КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
апеляційне провадження №22-ц/824/14911/2026
справа №753/13482/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.,
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Орел Павлом Вікторовичем, на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 13 липня 2026 року, постановлену під головуванням судді Якусика О.В., дата складення повної ухвали не зазначена,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «ОБК Східна брама» про визнання дій щодо нарахування плати протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок, стягнення моральної шкоди, -
встановив:
1. Короткий виклад обставин справи.
У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про визнання дій щодо нарахування плати протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок, стягнення моральної шкоди, у якому просить:
- визнати протиправними дії Обслуговуючого кооперативу "ОБК Східна брама" щодо нарахування власнику квартири ОСОБА_1 додаткової плати у складі рахунку на сплату комунальних послуг за січень місяць 2026 року у графі: Фонд - Поточний ремонт у розмірі 33 369,99 гривень;
- зобов`язати Обслуговуючий кооператив "ОБК Східна брама" вилучити (списати) з особового рахунку квартири АДРЕСА_1 безпідставно нараховану суму в розмірі 33 369,99 гривень, зазначену в графі: Фонд - Поточний ремонт в рахунку на сплату комунальних послуг за січень місяць 2026 року та провести відповідний перерахунок плати за житлово-комунальні послуги за січень 2026 року;
- визнати протиправними дії Обслуговуючого кооперативу "ОБК Східна брама" щодо розірвання договору №002-177 від 01 квітня 2019 року про надання послуг з управління багатоквартирним будинок, укладеного з ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії Обслуговуючого кооперативу "ОБК Східна брама" щодо розголошення та публікації персональних даних ОСОБА_1 шляхом розміщення списків боржників у місцях загального користування та в загальнобудинкових чатах;
- стягнути із Обслуговуючого кооперативу "ОБК Східна брама" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20 000,00 гривень;
- стягнути судові витрати.
26 червня 2026 року ОСОБА_1 подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Вимоги заяви мотивує тим, що 19 червня 2026 року представниками відповідача протиправно, без законних підстав припинено постачання електричної енергії до квартири позивачки шляхом фізичного відключення комунікацій у поверховому розподільчому щитку.
Заявниця уважає, що відключення світла має інструментом незаконного тиску на позивачку з метою змусити сплатити спірну суму боргу, що є предметом позову.
Також вказує, що відповідач надіслав лист про одностороннє розірвання договору з 01 квітня 2026 року, що підтверджує його намір повністю припинити обслуговувати квартиру.
Мотивуючи наведеним, просить:
- до набрання законної сили рішенням суду вжити заходи забезпечення позову шляхом зобов`язання Обслуговуючого кооперативу "ОБК "Східна брама" негайно відновити (увімкнути) електропостачання до квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 ;
- до набрання законної сили рішенням суду заборонити Обслуговуючому кооперативу "ОБК "Східна брама" та його посадовим особам вчиняти будь-які дії щодо можливого обмеження або припинення надання житлово-комунальних послуг (у тому числі постачання електроенергії, води, водовідведення тощо) до квартири АДРЕСА_1 .
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 13 липня 2026 року заяву задоволено частково. Заборонено Обслуговуючому кооперативу "ОБК "Східна брама" та його посадовим особам до набрання законної сили рішенням у справі №753/13482/26 вчиняти будь-які дії щодо обмеження або припинення надавання житлово-комунальних послуг (у тому числі постачання електроенергії, води, водовідведення тощо) до квартири АДРЕСА_1 .
В іншій частині вимог відмовлено.
Задовольнивши частково заяву, суд першої інстанції вказав, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, оскільки негативні для позивачки наслідки відключення квартири від електропостачання є безповоротними.
Відмовивши у задоволенні вимог про зобов`язання Обслуговуючого кооперативу "ОБК "Східна брама" негайно відновити (увімкнути) електропостачання до квартири позивачки суд вказав, що статтею 150 ЦПК України передбачено можливість вжиття заходів забезпечення позову у вигляді встановлення обов`язку вчинити певні дії тільки у разі, якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Суд відхилив посилання відповідачки на пункт 7.11 ПРРЕЕ, оскільки вимоги у цій справі не стосуються порушення позивачем чи іншими особами ПРРЕЕ або відключенням позивачці електропостачання з підстав, наведених у ПРРЕЕ.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з постановленою ухвалою в частині відмовлених вимог, адвокатом Орел П.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне тлумачення та застосування норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії, пославшись на те, що такий захід може застосовуватися виключно у сімейних спорах.
Вказує, що відповідне обмеження передбачене лише пунктом 3 частини 1 статті 150 ЦПК України щодо конкретного виду забезпечення позову, тоді як пункт 10 частини 1 статті 150 ЦПК України допускає застосування інших заходів забезпечення у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" основні умови діяльності учасників ринку та їх взаємовідносин визначаються, зокрема, Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312. ПРРЕЕ є обов`язковими для всіх учасників роздрібного ринку. З огляду на визначення побутового споживача, наведеного у пункті 130 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пункті 1.1.2 ПРРЕЕ, відповідач як юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, є колективним побутовим споживачем.
Звертає увагу, що між сторонами укладено Договір № 002-177 від 01 квітня 2019 року про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, предметом якого є, зокрема, забезпечення можливості отримання споживачем послуг з електропостачання. Додатковою угодою № 2 передбачено забезпечення технічної можливості передачі електричної енергії, а також визначено випадки, коли відповідач має право припинити її відпуск.
Вказує, що пункт 7.11 ПРРЕЕ передбачає , що на період розгляду судом спору щодо порушення споживачем Правил або умов договору припинення електроживлення, пов`язане з оскаржуваним порушенням, не здійснюється за умови надання відповідної ухвали суду, а відкриття провадження у справі після фактичного відключення є підставою для відновлення електроживлення. У цій справі електропостачання квартири припинено 19 червня 2026 року, тоді як провадження відкрито ухвалою від 13 липня 2026 року. Отже, за змістом пункту 7.11 ПРРЕЕ виникли передбачені ним підстави для відновлення електропостачання.
Вказує, що застосований судом захід у вигляді заборони відповідачу відключати електропостачання не забезпечує належного захисту прав позивачки, оскільки електроенергію відключено 19 червня 2026 року. Відповідач, отримавши ухвалу від 13 липня 2026 року, фактично послався на те, що після її постановлення нових відключень не здійснював, а обов`язку відновити вже припинене електропостачання ухвала не містить. Таким чином, позивач залишається без електропостачання протягом розгляду справи, що суперечить самій меті забезпечення позову, визначеній статтею 149 ЦПК України.
Стверджує, що зобов`язання відновити електропостачання є співмірним із заявленими позовними вимогами, не завдає відповідачу збитків, оскільки позивач готовий оплачувати фактично спожиту електроенергію за відповідними тарифами, та не є вирішенням спору по суті, оскільки має тимчасовий характер і діє до ухвалення остаточного рішення суду. Натомість невжиття такого заходу може призвести до подальшого порушення прав позивача та ускладнити їх ефективний захист.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 344/13201/23.
Звертає увагу, що будинок не введений в експлуатацію, а тому позивачка позбавлена можливості укласти прямий договір на електропостачання з відповідним постачальником.
Мотивуючи наведеним, просить ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 13 липня 2026 року в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким до набрання законної сили рішенням суду у справі № 753/13482/26 вжити заходи забезпечення позову шляхом зобов`язання Обслуговуючого кооперативу «ОБК Східна брама» негайно відновити (увімкнути) електропостачання до квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 .
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
19 серпня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив ОК "ОБК Східна брама" на апеляційну скаргу.
В обґрунтування відзиву посилається на безпідставність та необґрунтованість апеляційної скарги, оскільки заявлений позивачем захід забезпечення позову у вигляді зобов`язання відповідача негайно відновити електропостачання до квартири № 177 не пов`язаний із заявленими позовними вимогами.
Вказує, що позивачка звернулась до суду із позовом, у якому просила визнати протиправним нарахування 33 369,99 грн у графі «Фонд - Поточний ремонт»; зобов`язати списати зазначену суму та провести перерахунок; визнати протиправними дії щодо розірвання Договору № 002-177 від 01.04.2019; визнати протиправними дії щодо розголошення персональних даних та стягнути моральну шкоду. Водночас позов не містить вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відключення електропостачання квартири. Заяв про зміну предмета позову шляхом доповнення його такою вимогою позивачем не подавалося.
Звертає увагу, що метою забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача для забезпечення реального та ефективного виконання рішення суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивача. Заходи забезпечення повинні відповідати заявленим вимогам, бути з ними співмірними, безпосередньо пов`язаними з предметом спору та необхідними для забезпечення виконання судового рішення.
Вказує, що вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо розірвання Договору № 002-177 від 01.04.2019 є самостійним способом захисту, спрямованим на встановлення незаконності припинення договірних відносин. При цьому договірні відносини між сторонами припинені з 02 квітня 2026 року на підставі повідомлення відповідача від 16 березня 2026 року № 160326-01 про відмову від продовження договірних відносин.
За таких обставин зобов`язання відповідача відновити електропостачання фактично призведе до поновлення договірних відносин між сторонами, що є тотожним задоволенню самостійної позовної вимоги, якої позивач не заявляла.
Звертає увагу, що заявлений захід не забезпечує виконання можливого рішення суду щодо заявлених позовних вимог, зокрема щодо нарахування 33 369,99 грн, перерахунку, розголошення персональних даних чи відшкодування моральної шкоди.
Вказує, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат відповідача, пов`язаних із переглядом оскаржуваної ухвали, становить 10 000 грн.
Мотивуючи наведеним, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржувану ухвалу залишити без змін.
5. Позиція учасників справи.
В судовому засіданні адвокат Орел П.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав подану апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у її задоволенні, оскаржувану ухвалу залишити без змін.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржниці ОСОБА_1 - адвоката Орел П.В., пояснення представника відповідача - ОСОБА_2 , розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
З матеріалів справи установлено, що позивачка звернулась до суду із позовом, предметом якого є оскарження дій Обслуговуючого кооперативу "ОБК Східна брама" щодо безпідставного, на думку позивачки, нарахування додаткової оплати за комунальні послуги у розмірі 33 369,99 гривень; зобов`язання Обслуговуючого кооперативу "ОБК Східна брама" вилучити (списати) з особового рахунку квартири АДРЕСА_1 безпідставно нараховану суму в розмірі 33 369,99 гривень; визнання протиправним дій Обслуговуючого кооперативу "ОБК Східна брама" щодо розірвання договору №002-177 від 01 квітня 2019 року; визнання протиправними дії Обслуговуючого кооперативу "ОБК Східна брама" щодо розголошення та публікації персональних даних ОСОБА_1 ; стягнення моральної шкоди.
Відповідно до даних інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №65614796 від 11 серпня 2016 року убачається, що квартира АДРЕСА_3 на праві власності належить ОСОБА_1 (а.с. 11-12).
Матеріали справи містять копію договору №003-177 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01 квітня 2019 року з додатками, укладеного між Обслуговуючим кооперативом "ОБК Східна брама" та ОСОБА_1 , предметом якого є забезпечення виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком та надання додаткових послуг із забезпечення можливості отримання споживачем послуг з тимчасового теплопостачання, електропостачання, водопостачання та водовідведення, вивезення твердих побутових відходів у житловому будинку та його прибудинковій території, а споживач своєчасно здійснює оплату цих послуг з управління будинку та прибудинкової території житлового будинку по АДРЕСА_4 (а.с. 13-27).
З даних листа №160326-01 від 16 березня 2026 року убачається, що ОК "ОБК Східна брама" повідомило ОСОБА_1 про те, що не має наміру продовжувати дію договору 002-177 від 01 квітня 2019 року із ОСОБА_1 після 01 квітня 2026 року (а.с. 71).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Згідно частини 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Верховний Суд у постановах від 31 липня 2024 року справа № 623/2015/21, від 29 липня 2024 року в справі № 761/80/23, від 15 липня 2024 року в справі № 361/5905/23 та інших виснував, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
За вимогами пункту 3 частини 1 статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.
Вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Матеріально-правовий інтерес, на охорону якого спрямований інститут забезпечення позову, є похідним від предмета та підстав самого позову. Захід забезпечення позову не може бути самостійним засобом захисту права, відмінним від того, що заявлено у позовній заяві, а повинен перебувати у безпосередньому правовому зв`язку із заявленими вимогами, слугуючи гарантією виконання майбутнього судового рішення саме за цими вимогами.
Як убачається з матеріалів справи, предметом позову ОСОБА_1 є: визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування 33 369,99 грн у графі «Фонд - Поточний ремонт»; зобов`язання списати вказану суму та провести перерахунок; визнання протиправними дій щодо розірвання договору №002-177 від 01 квітня 2019 року; визнання протиправними дій щодо розголошення персональних даних; стягнення моральної шкоди. Вимоги про визнання протиправним відключення електропостачання квартири на час постановлення ухвали про забезпечення позову заявлено не було.
За таких обставин задоволення заяви про забезпечення позову шляхом покладення на відповідача обов`язку негайно відновити електропостачання квартири позивачки не забезпечувало б виконання рішення суду за жодною із заявлених позовних вимог, а фактично означало б вирішення судом апеляційної інстанції на стадії забезпечення позову питання, яке не є предметом судового розгляду у цій справі.
Посилання скаржниці на те, що відкриття провадження у справі після фактичного припинення електропостачання є підставою для його відновлення, стосується оцінки правомірності поведінки відповідача у відповідних правовідносинах та може бути предметом самостійного звернення особи за судовим захистом. Водночас у межах вирішення заяви про забезпечення позову суд не вправі підміняти собою розгляд такого спору по суті, якщо відповідна вимога не заявлена позивачкою.
Колегія суддів погоджується із твердженнями відповідача про те, що зобов`язання відповідача відновити електропостачання за відсутності визнання судом неправомірності припинення договірних відносин по суті означало б примусове поновлення дії договору, який відповідач уважає припиненим, до вирішення спору про правомірність такого припинення.
Посилання скаржниці на пункт 10 частини 1 статті 150 ЦПК України та пункт 7.11 ПРРЕЕ колегія суддів відхиляє, оскільки наведені норми регулюють порядок відновлення електропостачання у випадку оскарження в судовому порядку саме дій постачальника (виконавця) щодо припинення електропостачання як предмета спору. У цій справі позивачкою такої вимоги не заявлено, тому підстави для застосування наведеного механізму в межах цього провадження відсутні.
Посилання представника скаржниці у судовому засіданні апеляційної інстанції на те, що 13 вересня 2026 року позивачкою подано заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, у якій позивачка просить, зокрема, зобов`язати Обслуговуючий кооператив "ОБК СХІДНА БРАМА" негайно та за власний рахунок відновити (увімкнути) електропостачання до квартири АДРЕСА_1 шляхом здійснення технічного підключення квартири до внутрішньобудинкових електричних мереж, відтак уважає, що вимога про негайне відновлення електропостачання стосується предмету спору, колегія суддів відхиляє, оскільки на момент розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову такої позовної вимоги заявлено не було.
Ураховуючи установлені обставини, а також те, що вимога позивачки про відновлення електропостачання заявлена після розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову, відсутні підстави уважати, що суд першої інстанції при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову неповно з`ясував обставини у справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що незастосування заявленого заходу забезпечення позову залишає позивачку без електропостачання на час розгляду справи, колегія суддів відхиляє, оскільки такі не можуть бути підставою для застосування судом заходу забезпечення позову, який не відповідає вимозі співмірності із заявленими позовними вимогами та виходить за межі пред`явленого позову.
За установлених обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні вимог заявниці про негайне зобов`язання відновити електропостачання.
Відтак колегія суддів робить висновок, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Орел Павлом Вікторовичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 13 липня 2026 року в оскарженій частині залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 15 жовтня 2026 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова