встановлених чинним ЦПК України.
Отже, зазначені в цій частині аргументи відповідача суд не сприймає як об`єктивні, обґрунтовані та достатні для скасування заочного рішення.
Окрім того, відповідач у заяві про перегляд заочного рішення має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
В цій частині у представника відповідача відсутні ґрунтовні аргументи та доводи, які б могли бути підставою для ухвалення іншого рішення, протилежного заочному, або для його зміни.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відтак, представником відповідача не надано доказів, які б мали істотне значення для іншого вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні заочного рішення від 26.05.2026, через що правових підстав для задоволення заяви про перегляд заочного суд не знаходить.
Частиною четвертою статті 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями ст. 284-288, 353, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Залишити без задоволення заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Єфімік Олени Олександрівни про перегляд заочного рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 26.05.2026 у справі №694/1088/25 за позовом ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , треті особи - Міністерство оборони України, Звенигородський відділ державної реєстрації актів Цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , про визнання батьківства.
Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 14.10.2026
Суддя О.Ю.Смовж