Справа № 175/6758/26
Провадження № 2/202/4787/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,
секретар судового засідання Пономаренко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі
цивільну справу №175/6758/26
за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про зменшення розміру аліментів,
та
за зустрічним позовом
ОСОБА_2
до
ОСОБА_1
про збільшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення
за участю:
відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_2
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
20.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з вказаним позовом, який мотивував тим, що перебував у шлюбі з ОСОБА_3 , від якого вони мають доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2022 у справі №202/7294/21 з нього на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Після ухвалення вказаного рішення його сімейний стан змінився, оскільки він проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 , з якою ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син - ОСОБА_6 . ОСОБА_5 перебуває у відпустці по догляду за дитиною та самостійного доходу не має, а тому обов`язок щодо матеріального забезпечення сім`ї покладений на нього.
Крім того, разом із ним проживає його мати - ОСОБА_7 , 1965 року народження, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок загального захворювання, не працює та перебуває на його утриманні.
Також він не має офіційного працевлаштування, перебуває у пошуку постійного місця роботи та отримує нерегулярний дохід від тимчасових підробітків, якого недостатньо для одночасної сплати аліментів у визначеному судом розмірі та утримання другої дитини і членів сім`ї.
Враховуючи викладене, посилаючись на ст. ст. 180-183, 192 СК України, просив суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4 на підставі рішення суду від 21.02.2022, з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
11.05.2026 року ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області справа передана за підсудністю до Індустріального районного суду м. Дніпра, до якого вона надійшла 04.06.2026 року.
05.06.2026 року по справі відкрите спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позов.
15.06.2026 року відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позов, з якого випливає, що вона позовні вимоги не визнає з наступних підстав.
Так, народження у позивача другої дитини, необхідність утримання членів сім`ї та матері не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів може бути змінений лише у разі доведення зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника чи одержувача аліментів, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Позивач не надав належних та допустимих доказів істотного погіршення свого матеріального становища, неможливості працевлаштування або відсутності інших джерел доходу, зокрема довідок про доходи, відомостей про перебування на обліку в центрі зайнятості чи доказів пошуку роботи, а сам факт відсутності офіційного працевлаштування не свідчить про відсутність доходів.
Зменшення розміру аліментів суперечитиме інтересам дитини, яка навчається у Слобожанській приватній гімназії «БРАЙТ ЧІЛДРЕН», вартість навчання в якій становить
13 000 грн на місяць. Інші витрати на харчування, одяг, взуття, засоби гігієни, лікування та розвиток дитини становлять від 5 000 до 10 000 грн на місяць, а загалом середньомісячні витрати на утримання дитини складають близько 20 000 грн, тоді як фактичний середньомісячний розмір аліментів, які сплачував позивач, становив близько 3 510 грн.
Відповідно до довідки-розрахунку Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі станом на 31.05.2026 заборгованість позивача зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №70453517 становила 11 591,25 грн і навіть після здійснення платежів у квітні та травні 2026 року не була погашена повністю, що свідчить про неповне та несвоєчасне виконання позивачем обов`язку щодо утримання дитини.
Надані позивачем документи підтверджують лише факт встановлення його матері ІІІ групи інвалідності у зв`язку із загальним захворюванням, однак не містять відомостей щодо неможливості здійснювати нею трудову діяльність та не підтверджують, що вона перебуває на утриманні позивача. Крім того, ОСОБА_7 фактично проживає разом зі своїм чоловіком - ОСОБА_8 у с. Новоселівка Самарівського району Дніпропетровської області, що відомо відповідачу зі спілкування з дитиною, яка регулярно відвідує бабусю та дідуся.
Також позивач понад 10 років здійснює діяльність, пов`язану з технічним обслуговуванням та ремонтом автомобілів, у період з 01.09.2023 по 23.05.2024 був зареєстрований як фізична особа-підприємець з основним видом діяльності за КВЕД 45.20 «Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів», у період з 03.11.2023 по 22.10.2025 придбав автомобільні запасні частини на загальну суму 141 945,87 грн, а також користується належними його батькові автомобілями Daewoo Lanos та Chevrolet Aveo.
Враховуючи викладене, просила суд у задоволенні позову відмовити.
19.06.2026 позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідач не спростувала факту істотної зміни його сімейного стану у зв`язку з народженням другої дитини, яку він також зобов`язаний утримувати. Розрахунок витрат на утримання дитини у розмірі 20 000 грн ґрунтується на припущеннях, а навчання дитини у приватній гімназії є одноособовим рішенням відповідача, не погодженим з ним, необхідність якого не доведена, тоді як держава гарантує безоплатне здобуття загальної середньої освіти.
Довідки про доходи відсутні саме у зв`язку з відсутністю у нього постійного місця роботи. У період з 17.01.2022 по 15.06.2022 він перебував на обліку як безробітний у Дніпровській філії Дніпровського обласного центру зайнятості, однак роботу йому запропоновано не було.
До кінця 2025 року він сплачував аліменти без заборгованості, виходячи з розрахунку державного виконавця близько 3 510 грн на місяць, однак з січня 2026 року у зв`язку зі зміною показника середньої заробітної плати, з якого державний виконавець розраховує аліменти за відсутності офіційного доходу платника, розмір щомісячного платежу зріс до 8 424 грн, що й призвело до виникнення заборгованості.
Відомість щодо придбання автомобільних запасних частин стосується минулого періоду і не відображає його матеріального стану на час розгляду справи. Більшість замовлень здійснювали інші особи з використанням дисконтної клієнтської картки, оформленої на його ім`я під час роботи у ТОВ «Автотрейдінг-Дніпро», а після 22.10.2025 придбань з використанням цієї картки не здійснювалося. Користування автомобілями батька не є тотожним праву власності та не свідчить про покращення його матеріального становища. Водночас відповідач не надала доказів власного матеріального становища, хоча обов`язок щодо утримання дитини покладається на обох батьків.
15.06.2026 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, який мотивувала тим, що після ухвалення рішення суду від 21.02.2022 витрати на утримання дитини суттєво зросли і наразі становлять близько 20 000 грн на місяць, з яких 13 000 грн - вартість навчання у приватній гімназії, а від 5 000 до 10 000 грн - витрати на харчування, одяг, взуття, канцелярське приладдя, засоби гігієни, медичне обслуговування, лікарські засоби, розвиток, дозвілля та транспортні витрати. Оскільки обов`язок щодо утримання дитини покладається на обох батьків, вважає справедливим визначити участь ОСОБА_1 у витратах на дитину у розмірі не менше 10 000 грн щомісячно, що становить приблизно половину фактичних витрат на її утримання.
Наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів підтверджує, що визначений рішенням суду спосіб стягнення аліментів не забезпечує своєчасного та повного виконання ним обов`язку щодо утримання дитини, тоді як стягнення аліментів у твердій грошовій сумі забезпечить дитині стабільний рівень матеріального забезпечення незалежно від офіційного працевлаштування платника чи розміру задекларованих ним доходів. Про наявність у
ОСОБА_1 фінансових можливостей свідчить те, що він тривалий час здійснює діяльність з ремонту автомобілів, був зареєстрований як фізична особа-підприємець та систематично придбавав автомобільні запасні частини.
Враховуючи викладене, посилаючись на ст. ст. 180-184, 192 СК України, просила суд змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2022 у справі №202/7294/21, та стягувати з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 грн щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, з проведенням індексації аліментів відповідно до закону.
09.07.2026 року зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об`єднані в одне провадження з первісним позовом, а розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
21.07.2026 року ОСОБА_1 подав відзив на зустрічну позовну заяву, з якого випливає, що він зустрічні позовні вимоги не визнає з наступних підстав.
Так, ОСОБА_2 не навела жодної нової істотної обставини, яка виникла після ухвалення рішення суду від 21.02.2022 та могла б бути підставою для збільшення розміру аліментів, а зустрічний позов ґрунтується виключно на збільшенні її власних витрат на дитину, навчанні дитини у приватному закладі освіти, наявності заборгованості зі сплати аліментів та припущеннях щодо його матеріального становища.
Із заявлених 20 000 грн витрат на дитину 13 000 грн, тобто близько 65 %, становить оплата навчання у приватній гімназії, тоді як повсякденні потреби дитини, за розрахунком самої ОСОБА_2 , складають у середньому 7 000 грн на місяць. Необхідність навчання дитини саме у приватному закладі освіти не доведена, а рішення одного з батьків щодо такого навчання, прийняте без погодження з іншим, не створює для останнього безумовного обов`язку фінансувати відповідні витрати. Крім того, у 2025-2026 навчальному році дитина як першокласниця підпадала під державну програму «Пакунок школяра» з одноразовою грошовою допомогою у розмірі 5 000 грн.
Він не заперечує свого обов`язку брати участь в утриманні дитини, у тому числі шляхом сплати аліментів у твердій грошовій сумі, яка відповідатиме його реальному матеріальному становищу, та вважає обґрунтованим розмір близько 3 500 грн на місяць, що становить половину повсякденних витрат на дитину за розрахунком самої ОСОБА_2
ОСОБА_2 не надала відомостей про власні доходи, місце роботи, розмір заробітної плати чи отримання соціальних виплат, що унеможливлює встановлення співвідношення участі кожного з батьків у матеріальному забезпеченні дитини.
Довідка-розрахунок державного виконавця не підтверджує необхідності збільшення розміру аліментів, а навпаки свідчить про погіршення його матеріального становища, оскільки заборгованість виникла з січня 2026 року внаслідок збільшення розміру нарахувань, не пов`язаного зі збільшенням його фактичних доходів. Реєстрація його як фізичної особи-підприємця та придбання автомобільних запасних частин стосуються минулих періодів і не свідчать про наявність у нього доходів на час розгляду справи, а доводи про наявність прихованих доходів ґрунтуються на припущеннях.
Враховуючи викладене, просив суд у задоволенні зустрічного позову відмовити.
11.08.2026 підготовче провадження по справі закрите, справа призначена до розгляду по суті.
13.08.2026 року судом, на підставі ч. 2 ст. 13 ЦПК України з метою захисту інтересів малолітньої дитини, витребувана та отримана відповідь з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2026 року.
Позивач (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, у судові засідання не з`явився, але надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) у судовому засіданні у задоволенні позову просила відмовити, зустрічні позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. На вимогу суду надала довідку про свої доходи за період з жовтня 2025 року по вересень 2026 року.
Заслухавши відповідача (позивача за зустрічним позовом), всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Дніпрі, що підтверджено копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 22.02.2019 року.
ОСОБА_3 змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » у зв`язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_11 27.09.2025 року, що підтверджено копією свідоцтва про шлюб.
Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 21.02.2022 року у справі №202/7294/21 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 23.11.2021 року і до досягнення дитиною повноліття. В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів відмовлено.
06.12.2022 року Індустріальним ВДВС у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №70453517.
Станом на 31.05.2026 заборгованість ОСОБА_1 по аліментних платежах за вищевказаним виконавчим документом склала 11 591,25 грн., а сума аліментів, яка підлягає щомісячному стягненню складає 8 424,25 грн, що підтверджено довідкою-розрахунком державного виконавця.
З відповіді з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2026 року, судом встановлено, що за вказаний період ОСОБА_1 регулярного доходу не мав, а у червні 2026 року, тобто вже після звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, отримав дохід у розмірі 257 985,00 грн від продажу нерухомого майна.
Підприємницька діяльність ОСОБА_1 припинена за його рішенням 23.05.2024, що підтверджується відкритими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які перевірені судом (відповідь №3448234).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_12 народився син - ОСОБА_6 , що підтверджено копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 26.06.2025 року.
З довідок від 01.10.2026, які надані суду ОСОБА_13 , судом встановлено, що вона працює в ТОВ «Автотрейдінг-Дніпро» на посаді менеджера з маркетингу, де отримує заробітну плату, середній розмір якої, за період з жовтня 2025 року по вересень 2026 року складає 26 840,00 грн до вирахування податків.
З договору про надання освітніх послуг у сфері середньої освіти від 07.05.2025 року, який укладено між ОСОБА_3 та ПО «Приватний заклад загальної середньої освіти «Слобожанська гімназія «Брайт Чілдрен» судом встановлено, що ОСОБА_4 навчається у вказаному закладі. Щомісячна вартість навчання складає 13 000,00 гривень.
Предметом спору у цій справі є зменшення розміру аліментів (первісний позов) та зміна способу стягнення аліментів з частки від заробітку (доходу) на тверду грошову суму (зустрічний позов).
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 статті 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення
У силу положень статей 183, 184 СК України суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з частиною першою статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів на дитину у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (частина друга статті 184 СК України).
Відповідно до частини другої статті 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01.01.2026 встановлено у розмірі 3 512 грн.
Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.
Згідно з частиною 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Тобто, відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року).
Зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки у нього народилась друга дитина, мати якої не працює, оскільки здійснює догляд за дитиною; він доглядає матір, яка є особою з інвалідністю 3 групи.
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_13 просячи суд збільшити розмір аліментів та спосіб їх стягнення посилалася на те, що після ухвалення рішення суду від 21.02.2022 витрати на утримання дитини суттєво зросли і наразі становлять близько 20 000 грн на місяць, з яких 13 000 грн - вартість навчання у приватній гімназії, а від 5 000 до 10 000 грн - витрати на харчування, одяг, взуття, канцелярське приладдя, засоби гігієни, медичне обслуговування, лікарські засоби, розвиток, дозвілля та транспортні витрати
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що після ухвалення рішення суду від 21.02.2022 сімейний стан ОСОБА_1 змінився у зв`язку з народженням ІНФОРМАЦІЯ_2 сина - ОСОБА_6 , що відповідно до статті 192 СК України може бути підставою для перегляду розміру аліментів. Водночас зміна сімейного стану сама по собі не зобов`язує суд зменшити розмір аліментів: з урахуванням обставин, визначених частиною першою статті 182 СК України, необхідно з`ясувати, чи вплинула така зміна на спроможність платника утримувати дитину, на користь якої стягуються аліменти, у раніше визначеному розмірі, та чи не порушить зменшення аліментів інтереси цієї дитини.
Таких доказів ОСОБА_1 суду не надав. Його матеріальний стан з 2022 року не погіршився: як на час ухвалення рішення про стягнення аліментів, так і на час розгляду цієї справи він не мав офіційного сталого доходу, а у червні 2026 року, вже після звернення до суду, отримав 257 985,00 грн від продажу нерухомого майна, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 182 СК України враховується судом як наявність у платника аліментів грошових коштів. Мати другої дитини ОСОБА_5 не має самостійного доходу тимчасово, у зв`язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною, а обов`язок утримувати сина покладається на обох його батьків.
При цьому суд зазначає, що факт народження у платника аліментів дитини у іншому шлюбі (від інших відносин), без належних та допустимих доказів погіршення його матеріального стану, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові КЦС від 28.05.2021 у справі №715/2073/20.
Щодо доводів про утримання матері суд зазначає таке. ОСОБА_7 , 1965 року народження, є особою з інвалідністю ІІІ групи та досягла пенсійного віку, тобто є непрацездатною в розумінні частини четвертої статті 75 СК України. Проте відповідно до частини першої статті 202 СК України обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків виникає, якщо батьки є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Доказів того, що ОСОБА_7 потребує матеріальної допомоги (відомостей про розмір її пенсії чи інших доходів), фактично перебуває на утриманні ОСОБА_1 та проживає разом із ним, суду не надано. Крім того, ОСОБА_2 зазначала, що ОСОБА_7 проживає зі своїм чоловіком ОСОБА_8 , на якого відповідно до статті 75 СК України покладено обов`язок утримання дружини, і ці доводи ОСОБА_1 не спростовані.
Надані ОСОБА_1 разом з позовом письмові пояснення ОСОБА_7 та ОСОБА_5 суд не приймає як докази, оскільки вони не відповідають вимогам статті 92 ЦПК України щодо заяви свідка (підписи цих осіб нотаріально не засвідчені), а отже є недопустимими доказами в розумінні статті 78 ЦПК України. Крім того, ці особи є членами сім`ї ОСОБА_1 та заінтересовані у результатах розгляду справи.
Оцінюючи доводи ОСОБА_2 щодо фінансових можливостей ОСОБА_1 , суд враховує, що він тривалий час займався діяльністю з технічного обслуговування та ремонту автомобілів, у період з 01.09.2023 по 23.05.2024 був зареєстрований як фізична особа-підприємець з відповідним основним видом діяльності (КВЕД 45.20). Наведене свідчить про наявність у ОСОБА_1 професійних навичок і можливості отримувати дохід від такої діяльності, а відсутність офіційного працевлаштування сама по собі не свідчить про відсутність у нього доходів. Водночас користування автомобілями, які належать його батькові, суд не враховує як майно платника аліментів.
Таким чином, ОСОБА_1 не довів, що зміна його сімейного стану істотно вплинула на його спроможність утримувати доньку у раніше визначеному розмірі, а зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу) не відповідатиме інтересам дитини. Тому первісний позов задоволенню не підлягає.
Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає таке.
Дитина сторін проживає з матір`ю - ОСОБА_2 , що сторонами не оспорюється.
Відповідно до частини третьої статті 181 та частини першої статті 184 СК України саме вона має право обрати спосіб присудження аліментів, а суд за її заявою визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Як зазначено вище, можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин не обмежується разовим її здійсненням.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2022 року не має офіційного сталого доходу та сам посилається на отримання нерегулярного доходу від тимчасових підробітків. За таких умов розмір аліментів у частці від заробітку (доходу), який фактично нараховується державним виконавцем, залежить від показника середньої заробітної плати і з січня 2026 року зріс з близько 3 510 грн до 8 424,25 грн без зміни будь-яких обставин у житті сторін чи дитини. Такий спосіб стягнення не забезпечує ні стабільності утримання дитини, ні передбачуваності обов`язку для платника, про що свідчить виникнення заборгованості. Сам ОСОБА_1 у відзиві на зустрічну позовну заяву не заперечував проти стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, заперечуючи лише проти її розміру. За таких обставин вимога про зміну способу стягнення аліментів на тверду грошову суму є обґрунтованою.
Визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі, суд враховує, що дитині сторін 7 років і з 2025 року вона навчається у закладі загальної середньої освіти, що об`єктивно збільшило витрати на її утримання порівняно з 2022 роком, коли їй було менше трьох років. За розрахунком ОСОБА_2 повсякденні витрати на харчування, одяг, взуття, засоби гігієни, лікування, розвиток, дозвілля та транспорт складають від 5 000 до 10 000 грн на місяць.
Щодо вартості навчання у приватній гімназії (13 000 грн на місяць) суд зазначає, що договір про надання освітніх послуг від 07.05.2025 укладений ОСОБА_3 одноособово, доказів погодження з батьком дитини навчання у приватному закладі освіти та необхідності саме такого навчання суду не надано, тоді як держава гарантує безоплатне здобуття загальної середньої освіти. Крім того, такі витрати за своєю правовою природою можуть бути додатковими витратами на дитину, участь батьків у яких визначається в порядку статті 185 СК України за окремою вимогою. Тому вартість навчання у приватній гімназії не включається судом до розрахунку розміру аліментів у цій справі, а розмір 10 000 грн, визначений ОСОБА_2 з урахуванням цих витрат, є завищеним.
Водночас суд враховує, що ОСОБА_2 працює та отримує заробітну плату в середньому 26 840 грн на місяць до оподаткування, а обов`язок утримувати дитину покладається на обох батьків; що у ОСОБА_1 є ще одна малолітня дитина, яку він також зобов`язаний утримувати; що ОСОБА_1 є працездатним, має професійні навички у сфері ремонту автомобілів, у червні 2026 року отримав 257 985,00 грн від продажу нерухомого майна.
З урахуванням наведеного суд вважає, що розмір аліментів у сумі 8 500 грн щомісячно, що становить близько 2,4 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідає потребам дитини з урахуванням її віку та навчання і водночас є співмірним із майновим станом та можливостями платника аліментів. Такий розмір майже не відрізняється від суми, яка нараховується ОСОБА_1 державним виконавцем з січня 2026 року (8 424,25 грн), а тому не погіршує його становища, проте усуває залежність розміру аліментів від показника середньої заробітної плати та забезпечує стабільність утримання дитини.
Оскільки йдеться про зміну способу стягнення аліментів, визначеного рішенням суду, аліменти у твердій грошовій сумі підлягають стягненню з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття з подальшою індексацією відповідно до закону, а стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) за рішенням суду від 21.02.2022 у справі №202/7294/21 з цього дня припиняється.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення зустрічного позову.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з того, що ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини зустрічних позовних вимог (8 500 грн із заявлених 10 000 грн, тобто 85 %), що від мінімальної ставки 1 331,20 грн становить 1 131,52 грн. Судові витрати, понесені ОСОБА_1 у зв`язку з поданням первісного позову, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України покладаються на нього.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180-185, 192 СК України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення - задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2022 у справі №202/7294/21, та стягувати з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у твердій грошовій сумі у розмірі 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією відповідно до закону.
У задоволенні решти зустрічних позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1 131,52 грн. (одна тисяча сто тридцять одна грн 52 коп.).
Державній виконавчій службі всі виконавчі дії перенести в виконавчий лист за даним рішенням з рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська №202/7294/21 від 21.02.2022 року.
Раніше виданий виконавчий лист у справі №202/7294/21 за рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2022, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 23.11.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, повернути на адресу суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення суддя склала 14.10.2026 року
Суддя Анастасія МИХАЛЬЧЕНКО