КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
апеляційне провадження №22-ц/824/8928/2026
справа №369/389/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.,
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Юровським Андрієм Геннадійовичем, на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 січня 2026 року, постановлену під головуванням судді Янченка А.В., повну ухвалу складено 12 січня 2026 року,
у справі за поданням Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка Олексія Вікторовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів поданого подання.
У січні 2026 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Літвиненко О.В. звернувся до суду із заявою про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржниці ОСОБА_1 .
В обґрунтування подання зазначає, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2025 року у справі №369/1834/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 472 620,90 грн.
07 листопада 2025 року приватним виконавцем на підставі статті 3, частини 3 статті 40, статті 45 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанови про стягнення основної винагороди та витрат виконавчого провадження, а також направлено виклик боржнику з вимогою з`явитися 19 листопада 2025 року, надати пояснення щодо невиконання рішення, відомості про доходи, рахунки, майно, майнові права, місце роботи, а також відповідні підтверджуючі документи та копії особистих документів. Боржника також зобов`язано повідомляти про обставини, що впливають на виконання рішення.
Зазначені документи направлені боржнику рекомендованим поштовим відправленням №067033647066 за адресою, вказаною у виконавчому документі, що відповідає вимогам статті 28 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до цієї норми боржник уважається належним чином повідомленим з моменту направлення постанови.
З метою виконання рішення виконавець вжив заходів щодо встановлення майнового стану боржника шляхом направлення запитів до державних органів та банків через АСВП. За відповідями: у ДФС відсутні дані про доходи; за інформацією ПФУ останній дохід отримувався у АТ «Універсал Банк» у 2022 році; на банківських рахунках боржника наявні незначні або від`ємні залишки. За даними реєстрів нерухомості встановлено, що належне боржниці майно, а саме житловий будинок і земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , вибуло з його власності 16 жовтня 2025 року на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
За інформацією МВС за боржницею зареєстрований транспортний засіб Mercedes B200, який оголошено в розшук постановою від 08 листопада 2025 року, однак станом на 05 січня 2026 року її не виявлено. Під час виїзду за місцем реєстрації 10 грудня 2025 року установлено, що боржник фактично там не проживає, будинок має занедбаний стан. Боржниця не подала декларацію про доходи і майно та не з`являється на виклики виконавця.
Крім того, за даними Державної міграційної служби України у боржниці наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Рішення суду станом на час звернення не виконано, жодних заходів до його добровільного виконання боржником не вжито, що свідчить про ухилення від виконання зобов`язань.
З урахуванням наведеного, невиконання рішення, відсутність співпраці з виконавцем, приховування майнового стану та фактична відсутність за місцем реєстрації обґрунтовують необхідність застосування до боржниці заходу у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до повного виконання зобов`язань.
Мотивуючи наведеним, просить задовольнити подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, відносно боржниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 січня 2026 року подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненко О.В. задоволено.
Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до повного виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 серпня 2025 року по справі № 369/1834/25.
Задовольнивши подання приватного виконавця, суд першої інстанції вказав, що боржниця ОСОБА_1 , будучи обізнаною про відкрите виконавче провадження НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області від 22 жовтня 2025 року № 369/1834/25, свідомо ухиляється від виконання покладених на неї обов`язків за виконавчим документом та Законом України "Про виконавче провадження", яке полягає, зокрема, у неподанні декларації про доходи та майно, не повідомленні, де перебуває транспортний засіб, відсутності будь-яких дій щодо погашення заборгованості чи хоча б намагання вирішити це питання, що значно ускладнює здійснення виконавчого провадження та вказує на існування ймовірності повного ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань.
Ураховуючи встановлені у справі обставини, суд першої інстанції убачав наявність визначених законом підстав для задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржниці ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з постановленою ухвалою, адвокатом Юровським А.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність оскаржуваної ухвали, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду, обставинам у справі.
Вказує, що суд першої інстанції дійшов висновку про обізнаність боржниці щодо виконавчого провадження та її умисне ухилення від виконання рішення, однак такі висновки не підтверджені належними і допустимими доказами. Ухвала не містить обґрунтування, якими саме доказами підтверджується факт обізнаності ОСОБА_1 чи наявність умислу на ухилення.
Зазначає, що кореспонденція приватного виконавця надсилалась за адресою: АДРЕСА_1 , яка не є ані місцем реєстрації, ані фактичного проживання боржника.
Згідно даних паспорту громадянина України місцем реєстрації ОСОБА_1 є м. Донецьк, а фактичним місцем проживання як внутрішньо переміщеної особи - АДРЕСА_2 . Ці відомості містяться у державних реєстрах, однак виконавець не вжив належних заходів для їх встановлення та продовжував направляти кореспонденцію за адресою майна, яке з 16 жовтня 2025 року вже не належало ОСОБА_1 .
За таких обставин ОСОБА_1 не була обізнана про відкриття виконавчого провадження, не отримувала постанов виконавця та не могла виконати покладені обов`язки (подати декларацію, надати відомості, вжити заходів до погашення боргу), що виключає наявність умисного ухилення.
Відповідно до статей 81, 76, 77 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторону, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт ухилення або обізнаність боржника.
Звертає увагу, що згідно пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" та частини 3 статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження у праві виїзду можливе лише у разі доведеного ухилення боржника від виконання зобов`язань. Такий захід є винятковим.
У цій справі відсутні докази свідомого ухилення ОСОБА_1 , а отже відсутні й підстави для застосування такого обмеження. Висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм процесуального права.
Мотивуючи наведеним, просить ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 січня 2026 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні подання приватного виконавця відмовити.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
08 квітня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка О.В. на апеляційну скаргу.
В обґрунтування відзиву посилається на необґрунтованість апеляційної скарги.
Зазначає, що на виконанні приватного виконавця перебуває виконавче провадження НОМЕР_6 щодо стягнення з ОСОБА_1 472 620,90 грн, у межах якого 07 листопада 2025 року винесено постанови про стягнення винагороди, витрат та направлено виклик боржнику з вимогою з`явитися і надати повну інформацію про доходи, майно та інші обставини, що мають значення для виконання рішення.
Усі постанови та виклик направлені рекомендованим поштовим відправленням за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а саме АДРЕСА_1 , що відповідає вимогам статті 28 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до цієї норми боржник уважається повідомленим з моменту направлення документів незалежно від їх фактичного отримання.
Крім того, виконавець звертає увагу, що боржниця користується застосунком "Дія", який інтегрований з Автоматизованою системою виконавчого провадження, що дає змогу отримувати інформацію про відкриті провадження та відповідні повідомлення. Отже, твердження скаржниці про необізнаність із виконавчим провадженням є недостовірними.
Вказує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо фактичного місця проживання. Зазначена скаржницею адреса в м. Києві (просп. Академіка Глушкова, 9Е) є багатоквартирним будинком без уточнення квартири, що, на переконання приватного виконавця, свідчить про намагання уникнути виконання рішення.
Звертає увагу, що боржниця є відповідачкою в інших справах про стягнення коштів, а також на те, що на теперішній час боржниця не вчинила жодних дій, спрямованих на виконання рішення, зокрема не сплатила борг, не подала декларацію, не надала відомостей про майно та транспортний засіб.
Наведені в сукупності обставини свідчать про свідоме ухилення від виконання рішення суду, що є підставою для обмеження боржниці у праві виїзду за кордон.
Стверджує, що відсутність співпраці з виконавцем та сукупність встановлених обставин, тимчасове обмеження у праві виїзду є необхідним та ефективним заходом впливу на боржника.
Мотивуючи наведеним, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржувану ухвалу залишити без змін.
5. Позиція учасників справи.
В судовому засіданні адвокат Юровський А.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав подану апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити.
Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Літвиненко О.В. в режимі відеоконференції заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу залишити без задоволення.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Юровського А.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненко О.В., розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
З матеріалів справи установлено, що 22 жовтня 2025 року на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 26 серпня 2025 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у розмірі 453 090,00 гривень, витрат на правову допомогу у розмірі 15 000,00 гривень та судового збору у сумі 4 530,90 гривень. Адресою ОСОБА_1 (боржниця) вказано АДРЕСА_3 (а.с. 6 зворот - 7).
07 листопада 2025 року на адресу приватного виконавця Літвиненка О.В. надійшла заява адвоката Кіпчука Я.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 , про примусове виконання рішення суду (а.с. 4-5).
07 листопада 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_6. Зобов`язано боржницю протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Стягнуто із боржниці виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 47 262,10 гривень (а.с. 11 зворот - 12).
Крім цього, приватним виконавцем 07 листопада 2025 року прийнято постанови про: арешт майна боржника (а.с. 7 зворот - 8), арешт коштів боржника (а.с. 8 зворот - 9), стягнення з боржника основної винагороди (а.с. 9 зворот - 10), розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с. 10 зворот - 11).
Відповідно до даних виклику №10902 від 07 листопада 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області зобов`язано ОСОБА_1 з`явитись до виконавця 19 листопада 2025 року, 10:00 за адресою: 08121, Київська обл., Бучанський р., с. Крюківщина, вул. Джерельна, буд. 6, офіс 31. Одночасно зобов`язано подати протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України. Виконати рішення суду шляхом зарахування грошових коштів, які підлягають стягненню відповідно до виконавчого документу, з врахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, за вказаними реквізитами (а.с. 12 зворот - 13).
Згідно даних списку згрупованих відправлень від 07 листопада 2025 року убачається, що виклик приватного виконавця від 07 листопада 2025 року із копіями постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, стягнення з боржника основної винагороди, розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, арешт майна боржника та арешт коштів боржника направлено ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 14).
Згідно даних трекінгу поштового відправлення, копія виклику приватного виконавця із додатками повернулась відправнику із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 14 зворот - 15).
08 листопада 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області прийнято постанову ВП НОМЕР_6 про оголошення в розшук транспортного засобу Mercedes-Bena, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , що належить боржниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 15 зворот - 16).
З даних листа Державної міграційної служби України №6.3-18364/6-25 від 23 грудня 2025 року убачається, що на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 , виданий 21 липня 2009 року органом видачі 1402 терміном дії до 21 липня 2019 року, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5 , виданий 12 грудня 2017 року органом видачі 2301 (а.с.19).
З даних інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №459314996 від 05 січня 2026 року убачається, що житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 16 жовтня 2025 року належить ОСОБА_3 (а.с. 19 зворот - 20).
Згідно даних відповіді Міністерства соціальної політики України на запит №308228280 від 05 січня 2026 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо ОСОБА_1 убачається, що адресою зареєстрованого місця проживання значиться м. Донецьк, Донецька область. Адресою фактичного місця проживання/перебування зазначено АДРЕСА_2 (а.с. 23 зворот).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно статті 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та статті 2 Протоколу №4 Конвенції про захист прав та свобод людини на здійснення прав щодо вільного пересування не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Правовою підставою для необхідності додаткового заходу впливу у вигляді тимчасового обмеження виїзду боржника за межі України є діючі законодавчі акти України, які поширюються на дані правовідносини, а саме Закон України "Про виконавче провадження" (ст. 11), Закон України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України" (пункти 2-5 статті 6), постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року №231 (підпункти 4-5 пункту 22), Указ Президента України від 24.03.2008 року №261 "Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів" (пункт 2), а також відповідні норми Цивільного та Цивільного процесуального кодексів України, роз`яснення рекомендації Міністерства юстиції України від 17.09.2012 року "Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України", лист від 06.06.2008 року №25-32507 "Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов`язання, покладені на них рішеннями судів", ч. 3 спільного листа від 27.05.2008 року №25-32463 і №25-5347 Міністерства юстиції України та Адміністрації Прикордонної служби України "Щодо запровадження єдиного порядку застосування державними виконавцями деяких норм чинного законодавства".
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення суду за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів
Водночас, право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржниця посилається на необізнаність про наявність виконавчого провадження та недоведеність факту ухилення від виконання зобов`язань, покладених рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 серпня 2025 року.
Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України щодо судової практики вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 1 лютого 2013 року, поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися саме у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення.
Щодо доводів апеляційної скарги про необізнаність ОСОБА_1 про наявність виконавчого провадження, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Відтак, законодавцем визначено, що належним повідомленням боржника про відкриття виконавчого провадження є направлення постанови за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а не фактичне отримання такої кореспонденції.
Колегією суддів установлено, що приватним виконавцем 07 листопада 2025 року на адресу боржниці, зазначену у виконавчому документі, а саме АДРЕСА_1 , направлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження разом з іншими процесуальними документами рекомендованим поштовим відправленням.
Факт направлення постанов приватного виконавця підтверджується даними списку згрупованих відправлень. Повернення поштового відправлення із відміткою "за закінченням терміну зберігання" не спростовує належного повідомлення, оскільки відповідно згідно статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" боржник вважається повідомленим з моменту направлення відповідної постанови.
Твердження скаржниці про те, що зазначена адреса не є місцем реєстрації чи фактичного проживання боржниці, колегія суддів відхиляє, оскільки згідно статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний надсилати документи саме за адресою, зазначеною у виконавчому документі, якщо інше не повідомлено стороною виконавчого провадження.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 повідомляла виконавця про зміну свого місця проживання чи перебування у встановленому законом порядку.
За таких обставин, твердження скаржниці про її необізнаність щодо наявного виконавчого провадження суд відхиляє.
Щодо посилань скаржниці на відсутність доказів умисного ухилення від виконання судового рішення, колегія суддів зазначає про таке.
Як убачається з матеріалів справи, після відкриття виконавчого провадження боржниця: не подала декларацію про доходи та майно у встановлений строк; не з`явилася на виклик приватного виконавця; не надала відомостей про належне їй майно, рахунки, доходи; не вчинила жодних дій, спрямованих на добровільне виконання рішення суду; не повідомила виконавця про місцезнаходження належного їй транспортного засобу, який у подальшому було оголошено у розшук; фактично не проживає за адресою, зазначеною у виконавчому документі, та не забезпечила можливість належної комунікації з нею.
Установлені обставини свідчать, що боржницею не вчинялись жодні дії для виконання судового рішення чи вимог, висунутих приватним виконавцем.
Колегією суддів ураховується, що ухилення від виконання зобов`язань може проявлятися у бездіяльності боржника, спрямованій на уникнення виконання рішення, у тому числі шляхом ігнорування вимог виконавця та ненадання необхідної інформації.
Крім цього, колегія суддів частково погоджується із доводами приватного виконавця щодо можливості отримання боржницею інформації через електронні сервіси у зв`язку із цифровізацією, зокрема мобільний застосунок "Дія". Суд зазначає, що такі доводи приватного виконавця хоч і не є визначальними у цій справі, проте у сукупності із іншими установленими обставинами у справі дають підстави уважати, що боржниця не була позбавлена можливості отримувати інформацію щодо стану виконавчого провадження, вчинених приватним виконавцем виконавчих дій та необхідності виконання відповідних вимог.
Апеляційний суд враховує, що станом на час апеляційного перегляду справи, будучи обізнаною про наявність виконавчого провадження, а також про звернення приватного виконавця до суду з відповідним поданням та розгляд цієї справи судами, скаржницею не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження виконання вимог виконавця, подання декларації про доходи і майно, надання відомостей про майновий стан чи вчинення будь-яких дій, спрямованих на виконання судового рішення, у тому числі його часткового виконання.
Оцінивши наведені докази у їх сукупності, колегія суддів доходить висновку, що приватним виконавцем доведено наявність передбачених законом підстав для звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, а саме факт ухилення боржниці від виконання зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням.
Суд першої інстанції, дослідивши надані докази, зробив правильний висновок про наявність правових підстав для задоволення подання приватного виконавця та застосування до ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до повного виконання зобов`язань.
За установлених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення подання приватного виконавця, доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують та на їх правильність не впливають.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Юровським Андрієм Геннадійовичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повну постанову складено 15 жовтня 2026 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова