РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року справа № 580/8567/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у розгляді рапорту військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення з військової служби із лав ЗСУ у запас через сімейні обставини на підставі пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як військовослужбовця, на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення з військової служби із лав ЗСУ у запас через сімейні обставини на підставі пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як військовослужбовця, на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років, та прийняти рішення по суті звільнення у запас через сімейні обставини, з урахуванням висновків суду, повідомивши про прийняте рішення позивача.
Позов мотивовано тим, що відповідач вчинив бездіяльність із розгляду по суті рапорту військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення з військової служби із лав ЗСУ у запас через сімейні обставини на підставі пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як військовослужбовця, на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років, оскільки самовільне залишення позивачем розташування військової частини не може слугувати підставою для не розгляду по суті поданого рапорту про звільнення.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав, тому суд на підставі ч.2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Представником позивача надіслано на адресу відповідача адвокатський запит, до якого рапорт позивача від 05.04.2026 про звільнення його у запас через сімейні обставини на підставі пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як військовослужбовця, на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років.
Відповідач листом від 24.04.2026 повідомив представника позивача про те, що рішення щодо подальшого проходження військової служби солдатом ОСОБА_1 буде прийнято після його повернення до військової частини НОМЕР_1 після її самовільного залишення.
Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача із розгляду по суті його рапорту на звільнення, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний на території України, який продовжений як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на теперішній момент.
Відповідно до Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 року № 735, у роботі з письмовими (електронними) та усними зверненнями громадян має забезпечуватись кваліфікований, неупереджений, об`єктивний і своєчасний розгляд звернень. До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать дії, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина будь-які обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Так, рапорт - це вид службового документу Збройних Сил України, який є письмовим звернення військовослужбовця до вищого по посаді чи званню військовослужбовця з викладом питань службового або особистого характеру та відображає прагнення військовослужбовця реалізувати свої права.
Відповідно до Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ) вимоги до звернення військовослужбовця, порядок розгляду пропозицій, заяв та скарг, строки розгляду, права військовослужбовця під час розгляду заяви чи скарги, обов`язки командирів, органів військового управління щодо розгляду звернень військовослужбовців регулюються законодавством України про звернення громадян, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.
Так, ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, зокрема обов`язок органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, їх керівників та інших посадових письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Відповідно до п. 117 Дисциплінарного статуту ЗСУ пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, вжито необхідних заходів або надано вичерпні відповіді. Відмова у вирішенні питань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з посиланням на акти законодавства із зазначенням причин відмови та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Пунктом 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом президента України №1153/2008 від 10.12.2008 року передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
- підстави звільнення з військової служби;
- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ наказу Міністерства оборони України від 06.08.2024 року № 531 «Про затвердження Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України» (далі - Наказ № 531), у паперовому рапорті військовослужбовець вказує найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок « Рапорт «; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім`я та прізвище; дату; особистий підпис.
Із системного аналізу вказаних норм права суд дійшов висновку, що наслідком написання рапорту військовослужбовця про звільнення з військової служби є наказ по особовому складу про звільнення з військової служби чи мотивована відмова у задоволенні рапорту.
Судом із матеріалів справи встановлено, що представником позивача надіслано на адресу відповідача адвокатський запит, до якого рапорт позивача від 05.04.2026 про звільнення його у запас через сімейні обставини на підставі пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як військовослужбовця, на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років.
За наслідками розгляду вищезазначеного адвокатського запиту та рапорта позивача від 05.04.2026, відповідач листом від 24.04.2026 повідомив представника позивача про те, що рішення щодо подальшого проходження військової служби солдатом ОСОБА_1 буде прийнято після його повернення до військової частини НОМЕР_1 після її самовільного залишення.
Таким чином, відповідачем по суті не було розглянуто рапорт позивача від 05.04.2026, оскільки ним не прийнято рішення про звільнення або про відмову у звільненні позивача з військової служби.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним рішення у визначений законом строк про звільнення або про відмову у звільненні позивача з військової служби через сімейні обставини на підставі пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як військовослужбовця, на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років, тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача розглянути його рапорт від 05.04.2026 та прийняти відповідне рішення за результатами його розгляду.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, враховуючи положення ч. 2 ст. 9 КАС України, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а тому позов належить задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, то судові витрати зі сплати судового збору, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Інших доказів понесених судових витрат, станом на час прийняття рішення, матеріали справи не містять.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду рапорта військовослужбовця ОСОБА_1 від 05.04.2026 про звільнення з військової служби у запас через сімейні обставини на підставі пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як військовослужбовця, на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) розгляду по суті рапорт військовослужбовця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) від 05.04.2026 про звільнення з військової служби у запас через сімейні обставини на підставі пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як військовослужбовця, на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років, та прийняти рішення по суті про звільнення або про відмову у звільненні з військової служби, з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цьому рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА